Сенат США загальмував цифровий долар: деталі рішення до 2030 року

Заборона цифрового долара: Сенат США ставить “хрест” на CBDC до 2030 року

Сенат Сполучених Штатів Америки ухвалив законопроект, який передбачає запровадження мораторію на емісію цифрового долара Федеральною резервною системою (ФРС) до 2030 року. Документ отримав значну підтримку: 85 сенаторів проголосували “за”, і лише п’ятеро висловилися “проти”. Наступним кроком є проходження законопроекту через Палату представників та отримання підпису від президента Дональда Трампа для його остаточного затвердження.

Цікаво, що заборона на створення централізованої цифрової валюти (CBDC) була інтегрована до закону “21st Century ROAD to Housing Act”, спрямованого на забезпечення доступного житла. Цей нетиповий законодавчий хід дозволив республіканцям значно прискорити процес ухвалення цієї норми.

Відповідно до поправки, ФРС позбавляється права “випускати або створювати цифрову валюту центрального банку або будь-який цифровий актив, що є суттєво подібним до CBDC, як прямо, так і опосередковано — через фінансову установу чи посередника”. Варто зазначити, що на момент ухвалення цього закону ФРС не проводила жодної практичної роботи над створенням цифрового долара.

Позиція адміністрації Трампа

Ця ініціатива фактично формалізує курс, якого дотримувалася адміністрація Дональда Трампа ще з січня 2025 року. Тоді президент підписав виконавчий указ, який забороняв будь-які кроки назустріч випуску цифрового долара. Він обґрунтував це тим, що така валюта становить загрозу “стабільності фінансової системи, приватності громадян та суверенітету США”.

Основне занепокоєння стосується не самих цифрових грошей, а державної архітектури їх контролю. Якщо ФРС самостійно випускатиме цифровий долар, держава потенційно отримуватиме доступ до всіх транзакцій у режимі реального часу. Про це в коментарі зазначив генеральний директор компанії “Технобіт” Олександр Пересичан.

“Саме тому прихильники Трампа розглядають CBDC не просто як нову форму долара, а як потенційний інструмент фінансового нагляду. Як приклад часто наводять китайську модель цифрового юаня (e-CNY), де держава має значно ширші можливості для контролю грошових потоків”, — пояснив він.

Експерт також підкреслив, що приватні стейблкоїни не зможуть замінити державну цифрову валюту, оскільки вони виконують різні функції:

  • “Стейблкоїни на кшталт USDT залишаються інструментом приватного ринку, тоді як CBDC є частиною монетарної системи та інструментом контролю грошового обігу”.

Структурні ризики та приватність

Окрім питань приватності, противники CBDC мають структурний аргумент: якщо громадяни зможуть зберігати кошти безпосередньо у цифрових гаманцях ФРС, частина депозитів може піти з комерційних банків. Ігор Плотников, виконавчий директор Millpay, вказує, що саме тому адміністрація Трампа робить ставку на приватні доларові стейблкоїни.

“Такий підхід дозволяє зберегти домінування долара в цифровій економіці без кардинального переформатування чинної фінансової системи”, — повідомив він у коментарі для ForkLog.

Важливо зазначити, що попередні голови ФРС також послідовно виступали проти концепції цифрового долара. Джером Пауелл висловлював думку, що навіть у разі запуску CBDC, управління нею все одно було б передано комерційним банкам. Його наступник, Кевін Уорш, назвав цифровий долар “хибним політичним рішенням”.

Світовий досвід: Китай та Європа

На протилежному боці спектру знаходиться Китай. До листопада 2025 року обсяг платежів у e-CNY сягнув 16,7 трлн юанів (приблизно 2,37 трлн доларів США, або близько 94,8 трлн гривень). Було оброблено 3,48 мільярда транзакцій. Кількість персональних гаманців досягла 230 мільйонів, а корпоративних — 18,84 мільйона. У червні 2026 року Народний банк Китаю інтегрував до трансграничної системи CBETS 26 банків, зокрема з таких країн, як Сінгапур, Таїланд, ОАЕ, Катар, Бразилія та інших.

За оцінками Ігоря Плотникова, за поточних темпів інтеграції CBETS може стати “частково функціональною альтернативою SWIFT у певних коридорах протягом п’яти років”, особливо в розрахунках між країнами, які прагнуть зменшити залежність від доларової інфраструктури.

З 1 січня 2026 року e-CNY працює на версії 2.0. Роздрібні баланси тепер є зобов’язаннями комерційних банків, що дозволяє їх використовувати для часткового резервування та кредитування, а також вони покриті страхуванням вкладів. Великі державні банки вже нараховують відсотки за ставкою депозитів до запитання. Небанківські постачальники зобов’язані підтримувати повне покриття.

При цьому e-CNY не втратив статусу законного платіжного засобу. Радник PBOC Чжан Цзяньхуа описує реформу як розширення функцій, а не зміну самої суті інструменту. Заступник голови НБК Лу Лей прямо назвав цю модель альтернативою стейблкоїнам, оскільки вона запобігає відтоку коштів з банків і сумісна з наявною фінансовою інфраструктурою.

Європейський центральний банк (ЄЦБ) у жовтні 2025 року завершив підготовчу фазу щодо цифрового євро. Пілотне тестування за участю ліцензованих платіжних провайдерів заплановано на друге півріччя 2027 року, а повномасштабний запуск — на 2029 рік. Законодавча база (регламент DER) має бути ухвалена у 2026 році.

Раніше член виконавчої ради ЄЦБ П’єро Чіполлоне наголосив на необхідності створення європейської цифрової платіжної системи як інструменту боротьби за суверенітет регіону.

Різні підходи у світовій фінансовій системі

Ігор Плотников вважає, що в контексті економічного протистояння заборона CBDC у США не впливає прямо на позиції долара, ні зміцнюючи, ні послаблюючи їх.

“Це рішення фіксує відмінність у підходах: США роблять ставку на приватну інноваційну інфраструктуру, тоді як Китай розвиває централізовану модель із високим рівнем державного контролю над транзакціями”, — підсумував він.

Нагадаємо, у травні Дональд Трамп підписав указ про інтеграцію цифрових активів у традиційну фінансову систему та перегляд правил доступу криптокомпаній до платіжної інфраструктури.

Порада від Business News:

Ця новина є надзвичайно важливою для розуміння майбутнього фінансових технологій та глобальної економіки. Вона демонструє різні підходи до цифрових валют з боку провідних країн світу: США роблять акцент на приватних рішеннях та уникненні державного контролю, тоді як Китай розвиває централізовану модель з посиленим наглядом. Для українських компаній та громадян це означає, що найближчі роки будуть періодом формування нових фінансових ландшафтів, де можуть з’явитися нові можливості та виклики, пов’язані з розвитком стейблкоїнів та потенційним переосмисленням міжнародних платіжних систем.

Оригінал статті: cryptocurrency.tech

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *