Україна посилює роль Банку Ради Європи у відновленні: нові фінансові інструменти на розгляді

Голова української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), Марія Мезенцева, стала ключовою фігурою у просуванні резолюції, що стосується діяльності Банку розвитку Ради Європи. Ця фінансова установа вже активно підтримує Україну у процесі повоєнного відновлення.

Віцепрезидентка ПАРЄ поділилася деталями цієї ініціативи у ексклюзивному коментарі Укрінформу.

«Комітет ПАРЄ з питань міграції, біженців та переміщених осіб доручив мені підготувати проєкт резолюції на тему «Діяльність Банку розвитку Ради Європи». Важливо зазначити, що Рада Європи має власний банк, до якого Україна приєдналася у 2023 році, ставши 43-ю країною-учасницею. Вже зараз функціонує низка програм, спрямованих на відновлення України, зокрема, через надання прямих сертифікатів для українців, котрі прагнуть відбудувати своє житло», – розповіла очільниця української делегації.

Крім того, пані Мезенцева повідомила про розробку фінансового плану Ради Європи для України на період 2027–2029 років, загальний обсяг якого сягатиме 60 мільйонів євро. Українська сторона наполягає на тому, щоб ці кошти були цільово спрямовані на підтримку тих, хто найбільше постраждав від війни.

«Ми прагнемо, аби ці кошти були залучені для реалізації політик інклюзії, підтримки ветеранів, молоді, а також для програм відновлення. Наше бачення полягає в тому, щоб усі програми були тісно пов’язані з перетворенням України на комфортне середовище для всіх верств населення, надаючи пряму допомогу тим, хто зазнав збитків», – наголосила пані Мезенцева.

Особливу увагу депутатка приділила роботі міжнародного Реєстру збитків, до якого українці вже можуть подавати заяви через застосунок «Дія». Вона зазначила: «Наразі діє 21 категорія збитків, за якими можна подати заяву до міжнародного Реєстру. Ми плануємо розширити цей перелік до 43 категорій, але вже зараз закликаємо громадян України подавати заяви за наявними 21 категорією».

Вона підкреслила, що кількість поданих заяв є критично важливою для майбутнього механізму компенсацій, оскільки це надасть більшої легітимності та чіткіше відобразить масштаб постраждалих.

«Кількість заяв повинна зростати. Це необхідно для того, щоб у майбутньому ми могли ефективно використовувати заморожені російські активи, а можливо, й певні приватні активи тих, хто причетний до оборонно-промислового комплексу РФ, до агресії, воєнних злочинів та геноциду», – додала голова української делегації в ПАРЄ.

Як раніше повідомляв Укрінформ, Кабінет Міністрів України розширив перелік категорій збитків, які громадяни, власники бізнесу та держава можуть офіційно документувати внаслідок російської агресії, що триває з 24 лютого 2022 року.

Фото: facebook.com/maria.mezentseva

Порада від Business News:

Ця новина є надзвичайно важливою для громадян України, оскільки вона висвітлює конкретні кроки та механізми, які впроваджуються на міжнародному рівні для фінансової підтримки відновлення країни та компенсації завданих збитків. Активне використання застосунку “Дія” для подання заяв до Реєстру збитків дозволяє кожному постраждалому долучитися до процесу відшкодування та сприяти у майбутньому використанню заморожених активів агресора.

Інформація підготовлена на основі матеріалів: www.ukrinform.ua