Російська Федерація значно вдосконалила тактику ведення бойових дій, дедалі частіше комбінуючи потужні промислові ресурси з передовими технологічними рішеннями. Україна ризикує зіткнутися з новою фазою конфлікту, до якої їй бракуватиме промислового потенціалу.

Таку думку висловив Ерік Шмідт, колишній генеральний директор та голова правління Google, а нині керівник Спеціального проекту конкурентних досліджень, у своїй статті для The Washington Post. Шмідт, який неодноразово відвідував Україну під час війни та працював над розробкою сучасних військових технологій, поділився глибоким занепокоєнням після своєї останньої поїздки.

Одного вечора, під час подорожі потягом зі сходу України до Києва, він отримав попередження про запуск десятків балістичних ракет з боку Росії. Після прибуття до столиці, разом із сотнями інших пасажирів, він спустився до підземного укриття. За кілька хвилин поблизу пролунала серія вибухів.

“Я повернувся більш стривоженим, ніж будь-коли з перших днів вторгнення”, – зауважив Шмідт.

Росія трансформувала свій підхід до війни

За його словами, протягом значного періоду конфлікту Україна мала ключову перевагу: здатність оперативно адаптуватися до змін на полі бою.

• Українські інженери мали змогу створювати нове озброєння або системи, тестувати їх безпосередньо на фронті та вдосконалювати впродовж кількох тижнів.
• Децентралізована взаємодія між військовими, інженерами та оборонними підприємствами часто дозволяла Україні випереджати громіздку російську військову бюрократію.

Однак, на думку Шмідта, ця перевага стрімко зникає.

Зокрема, після появи українських систем перехоплення, здатних ефективно знищувати російські ударні дрони типу “Шахед”, Росія почала застосовувати швидші реактивні версії таких апаратів. Паралельно Москва розвиває власне супутникове угруповання, яке має стати конкурентом для системи Starlink, що активно використовується українськими військовими.

“Роками стратегія Кремля полягала в тому, щоб протиставити промислову міць українським інноваціям, але тепер він поєднує цю міць із власними розробками”, – підкреслив Шмідт.

“Гарний дрон, вироблений сотнями тисяч”

Колишній очільник Google описав сучасне поле бою в Україні як динамічне середовище, де технології зазнають надзвичайно швидких трансформацій.

• Командири можуть керувати операціями з глибоких підземних бункерів, використовуючи відеодані з численних сенсорів.
• Тисячі безпілотників одночасно ведуть розвідку, доставляють боєприпаси, а також атакують особовий склад та військову техніку.

Пересування відкритій місцевості стало вкрай небезпечним. За оцінками Шмідта, до 80% втрат можуть припадати на моменти передислокації підрозділів між позиціями.

Водночас технологічне протистояння відбувається майже безперервно. Дрон, який сьогодні демонструє високу ефективність, через кілька місяців може стати майже недієвим через зміну радіочастот, появу нових засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) або розробку швидших систем перехоплення.

Саме тому, вважає Шмідт, Україні недостатньо лише створювати нові технології.

“Блискучий безпілотник, випущений сотнями, – це цікаво, але гарний безпілотник, вироблений сотнями тисяч, – це те, що дійсно змінить хід війни”, – пояснив він.

Україні необхідний промисловий масштаб Заходу

За словами Шмідта, українські військовослужбовці вже стикаються з необхідністю обирати пріоритетні цілі через брак безпілотників та інших засобів ураження.

Він наголосив, що Україна має талановитих інженерів, бойовий досвід та здатність до швидкої розробки нових рішень, але їй катастрофічно бракує промислових потужностей для масштабування виробництва.

Водночас Росія, як зазначив експерт, готується до подальшої мобілізації та нарощує виробництво озброєнь. Особливо небезпечним Шмідт вважає наступний зимовий період. Росія вже застосовує удари по енергетичній інфраструктурі з метою створення масштабних проблем з електропостачанням для України.

На його думку, Захід має значно активніше долучитися до виробництва озброєнь для України. Йдеться, зокрема, про системи перехоплення, боєприпаси, далекобійну ударну зброю та інвестиції у розширення українського оборонно-промислового комплексу.

Шмідт закликав розглядати українську оборонну промисловість як продовження західної, спільно виробляти озброєння та усувати логістичні проблеми з його постачанням.

“Славити стійкість України – це не стратегія”

Окремо Шмідт згадав ракетний удар по Києву, який він пережив під час своєї поїздки. Він зазначив, що Росія атакувала столицю десятками крилатих, балістичних та гіперзвукових ракет. Внаслідок атаки загинуло 17 людей, понад 40 отримали поранення.

Після завершення безпосередньої загрози люди повернулися з укриттів, однак для Шмідта ця ніч стала нагадуванням про ключову проблему України.

Він підкреслив, що понад чотири роки Україна демонструє надзвичайну стійкість, але самої лише мужності та витривалості недостатньо для захисту міст і досягнення перемоги у війні.

“Славити стійкість України – це не стратегія, і самої лише мужності недостатньо, щоб захистити свої міста чи виграти війну”, – заявив Шмідт.

Він підсумував, що Україна фактично надала Заходу час і можливість вивчити нову форму війни, заплативши за це життями своїх захисників та наполегливою працею своїх інженерів.

“Ми не можемо дозволити їй знову залишатися сам на сам проти російських бомбардувань цієї зими”, – наголосив Шмідт.