Герої кампанії діляться щирими розповідями про процес евакуації та адаптацію на новому місці. Це люди, які в свій час наважилися на складний крок заради збереження життя. Зйомки проходили в їхніх оселях, місцях тимчасового проживання на Київщині – у знайомому та безпечному для них середовищі.

Страшно вмирати, але хочеться жити

Алла Броніславівна та Андрій Іванович мешкають у містечку Хансена на Київщині. Тут вони мають власний будиночок та невеликий город, де вирощують квіти, овочі та ягоди. Алла активно відвідує гуртки та майстер-класи, що допомагає їй відволікатися. Андрій, який пересувається на візку через протезування ноги, також знаходить способи зайняти себе. Алла з молодості має протези обох ніг, а одна рука залишається нефункціональною.

Алла Броніславівна й Андрій Іванович. Пара познайомилася ще в молодості під час протезування в Харкові. Алла родом з Бахмута, а Андрій – з Куп’янська. Разом вони вели господарство, тримали кіз та обробляли город, все роблячи самотужки. “Скільки ми збиралися виїжджати: то складемо сумки, то розкладемо. Андрій тоді був після двох інсультів. Біжиш з будинку в літню кухню і боїшся. Все гуде, бахає… Метрів за три від будинку впав снаряд, але не розірвався. Страшно вмирати. Хочеться жити”, – ділиться Алла. На початку квітня 2022 року подружжя виїхало з Бахмута за підтримки товариства людей з інвалідністю. “У чому були, в тому й поїхали”, – згадує Алла. Спочатку вони жили в Нових Санжарах, потім переїжджали до Умані та Кременчука.

Почати все з нуля у 84 роки

Людмила Антонівна оселилася в пансіонаті для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у Ворзелі в серпні 2025 року. Вона проживає разом із сусідкою у світлій та просторій кімнаті на другому поверсі, обладнаній усім необхідним, включно з гарячою водою. З рідного Слов’янська Людмила евакуювалася на початку квітня 2022 року. Спочатку вона вирушила потягом до Львова разом із подругами, а згодом жила в Коломиї та Трускавці. Спочатку жінка вагалася щодо переїзду, боячись залишити дім і друзів.

Людмила Антонівна. “Краще все ж таки подумати про себе, про свою родину подбати. Ну, пропадуть ті речі, що поробиш? Зате ми живі”, – розмірковує вона. Все життя Людмила Антонівна присвятила педагогічній діяльності як музикант у Киргизстані. Після повернення до Слов’янська вона успадкувала батьківську хату. Зараз, у 84 роки, вона активно читає, отримує газети за передплатою, цікавиться темами пенсійного життя, здоров’я та довголіття.

Заради безпеки дітей

Марина та Михайло з трьома дітьми проживають у модульному містечку для ВПО. Завдяки знайомим Михайла в Ірпені, родина переїхала сюди. Спочатку вони орендували квартиру протягом двох місяців, паралельно оформивши статус ВПО. Михайло знайшов роботу, а діти – школу та дитячий садок. Їхнє село на Каховщині Херсонської області опинилося в окупації з перших днів. Марина не хотіла виїжджати, але Михайло ставив на перше місце безпеку родини, особливо маленького сина та дружини, яка тоді була вагітна Софійкою.

Марина та Михайло з дітьми. У середині квітня брат Михайла допоміг їм евакуюватися на Закарпаття до родичів. Дорогою вони бачили рух військової техніки та чули вибухи. “Мені було, чесно, дуже тяжко. Хотіла у свій дім, свій двір, яким я його бачу. В мене там мама. Але зараз стало легше. Софійку і Микитку вже народжувала тут. Багато з ким дружу, ділимося порадами”, – розповідає Марина. Сам Михайло евакуювався на початку серпня 2022 року. Його родичі – п’ять братів і дві сестри – також були змушені покинути свої домівки. Хтось із них залишився в Україні, хтось виїхав за кордон. Проте Михайло не планує виїжджати з країни: “Все-таки, як би в Україні не було, ми тут виросли. Я нікуди [за кордон] виїжджати не хочу”.

Дім зруйнувала вода

Іван Григорович та Валентина Олексіївна виїхали з окупованих Олешок після підриву Каховської ГЕС. Нині вони мешкають у модульному містечку в Ірпені. Тут їх зустріли земляки, адже в містечку проживає багато людей з Каховки та Херсона. Житло невелике, але забезпечене всім необхідним: є пральна машина, душові, туалети, безкоштовна їдальня, газ та електрика. У день катастрофи вода затопила їхній будинок на чотири метри. За десять днів вода спала, але будинок був зруйнований: стелі та перестінки обвалилися, все перемішалося.

Іван Григорович та Валентина Олексіївна. “І такий був ступор… У нас були тільки документи, ми нічого з собою не взяли. У дружини було якесь кілечко, я козакував 25 років – полковник українського козацтва, ми з дітьми займалися, був депутатом – форми, нагороди, все залишилося там”, – згадує Іван Григорович. Через місяць знайомі та волонтери допомогли подружжю дістатися кордону з Сумщиною. Звідти вони приїхали до Києва, де їх зустрів онук. Майже рік вони прожили у родичів передмісті, а потім переїхали до Ірпеня, щоб бути ближче до онука. Тут вони живуть вже два роки. Іван Григорович родом із Ромен на Сумщині, а на Херсонщину потрапив після навчання. Валентина – з Олешок. У 1970-х роках вони збудували свій дім, тримали господарство, мали теплиці та город. Зараз друзі, з якими вони підтримують зв’язок ще зі студентських часів, надсилають їм допомогу.

Куди прямувати після евакуації та на яку допомогу можна розраховувати?

Щоб надати людям вичерпну інформацію ще до прийняття рішення про евакуацію, Міністерство за підтримки ISD Group підготувало детальний покроковий посібник. Він містить відповіді на найпоширеніші запитання осіб, які планують виїзд з небезпечних територій.

• Транспорт: Організовано виїзд автобусами або спеціалізованим транспортом. Для маломобільних осіб передбачено можливість перевезення у лежачому положенні.
• Транзитний центр: Після прибуття надається допомога з оформленням документів, придбанням квитків, харчуванням та подальшим поселенням у більш безпечних регіонах.
• Житло: Евакуйованим допомагають знайти безкоштовне тимчасове житло в безпечніших областях.
• Фінансова підтримка: Передбачено одноразову виплату у розмірі 12 300 гривень на одну особу та щомісячні виплати для ВПО.

“Ми усвідомлюємо, наскільки складним є рішення про евакуацію: залишити дім, звичне життя, часто й частину родини. Саме тому ми запустили інформаційну кампанію, яка надає відповіді на запитання: як відбувається виїзд, куди везуть, хто допоможе з житлом і які виплати очікувати. Ми прагнемо, щоб страх перед невизначеністю більше не був причиною залишатися під загрозою. Наша мета – щоб кожен, хто приймає це рішення, знав: він не залишиться наодинці”, – наголосив Олексій Рябикін, заступник Міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України.

Не чекайте моменту, коли часу на роздуми вже не буде

Рішення про евакуацію завжди є непростим. Однак, людині легше його прийняти, коли вона розуміє, що може отримати допомогу та підтримку, яка полегшить цей досвід. Тому Міністерство закликає не відкладати це рішення до моменту, коли часу на роздуми вже не залишиться. Часто люди не звертаються за допомогою самостійно, і найчастіше родичі або знайомі тих, хто залишається в небезпечних громадах, телефонують для організації евакуації. Задати запитання або розпочати процес евакуації можна:

• За безкоштовним номером 1548;
• На вебпорталі 1548.gov.ua;
• Через Telegram-бот: @MinRe1548_bot.
• У Viber | WhatsApp | Telegram: +380 96 078 8433
• На електронну пошту: [email protected]

З 2022 року оператори гарячої лінії 1548 обробили понад 11 тисяч звернень, пов’язаних з евакуацією. Загалом від початку повномасштабного вторгнення урядова гаряча лінія отримала 1,4 мільйона звернень від українців з різноманітних питань. Оператори допоможуть розібратися з доступними варіантами та нададуть детальну інформацію щодо подальших кроків – від організації виїзду до отримання підтримки після прибуття. Довідково: ця інформаційна кампанія реалізована Міністерством з відновлення, інфраструктури та транспорту України у співпраці з Міністерством у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України за підтримки Програми “Партнерство за сильну Україну”. Програму фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. *Програма “Партнерство за сильну Україну” – це багатостороння донорська ініціатива, яка має на меті посилення стійкості України в умовах російської агресії. Це досягається шляхом надання критично важливої підтримки громадам у співпраці з українськими органами державної влади, громадянським суспільством, медіа та приватним сектором. — Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією. Зберегти те, що бачив. Журналіст Макс Грабовський написав книгу про перший місяць блокади Маріуполя

Зберегти житло в окупації. Як переселенці зі сходу проходили фільтрацію в Шереметьєво і що вийшло

Ця вишиванка стала оберегом родини Гетьманських. Її дизайн намалював їхній шестирічний син Марк

Дивіться Свої на YouTube Svoi.YouTube

Як працює МОЗОК? Розмова з нейробіологом

РОСІЯНИ ВЖЕ В МІСТІ. Правда від військових про бої за Костянтинівку

Чому Олена Ягупова ШУКАЄ ПОМСТИ

Про гріхи, сповіді та віру на війні

Як повертають тіла зниклих безвісти воїнів

Про стосунки, ревнощі, невдалі побачення

Про 12 годин допиту, катування в полоні, тортури голодом

Про “Да Вінчі” та ситуацію на фронті

Герой мему “хватит пиз*еть” служить в 5 штурмовій

Як ветеранам отримати кошти на свій бізнес Приєднуйся до Свої в Youtube Допомагаємо один одному пережити війну Популярні новини «Бере зброю й іде мене вбивати». Як відгукуються військових про українців, які воюють за Росію Коротко 12 жовтня 13:40 Свої.City Обіцяють житло й брешуть про 300 заявок. Як жителів Донеччини заманюють в окупацію Коротко 12 жовтня 17:20 Свої.City Зі 130 вулиць Краматорська примусово евакуюють дітей — повний перелік Коротко 12 жовтня 11:52 Свої.City

Уряд поки не розширюватиме житлові ваучери на всіх ВПО з окупованих територій. Чому так? Коротко 12 жовтня 12:42 Свої.City

«Буде складно. Але врешті все буде добре». Як українців заохочують не відкладати евакуацію Історії 12 жовтня 16:33 Ганна КУРЦАНОВСЬКА

У Слов’янську 337 заявникам відмовили в компенсації за пошкоджене житло. У чому причина Коротко 13 жовтня 10:00 Свої.City

Порада від Business News:

Ця стаття надає надзвичайно важливу інформацію для громадян, які проживають у зонах підвищеного ризику. Вона не лише розвінчує міфи та страхи, пов’язані з евакуацією, а й надає чіткі інструкції та контакти для отримання допомоги. Знання про доступні ресурси та підтримку може суттєво полегшити процес прийняття рішення про переїзд, а також процес адаптації на новому місці.

Оригінал статті: svoi.city