Економічні санкції Кремля: як Росія тисне на Вірменію через її зближення з ЄС

Фото: соціальні мережі

Між Російською Федерацією та Республікою Вірменія розгорілася справжня економічна конфронтація. Москва запровадила заборону на імпорт вірменського коньяку, квітів та мінеральної води. Існують побоювання щодо можливого обмеження постачання природного газу до Вірменії. Розгляньмо причини роздратування Володимира Путіна щодо Нікола Пашиняна та можливі наслідки для Єревана.

Сьогодні ви виступаєте на одній сцені з Макроном, тиснете руку Зеленському, а завтра вам можуть перекрити газопровід. Росія демонструє різку реакцію на саміт Європейської політичної спільноти (ЄПС), який відбувся в Єревані 4-5 травня. Серед поважних гостей були присутні президент Франції Еммануель Макрон, голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президент України Володимир Зеленський. Присутність українського лідера викликала особливе обурення серед російських політиків.

Звісно, причиною гострої реакції Москви стала не спільна інтерпретація хіта Шарля Азнавура «La Bohème» у виконанні Макрона (вокал) та Пашиняна (ударні). Головним фактором стало активне обговорення на зустрічі питання про поглиблення співпраці між Європейським Союзом та Вірменією, включно з можливим запровадженням безвізового режиму. Додатково, Володимир Зеленський висловив думку, що Росія не може провести парад 9 травня з військовою технікою через побоювання щодо атаки дронів над Червоною площею, що свідчить про її слабкість.

Офіційна представниця Міністерства закордонних справ РФ Марія Захарова заявила, що Вірменію свідомо втягують в «антиросійську орбіту» Європейського Союзу, і такий курс матиме серйозні політичні та економічні наслідки. Ці наслідки не забарилися.

Санкційні заходи Росії: від алкоголю до енергоносіїв

Федеральна служба з нагляду у сфері захисту прав споживачів та добробуту людини (Росспоживнагляд) призупинила реалізацію вин та коньяків від трьох великих вірменських виробників. Офіційною причиною названо «невідповідність обов’язковим фізико-хімічним показникам».

За даними російських та вірменських ЗМІ, цей крок є особливо болючим для Вірменії, оскільки російський ринок є ключовим для вірменського алкоголю. До Росії експортувалося приблизно 83% всього вірменського коньяку.

Федеральна служба з ветеринарного та фітосанітарного нагляду (Россільгоспнагляд) також запровадила обмеження на постачання вірменських квітів. Згодом виникли труднощі з імпортом овочів та фруктів. Офіційною підставою вказано фітосанітарні порушення та невідповідність встановленим вимогам. Варто зазначити, що Вірменія експортує до Росії понад 90% свого квіткового експорту, що у 2024 році становило близько 32 мільйонів доларів США.

А ще раніше, у квітні, російська влада заборонила продаж та призупинила імпорт вірменської мінеральної води «Джермук».

Проте, Росія приберігає головний удар на найближчий час. 25 травня 2026 року Кремль чітко попередив: якщо Вірменія продовжуватиме віддалятися від інтеграції з Росією та зближуватися з ЄС, вона може втратити «дуже привабливу» ціну на природний газ. Про це заявив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков. Важливо зазначити, що 80% газу, який споживає Вірменія, постачається з Росії.

Вибори у Вірменії 7 червня: що прагне Кремль?

Росія прагне вплинути на зміну влади у Вірменії під час майбутніх парламентських виборів. Підготовка до втручання та натяки, що межують з погрозами, розпочалися ще 1 квітня під час зустрічі Володимира Путіна та Нікола Пашиняна в Москві.

Путін одразу наголосив на можливих загостреннях: «Ми бачимо, що внутрішньополітичні процеси у Вірменії набирають обертів, і скоро вибори». Він додав, що йому важливо, «щоб ці загострення жодним чином не зашкодили нашим відносинам між Росією та Вірменією».

Крім того, Путін відкрито висловився на підтримку проросійських сил у Вірменії. «У нас у Вірменії дуже багато друзів, дуже багато, ми це знаємо. Багато вірмен проживає у Російській Федерації, і багато політичних сил налаштовані проросійськи. Звичайно, я скажу Вам абсолютно відверто, у нас із Вами такий діалог, що ми завжди говоримо чесно і прямо. Нам би дуже хотілося, щоб усі ці політичні партії, політики змогли взяти участь у цій внутрішньополітичній роботі під час виборів. Деякі, я знаю, перебувають у місцях позбавлення волі, незважаючи на те, що мають російський паспорт. Це ваше рішення, ми не втручаємося, але хотілося б, щоб вони всі могли, принаймні, взяти участь у цій внутрішньополітичній роботі».

Путін відкрито натякає на Самвела Карапетяна — бізнесмена, статки якого перевищують 3 мільярди доларів США, який посідає 44 місце в російському рейтингу Forbes. Він має подвійне громадянство — вірменське та російське, а також є лідером партії «Сильна Вірменія» — головного конкурента партії чинного прем’єр-міністра Пашиняна «Громадянський договір». Наразі бізнесмен перебуває під арештом і не допущений до виборів. Його партію тимчасово очолює його племінник Нарек Карапетян.

Чому Москва так завзято бореться за Вірменію? Передусім, це останній союзник Росії на Кавказі. На кордоні Вірменії з Туреччиною розташована військова база в Гюмрі. Авіаційна частина розміщена окремо — на аеродромі Еребуні біля Єревана. Угода про перебування бази чинна до 2044 року. На базі дислоковано від 3 до 5 тисяч військовослужбовців, близько 70–75 танків Т-72, понад 140 бронетранспортерів, приблизно 80 артилерійських систем. За даними відкритих джерел, на авіабазі розміщено до 18 винищувачів МіГ-29.

Це значна військова присутність практично на перетині кордонів Туреччини, Ірану та Азербайджану. Якщо при владі у Вірменії залишиться Нікол Пашинян, то питання про виведення російських військ, які поки що неактивно обговорюються, можуть постати руба, що означатиме втрату впливу Росії в усьому регіоні. Росія може вдатися до будь-яких дій, аж до військового втручання, щоб цьому запобігти.

США заявляють про свої інтереси у Вірменії

Незважаючи на тиск, Нікол Пашинян, принаймні, демонструє, що не злякався погроз Володимира Путіна. Тепер у регіоні, де раніше за вплив боролися лише Росія та Туреччина, втручаються не лише Європейський Союз, а й Сполучені Штати Америки.

26 травня до Єревана на короткий час прибув державний секретар США Ентоні Блінкен (у тексті помилково зазначено Марко Рубіо) і блискавично підписав угоду про стратегічне партнерство між США та Вірменією. Ця угода стосується критично важливих корисних копалин та співпраці в рамках транзитного Зангезурського коридору.

Зангезурський коридор, протяжністю 43 км, отримав умовну назву «Маршрут Трампа за міжнародний мир і процвітання» (TRIPP). Він пройде через південну Вірменію, забезпечуючи Азербайджану прямий шлях до Нахічеванського ексклаву та Туреччини, яка є близьким союзником Баку.

Зангезурський коридор, Маршрут Трампа за міжнародний мир і процвітання (TRIPP). Графіка: azattyqasia.org (RFE/RL Graphics)

Таким чином, Сполучені Штати отримують інвестиційний проєкт безпосередньо на території, яка раніше перебувала виключно під російським впливом на Кавказі. Це не може не викликати обурення у Москви та Володимира Путіна. Однак, шанси на мирне вирішення ситуації через вибори виглядають невеликими.

Оцінити реальну підтримку партії «Сильна Вірменія» наразі складно. Згідно з опитуванням американського «Міжнародного республіканського інституту» (IRI), правлячу партію Пашиняна «Громадянський договір» готові підтримати 24% респондентів. За партію проросійського Карапетяна «Сильна Вірменія» висловилися 9%, а за блок «Вірменія» (який очолює Роберт Кочарян) — лише 3%.

Схожі показники демонструє квітневе опитування вірменської компанії MPG: 24,3% підтримки у партії Пашиняна, 13,4% — у «Сильної Вірменії» та 7,9% — у «Процвітаючої Вірменії» олігарха Гагіка Царукяна.

Отже, ймовірно, що після виборів 7 червня у Вірменії ситуація складеться на користь Європи та США, а Росія зазнає поразки. Якими будуть подальші дії Кремля, передбачити складно. Але очевидно, що Москва так просто від Вірменії не відступиться.

Порада від Business News:

Ця стаття надає глибокий аналіз геополітичних та економічних маневрів, що розгортаються між Росією та Вірменією. Розуміння цих процесів допоможе вам краще орієнтуватися в міжнародних відносинах, прогнозувати можливі зміни на ринках (особливо в галузі алкоголю, квітів та енергоносіїв) та оцінювати ризики для бізнесу, пов’язані з політичною нестабільністю в регіоні. Це цінна інформація для тих, хто стежить за розвитком подій на пострадянському просторі та прагне приймати зважені бізнес-рішення.

Джерело новини: kp.ua