Економіка України: тривожні сигнали та негативна динаміка у 2026 році

Інфографіка
Макроекономіка
Роздрукувати 53809 Вересня 2026

Read in English
Читайте на русском Юрій Григоренко

Промисловість, будівництво та ділові настрої — вже у негативній зоні

Економічна ситуація в Україні демонструє тенденцію до погіршення з початку поточного року. У першому кварталі, під впливом зимових відключень електроенергії та зупинки будівельних робіт через аномальні холоди, економіка зазнала скорочення на 0,6% у річному вимірі. У другому кварталі спостерігалося незначне зростання реального ВВП на 0,6% р./р., проте макроекономічні умови залишалися складними. Зокрема, загострення ситуації в Перській затоці призвело до суттєвого зростання цін на газ та нафтопродукти в Україні з березня, а запровадження механізму CBAM (Вуглецеве регулювання) завдало значних збитків металургійному сектору.

На цьому тлі ключові галузі української економіки вже демонструють негативну динаміку: за перше півріччя промислове виробництво скоротилося на 0,2% р./р., а обсяги будівництва впали на 8,1% р./р.

Додаткові фактори, що посилили негативні тенденції, проявилися влітку: припинення морського експорту через обстріли портової інфраструктури на Чорному морі та масштабне руйнування складських і промислових об’єктів протягом серпня-вересня.

Особливо суттєво постраждав гірничо-металургійний комплекс (ГМК). У липні через неможливість експорту залізної руди зупинили роботу кілька гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК). У серпні-вересні, внаслідок пошкоджень від ракетних ударів, припинили діяльність повністю або частково майже всі провідні металургійні підприємства. Варто зазначити, що ще до цих подій, з 1 липня, Європейський Союз запровадив нову систему квот, яка значно обмежила доступ української металопродукції на ринок ЄС.

Хоча достовірної макростатистики за цей період ще немає, бізнес вже відреагував погіршенням очікувань. У серпні індекс очікувань ділової активності знизився до 48,3 пунктів порівняно з 50,1 у липні та 52,1 у травні. Значення нижче 50 свідчить про переважання песимістичних настроїв серед підприємців. Причини такого спаду є очевидними: збитки від масштабних руйнувань, блокування морських шляхів, висока вартість пального та дефіцит кваліфікованих фахівців.

Через масове знищення виробничих потужностей, складських приміщень та логістичної інфраструктури український бізнес не в змозі підтримувати економічну активність на рівні, щонайменше, весни 2026 року. Джерел для покриття збитків, що сягають мільярдів, бракує, західне фінансування залишається недоступним, а банківські кредити залишаються надто дорогими. В умовах такої невизначеності бізнес змушений скорочувати свою діяльність та відкладати інвестиційні плани, що вже негативно впливає на стан державних фінансів. У серпні спостерігалося значне зменшення податкових надходжень до бюджету, що спонукало уряд перенести значну частину незахищених видатків на грудень.

Міністерство фінансів відкрито визнає, що поточна бюджетна ситуація в Україні є найскладнішою з 2022 року. Дефіцит фінансування оборонних потреб цього року становить $27 мільярдів (приблизно 1 080 000 000 ₴ за курсом 40 ₴/$, що діє у 2026 році), а дефіцит зовнішнього фінансування України на наступний рік оцінюється в $32,6 мільярда (приблизно 1 304 000 000 ₴).

Незважаючи на відносно оптимістичні поточні прогнози щодо ВВП (Національний банк України прогнозує зростання на 1,8% у 2026 році), вже не варто розраховувати на позитивну динаміку української економіки за підсумками поточного року. Основне питання полягає не в самому факті скорочення українського ВВП, а в масштабах його падіння.

Теги: ВВП України, економіка України, макроекономіка Читайте нас в соціальних мережах: Наш Телеграм-канал:t.me/gmkcenter Сторінка в Фейсбуці:fb.com/GMKCenterNews Підпишіться на наші новини

Δ

• Порада від Business News:

  Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння поточного стану української економіки. Знання про спад у ключових галузях, зростання цін та негативні бізнес-очікування допоможе підприємцям, інвесторам та громадянам краще оцінювати ризики та планувати свої дії в умовах невизначеності. Уряд та Національний банк України мають моніторити ці показники для коригування економічної політики.

Дізнатися більше на: gmk.center