800 мільйонів гривень: Уряд планує фінансувати компанії, пов’язані з проросійським політиком Бойком

Підготовка до опалювального сезону є першочерговим завданням для вищого керівництва держави, включно з Президентом та Прем’єр-міністром України. Це означає, що усі державні інституції та їхні посадовці мають спільно працювати над забезпеченням стабільності української газотранспортної системи, яка є критично важливою для енергетичної безпеки країни.

Природний газ становить до 90% паливної структури теплоелектроцентралей (ТЕЦ) та котелень, які забезпечують теплом міста. Отже, від ефективності транспортування газу українською газотранспортною системою напряму залежить, чи буде тепло в оселях українців взимку.

Незамінна інфраструктура: Газорозподільні станції

Окрім самих трубопроводів, для безперебійного функціонування газотранспортної системи необхідна розвинена інфраструктура. Ключовим елементом цієї системи є автоматичні газорозподільні станції (АГРС). Ці станції виконують критично важливі функції: знижують високий тиск газу до необхідного низького рівня з високою точністю, а також забезпечують очищення, підігрів та вимірювання обсягів газу.

Без функціонування АГРС газотранспортна система не може працювати. Саме тому ці об’єкти є надзвичайно важливими, і, як зазначається, Росія проявляє до них особливу увагу.

Забезпечення України мобільними газорозподільними станціями перебуває у сфері відповідальності ТОВ «Оператор ГТС України». У квітні поточного року компанія оголосила три тендери на закупівлю 13 мобільних АГРС різної пропускної здатності (10 000, 50 000 та 120 000 нм³/год) загальною вартістю понад 1,1 мільярда гривень.

Сумнівні переможці та прихована загроза

Результати проведених тендерів викликають серйозні побоювання щодо реального постачання вкрай необхідних мобільних АГРС для української газотранспортної системи. Це викликано двома основними причинами:

• Компанії-переможці, ТОВ «Теплоенергокомплект» та ПрАТ «Факел», вже мають негативний досвід зриву виконання державних контрактів.
• Обидві компанії пов’язані з Юрієм Бойком, колишнім очільником «Нафтогазу», нині народним депутатом та керівником депутатської групи «Платформа за життя та мир». Варто згадати, що до цієї групи входив і Віктор Медведчук, кум Путіна. Це викликає підозри, що проєкт, спрямований на відновлення енергетичної безпеки України, може бути переданий структурам, пов’язаним із Росією.

Виникає риторичне запитання: наскільки ефективно такі виконавці зможуть реалізувати поставлене завдання, і чи буде воно виконане взагалі?

Нові «українські» виробники: Схеми з непрозорим походженням

Однією з ключових вимог для участі в тендерах є підтвердження ступеня локалізації виробництва, що свідчить про наявність українських компонентів у виробленому товарі. Це може включати виробництво окремих елементів на території України або певний відсоток витрат на оплату праці.

Підтвердження ступеня локалізації здійснює Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Компанії подають до міністерства заявки про включення їхньої продукції до відповідного переліку.

Найцікавіше починається саме тут. Як ТОВ «Теплоенергокомплект», так і ПрАТ «Факел» подали заявки на підтвердження ступеня локалізації до Мінекономіки майже одночасно, за лічені дні до проведення тендерів. Це ставить під сумнів їхню попередню обізнаність щодо виробництва мобільних АГРС, адже раніше вони ніколи не займалися виготовленням такого обладнання. Раптом, напередодні тендеру, вони оголосили себе «національними виробниками», хоча, як виявиться далі, без жодного відповідного досвіду.

Саме ці компанії, згідно з інформацією на сайті Prozorro, отримали статус «національних виробників» АГРС лише за тиждень до проведення торгів, що дозволило їм взяти участь у багатомільйонних тендерах.

Станом на 3 травня 2026 року в Україні не було жодного зареєстрованого виробника АГРС. Однак 11 травня, в останній день перед аукціоном, їх стало аж шість! Окрім ТОВ «Теплоенергокомлект» та ПрАТ «Факел», статус «національного виробника» отримали ще чотири компанії. Це легко перевірити, ввівши запит «Мобільна автоматична газорозподільна станція» на офіційному сайті Prozorro у розділі переліку локалізованих товарів.

Важливо зазначити, що автоматичні газорозподільчі станції в Україні фактично не виробляються. Однак, отримавши фіктивний статус «національного виробника», ці компанії можуть приховати свою підконтрольність проросійським силам.

Чи є докази фіктивності цього статусу? Безперечно, і вони є у відкритому доступі!

У заявках про включення продукції до переліку товарів із підтвердженим ступенем локалізації компанії-заявники зобов’язані розкривати собівартість своєї продукції. І тут результати торгів виявляються просто шокуючими. Порівняння заявленої Мінекономіки собівартості АГРС зі ставками на торгах показує, що ТОВ «Теплоенергокомплект» та ПрАТ «Факел» виграли тендери за ціною, яка суттєво нижча за їхню ж собівартість! Це означає, що їм абсолютно байдуже, чи призведе виконання цих проєктів до збитків, адже, ймовірно, вони й не мають наміру їх виконувати!

Наприклад, у заявці до Мінекономіки ТОВ «Теплоенергокомплект» вказало, що собівартість однієї АГРС потужністю 10 000 м³/год становить 57 342 452,70 грн (рядок 11 заявки).

На торгах із закупівлі п’яти мобільних АГРС потужністю 10 000 м³/год, ТОВ «Теплоенергокомплект» запропонувало державі ціну 259 990 000,00 грн (без ПДВ), що становить 51 998 000,00 грн за одиницю. Отже, 4 травня ТОВ «Теплоенергокомплект» декларує собівартість однієї АГРС свого «виробництва» у розмірі 57 342 452,70 грн, а вже через кілька днів (11 травня) пропонує державі аналогічну продукцію за ціною на 5 мільйонів гривень нижчою за собівартість – 51 998 000,00 грн за одиницю. На закупівлі п’яти станцій ТОВ «Теплоенергокомплект» готове «втратити» майже 27 мільйонів гривень! Чи зрозумілі причини такої «щедрості»?

Аналогічна ситуація спостерігається і за двома іншими тендерами. На закупівлю п’яти мобільних АГРС потужністю 50 000 м³/год, ТОВ «Теплоенергокомплект» пропонує державі станції по 60 млн грн за одиницю, при заявленій собівартості 84 098 231,00 грн. Це майже на 30% нижче собівартості. У цьому випадку ТОВ «Теплоенергокомплект» готове понести збитки на суму понад 120 мільйонів гривень. На які тільки жертви не підеш заради «матінки-росії»… (Приблизна вартість 60 млн грн становить близько 1,5 млн доларів США за поточним курсом).

На торгах із закупівлі трьох мобільних АГРС потужністю 120 000 нм³/год, переможною стала ставка ПрАТ «Факел» у розмірі 224 765 430 грн. Це ж саме ПрАТ «Факел» заявило собівартість такої АГРС у розмірі 91 712 157,96 грн за одиницю, однак державі запропонувало їх за 74 921 810,00 грн (втрачаючи понад 18% від собівартості). На продажі трьох АГРС потужністю 120 000 нм³/год ПрАТ «Факел» готове понести збитки на суму понад 50 мільйонів гривень! (Приблизна вартість 74,9 млн грн становить близько 1,85 млн доларів США за поточним курсом).

Таким чином, дві, здавалося б, незалежні компанії беруть участь у торгах, демонструючи готовність зазнати збитків на суму майже 200 мільйонів гривень! Неймовірний сюжет!

Розглянемо примітивну двоходову схему. Спочатку компанії реєструються як «національні виробники», щоб приховати сліди, що ведуть до Росії (нагадаємо, ані ТОВ «Теплоенергокомплект», ані ПрАТ «Факел» не виготовляли жодної мобільної АГРС). Потім вони виграють аукціон за будь-яку ціну, адже це питання не заробітку, а політичної волі «господаря». Хто постраждає від цього? Українці, які наступної зими можуть залишитися без опалення через відсутність газорозподільчих станцій. Старі АГРС були знищені дронами, а нові не були поставлені через дії агентів впливу. Це справжній «профіт» для певних сил!

Чому ми так впевнені, що контракти будуть зірвані? Погляньмо на терміни постачання.

Терміни поставки мобільних АГРС у тендерах надзвичайно стислі – максимум 5 місяців. Навіть досвідчені світові компанії, такі як EMERSON, зазвичай виготовляють подібне обладнання не менше року. А наші «герої», не маючи жодного досвіду (а АГРС – це надзвичайно складний виріб), зобов’язуються виготовити їх менш ніж за чотири місяці, та ще й продати на 30% нижче собівартості!

Окремі питання викликає й економічна логіка таких контрактів. Якщо компанія офіційно декларує державі одну собівартість продукції, а через кілька днів продає той самий товар значно дешевше, виникає очевидне запитання: за рахунок чого тоді фінансуються фонд оплати праці, сплата податків, закупівля комплектуючих, гарантійне обслуговування, логістика, виробничі витрати, ризики штрафних санкцій за прострочення поставки?

Особливо враховуючи, що самі компанії у документах на локалізацію декларують значні витрати на зарплату, адміністративні витрати, витрати на збут та мільйони гривень імпортної складової.

У такій ситуації продаж продукції нижче офіційно задекларованої собівартості означає або те, що розрахунки локалізації є фіктивними і не відповідають реальності, або ставить під сумнів економічну спроможність виконання самих контрактів такими «виробниками».

Ідея локалізації була покликана підтримати українське машинобудування, але тендери 2026 року демонструють зовсім іншу модель.

Ці закупівлі були заплановані та розпочаті ще попереднім керівництвом ТОВ «Оператор ГТС України». Однак, попри звільнення попереднього керівництва, яке також мало тісні зв’язки з ОПЗЖ, ця «відрізана від розподілу державних коштів щупальця» продовжує намагатися контролювати процес закупівель мобільних АГРС. Чи впорається з цією ситуацією нове керівництво – покаже час.

І на завершення кілька пояснень:

Раптова зміна профілю

Основний вид діяльності ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ» пов’язаний з ремонтом та технічним обслуговуванням обладнання. Аналіз тендерної історії компанії на Prozorro свідчить не лише про відсутність мобільних АГРС власного виробництва, але й про те, що компанія взагалі не позиціонувала себе виробником обладнання.

Навіть у закупівлях блоків очищення газу, лічильників, клапанів та іншого промислового обладнання компанія виступала як постачальник або виконавець робіт, але не як виробник.

Аналогічна ситуація спостерігається і з «виробником» ПрАТ «Факел», який раніше не був відомий на ринку як виробник АГРС, а тут раптом вирішив поставити їх зі знижкою 18% від власної собівартості.

Ще цікавіше виглядають самі документи про «виробництво». У технологічних операціях компаній описують монтаж, збірку, виготовлення блок-боксів, трубопроводи, фарбування, електромонтаж, пусконалагодження, інтеграцію імпортних вузлів. Документи значно більше нагадують схему, створену поспіхом, без розуміння специфіки класичного машинобудівного виробництва повного циклу.

До чого тут Бойко?

За інформацією з ділових кіл, ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ» та ПрАТ «Факел» не є випадковими учасниками торгів. Обидві компанії перебувають в орбіті впливу та контролюються народним депутатом України, керівником депутатської групи «Платформа за життя та мир» Юрієм Бойком. Варто зазначити, що протягом багатьох років головним консультантом і лобістом (по суті – «вирішувачем» питань) комерційних інтересів ПрАТ «Факел» був громадянин Білорусі Валерій Войшель, який має тісні зв’язки з білоруським КДБ. Контакти зі спецслужбами дозволяли Войшелю вирішувати складні питання щодо природного газу та газового обладнання в Україні, Білорусі та Росії. А після кількох скандальних поставок з розкраданням коштів «Укртрансгазу» саме Юрій Бойко допомагав Войшелю «зам’яти» проблеми в Україні.

Політика – це останнє, що хотілося б асоціювати із закупівлею мобільних АГРС. Однак, виходячи з сукупності ознак (участь компаній, готових продавати нижче собівартості, непрофільність бізнесу цих компаній, а також негативний досвід виконання державних контрактів), можна зробити обґрунтоване припущення, що 13 мобільних АГРС так і не будуть поставлені, а Україна восени залишиться без опалення. Звісно, завжди буде зручно перекласти відповідальність на проросійські політичні сили, але від цього в оселях українців тепліше не стане.

Порада від Business News: Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння процесів, що відбуваються у сфері закупівель критично важливого енергетичного обладнання. Уважність до деталей тендерів, перевірка репутації учасників та аналіз їхніх фінансових пропозицій є запорукою прозорості та ефективності використання державних коштів. Слідкуйте за розвитком подій, щоб бути в курсі, як ваші податки працюють на енергетичну безпеку країни.

Оригінал статті: kp.ua