Українська залізниця під ударом: Росія цілеспрямовано нищить локомотиви, загрожуючи ключовій інфраструктурі

Російська Федерація посилює атаки на українські залізничні шляхи, використовуючи реактивні дрони для ураження пасажирських потягів. Це створює серйозну небезпеку для транспортної мережі, яка відіграє критично важливу роль в економіці держави, військовій логістиці та пересуванні громадян.

Як повідомляє видання Politico, з моменту повномасштабного вторгнення у 2022 році агресор пошкодив або знищив понад 500 українських локомотивів. Примітно, що понад 60% цих втрат припали на останні вісім місяців. Наразі “Укрзалізниця” щомісяця втрачає в середньому від 37 до 40 одиниць рухомого складу.

Представники російського оборонного відомства відкрито визнають, що їхні удари спрямовані на залізничні ешелони, називаючи це елементом стратегії з руйнування української логістики, яка використовується для доставки міжнародної допомоги. Водночас українська сторона вважає, що ці дії мають значно ширші мотиви.

“Росіяни прагнуть ізолювати наші прифронтові громади, посіяти паніку та страх серед і без того виснажених місцевих жителів, паралізувати економіку”, – зазначив голова правління АТ “Укрзалізниця” Олександр Перцовський.

Рухомі цілі під прицілом

За словами Олександра Перцовського, Росія розпочала цілеспрямовані атаки на пасажирські потяги восени 2025 року, після отримання спеціальних антен для mesh-мереж. Ця технологія дозволяє дронам ефективно взаємодіяти між собою або підключатися до наземних ретрансляторів, розташованих у Білорусі чи на окупованих територіях України. Завдяки цьому оператори можуть керувати безпілотниками в режимі реального часу, долаючи системи радіоелектронної боротьби та успішно уражаючи такі динамічні об’єкти, як потяги.

“Минулої осені вони здійснили удар по потягу поблизу Лозової, що на Харківщині, забравши життя шістьох людей. Відтоді ми запровадили протоколи евакуації. Нам вдається врятувати більшість пасажирів, але росіяни не припиняють нищити наші локомотиви”, – додав він.

РФ розширює географію ударів

Видання підкреслює, що переважна більшість атак концентрується в радіусі 200 кілометрів від лінії фронту, переважно на сході та півдні України. Однак останнім часом спостерігається розширення як території ударів, так і спектру потенційних цілей.

“Тепер росіяни використовують антени та ретранслятори, розташовані в Білорусі, для здійснення атак і на західні регіони України”, – констатував Перцовський.

Журналісти пригадали інцидент, що стався минулими вихідними неподалік польського кордону. Російський дрон влучив у один потяг невдовзі після того, як з цієї ж станції відправився інший склад, на якому перебували європейські радники з питань безпеки та колишні високопосадовці, включно з колишнім прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном.

Хоча на момент атаки дипломати вже перетнули кордон із Польщею, представники “Укрзалізниці” припускають, що ціллю дрона, найімовірніше, був саме дипломатичний потяг, який вирушив раніше запланованого часу.

“Останні удари поблизу польського кордону свідчать про те, що їхньою додатковою метою є підвищення ризиків для наших іноземних гостей, партнерів, дипломатів, політиків і журналістів… Росіяни прагнуть, щоб вони також боялися їхати в Україну, адже той факт, що попри всі спроби ізолювати Україну, ми залишаємося відкритими та цікавими для світу, надзвичайно дратує росіян”, – пояснив Перцовський.

Юлія Чикольба, директорка Центру інформаційної стійкості в Україні, того дня подорожувала з Києва до польського Хелма іншим потягом. “Ми запізнилися на сім годин. Нам двічі довелося евакуюватися через той дрон біля кордону”, – розповіла вона.

За словами Чикольби, евакуація була добре організована: залізничники наказали пасажирам покинути вагони та максимально віддалитися від потяга. “А потім ми побачили, як наближається дрон. Той самий, який згодом влучив у потяг ближче до кордону. Все одно було страшно”, – ділиться вона спогадами.

Проблема відновлення локомотивного парку

Для ремонту та відновлення локомотивів Україні необхідні значні фінансові ресурси. Вартість одного нового локомотива сягає приблизно 5 мільйонів євро (близько 200 млн грн за поточним курсом).

“Ремонт локомотивів є ключовим пріоритетом: забезпечення запасними частинами, матеріалами та персоналом, який може проводити ремонт цілодобово. Ми маємо надійних партнерів, які допомагають нам у цьому, зокрема Європейський банк реконструкції та розвитку та Світовий банк. Однак темпи руйнування настільки високі, що наших фінансових ресурсів стає недостатньо”, – зазначив Перцовський.

Видання наголошує, що самих лише коштів недостатньо. “Укрзалізниця” використовує колію шириною 1520 мм, тоді як у більшості країн Європи застосовується стандартна ширина 1435 мм. Це суттєво обмежує можливості партнерів щодо швидкої передачі Україні необхідного рухомого складу.

Аналогічне обладнання використовується лише у країнах Балтії та Фінляндії. Литва вже пообіцяла передати Україні локомотиви в рамках пакету зимової допомоги. Олександр Перцовський повідомив, що Україна активно працює з іншими партнерами для отримання додаткової підтримки для залізничної галузі.

Наразі “Укрзалізниця” детально опрацьовує всі можливі сценарії розвитку подій. “У нас розроблені різні операційні плани для забезпечення балансу між безпекою та функціонуванням. Ми точно не розглядаємо сценарій повної зупинки. Так само, як наша країна не розглядає можливості припинити боротьбу, залізниця, природно, не розглядає можливості припинити свою роботу”, – підсумував Перцовський.

Порада від Business News:

Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння викликів, з якими стикається українська логістична система під час війни. Зменшення кількості локомотивів безпосередньо впливає на швидкість доставки допомоги, перевезення військових та цивільних, а також на загальну економічну стійкість країни. Стежте за оновленнями щодо міжнародної допомоги та можливостей відновлення парку “Укрзалізниці”, оскільки це матиме довгострокові наслідки для майбутнього України.