Науковці з Каліфорнійського університету в Дейвісі інтегрували 45-річному чоловікові з БАС нейропротез, який забезпечує точність мовлення у 97,5%.
Через п’ять років після початку хвороби йому імплантували чотири мікроелектродні масиви в ліву вентральну ділянку прецентральної звивини. Вони реєструють нейронну активність з 256 внутрішньочерепних електродів. Система декодує сигнали з кори головного мозку під час спроби розмови і відправляє дані на екран. Потім здійснюється озвучка за допомогою перетворення тексту на мову. Програма розроблена таким чином, щоб голос звучав як у пацієнта до БАС.
У перший день використання — через 25 днів після операції — нейропротез показав точність 99,6% при словниковому запасі в 50 слів. Калібрування системи зайняло 30 хвилин. Другого дня, після 1,4 годин навчання, цифра становила 90,2% за умови використання словника в 125 000 слів. Надалі, протягом 8,4 місяців після імплантації, вдалося досягти точності в 97,5%.
«У людини з БАС і важкою дизартрією внутрішньокірковий мовленнєвий нейропротез після нетривалого навчання досяг рівня ефективності, що дає змогу відновити розмовне мовлення», — йдеться в результатах дослідження.
Бічний аміотрофічний склероз — це прогресуюче, невиліковне дегенеративне захворювання центральної нервової системи, за якого відбувається ураження рухових нейронів, що призводить до паралічів і подальшої атрофії м’язів.
Стартапи в галузі нейрохірургії намагаються боротися з БАС і паралічем шляхом інтеграції системи інтерфейсу мозок-комп’ютер (BCI). Найвідомішим прикладом є Neuralink Ілона Маска, який нещодавно інтегрував нейроімплант другому пацієнту.
Нагадаємо, у червні Synchron впровадила ШІ від OpenAI в BCI. Завдяки цьому пацієнти із серйозними порушеннями рухових функцій зможуть надсилати більш контекстні повідомлення за допомогою думок.
Пізніше компанія під’єднала мозковий імплант до гарнітури змішаної реальності Apple Vision Pro.