Військовий конфлікт США та Ірану: як Росія збагачується на глобальній напрузі

Близькосхідний конфлікт: Неочікуваний фінансовий бум для Росії

Фото: Getty Images

Місяць бойових дій між США та Іраном, що розпочався 28 березня, виявив неочікуваного бенефіціара — Москву. Кремль знову почав отримувати значні прибутки від експорту нафти та політичні бонуси. Скільки може заробити російський режим, які ще переваги він отримає та як цьому протидіяти — читайте далі.

Початкові дії адміністрації Трампа, що супроводжувалися потужними вильотами штурмовиків A-10 Thunderbolt II ВПС США в Перську затоку та атаками на Іран, створювали враження швидкої та рішучої операції. Очікувалося, що один із російських союзників буде швидко й ефектно нейтралізовано. Проте розвиток подій пішов іншим шляхом, і Росія фактично стала головним бенефіціаром цього конфлікту. Як це сталося?

Нафтові надприбутки спрямують на оборонний сектор

Тривала військова кампанія в Ірані докорінно змінила ситуацію на енергетичних ринках. За лічені дні вартість бареля нафти перевищила 100 доларів (приблизно 86 євро). Російська нафта марки “Урал”, яка раніше коштувала близько 50 доларів, раптово досягла рівнів, що вважалися недосяжними ще кілька тижнів тому. Кожне зростання ціни на нафту на 10 доларів додає близько 0,7% до ВВП Росії.

Це сталося в критичний для російської економіки час, коли її стан значно погіршився. Західні санкції, встановлена “Великoю сімкою” стеля цін на нафту та зменшення експортної маржі створили серйозний тиск на державні фінанси РФ.

Динаміка цін на російську нафту “Урал” (чорна лінія) на тлі близькосхідного конфлікту. Порівняння з WTI (червона лінія) та ціною газу в ЄС (синя лінія). Графіка: RFE/RL Graphics. Джерела: OilPrice.com, TradingEconomics

Саме тоді, для стабілізації світових цін, Міністерство фінансів США надало 30-денне відтермінування санкцій щодо продажу російських енергоносіїв (введених через вторгнення РФ в Україну). Цей крок важко назвати інакше, як подарунком Трампа для Путіна.

Голова Кремля вже окреслив напрямки використання цих надходжень. Під час зустрічі з представниками енергетичного сектору пан Путін запропонував спрямувати ці неочікувано високі прибутки, перш за все, на підтримку великих державних банків для поглинання державного боргу або на збільшення кредитування оборонної промисловості, як повідомляє Le Monde.

Близькосхідний конфлікт може принести Росії до 250 млрд доларів до осені

Зростання цін на енергоресурси, спричинене конфліктом на Близькому Сході, принесе російському бюджету мільярдні надходження. Аналітичний центр KSE Institute за Київською школою економіки дослідив потенційні доходи Росії, а результати були опубліковані виданням Der Spiegel.

Сценарій 1. Війна в Ірані завершується до середини квітня. Ціни на нафту тримаються на рівні близько 100 доларів за барель. Замість прогнозованих 99 млрд доларів у 2026 році, РФ отримає 169 млрд доларів лише від експорту нафти, а продаж газу додасть ще 50 млрд доларів. Загальне зростання доходів Кремля складе 84 млрд доларів.

Сценарій 2. Конфлікт триває до кінця травня. Ціни на нафту тимчасово сягають 140 доларів, але швидко знижуються через відновлення видобутку в регіоні та безпечного судноплавства в Ормузькій протоці. За цим сценарієм, до кінця року Кремль отримає на 161,3 млрд доларів більше, ніж очікувалося б без війни з Іраном. Державний бюджет поповниться на 97 млрд доларів.

Сценарій 3. Бойові дії тривають до кінця вересня. У такому випадку вартість нафти може сягнути 150–200 доларів за барель. До кінця року доходи від продажу нафти і газу можуть скласти до 386,6 млрд доларів. Податкові відрахування Кремля від торгівлі сировиною досягнуть 212,5 млрд доларів.

Таким чином, війна в Перській затоці грає на руку агресору і може надати Володимиру Путіну “більше впевненості в продовженні війни” в Україні.

«За даними нашої розвідки, через усі санкції, запроваджені Сполученими Штатами та ЄС, а також через наші масовані удари по російській енергетичній інфраструктурі, Росія зіткнулася з дефіцитом понад 100 мільярдів доларів лише у 2026 році, — зазначив Володимир Зеленський. — Тепер ми бачимо, що за два тижні війни на Близькому Сході вони заробили близько 10 мільярдів доларів».

Військова та політична перевага для Москви

Нафта — не єдиний фактор, що приносить вигоду Росії. Війна в Ірані виснажує західні резерви систем протиповітряної оборони, зокрема батарей “Патріот”, які нині активно задіяні для захисту Близького Сходу. Ці ресурси вкрай необхідні Україні, яка потерпає від постійних ракетних атак, що набирають обертів.

Не менш значущим є політичний ефект. За оцінками аналітиків Foreign Policy Research Institute, близькосхідний конфлікт відволікає увагу США та Європи від України, переключаючи її на Іран.

Це тягне за собою низку наслідків:

  • Зменшення політичного тиску на Москву.
  • Ускладнення координації західної допомоги Києву.
  • Перерозподіл ресурсів західних країн.

Внутрішньополітично, Путін також може скористатися хаосом та руйнуваннями в Ірані. Війна, розв’язана США та Ізраїлем, може посилити в росіян відчуття “обложеної фортеці” та зміцнити образ Путіна як захисника нації, навіть якщо він є авторитарним, вважає незалежний журналіст Леонід Рагозін з Риги.

Хороші новини для України: Росія має нафту, але не може її продати

За даними Reuters, паралізовано близько 40% експортних потужностей Росії з вивезення нафти. Агентство підрахувало, що тимчасово неможливі поставки обсягом 2 мільйони барелів на добу через українські атаки та затримання танкерів “тіньового флоту” РФ.

Найсерйозніше порушення експорту нафти сталося саме тоді, коли ціни на неї перевищили 100 доларів за барель.

У згаданій публікації Reuters вказується, що після ударів українських БпЛА у березні 2026 року по російських експортних портах у Балтійському морі (Приморськ та Усть-Луга) відвантаження нафти було припинено. У Новоросійську, ключовому експортному хабі РФ на Чорному морі, відвантаження також відбувається зі значним відставанням від планових показників.

За оцінками агентства, Росія продовжує безперебійно постачати нафту до Китаю (приблизно 1,9 мільйона барелів на добу) та Білорусі (300 тисяч барелів). Також здійснюються відвантаження з проєктів “Сахалін-1” та “Сахалін-2” (250 тисяч барелів).

Експерти також припускають, що деескалація конфлікту в Перській затоці може призвести до стрімкого падіння цін на нафту, що ще більше послабить Москву. Отже, Трампу варто діяти швидше.

Порада від Business News:

Ця новина є важливою для розуміння того, як геополітичні події впливають на світові ринки енергоресурсів та економіку Росії. Аналіз потенційних прибутків Кремля від близькосхідного конфлікту та одночасне висвітлення проблем з експортом російської нафти дають більш повне уявлення про складну економічну ситуацію, в якій опинилася РФ. Це може допомогти українським компаніям та урядовим структурам краще адаптуватися до мінливих умов та шукати нові можливості.

Джерело новини: kp.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *