За дипломатичними лаштунками: Чи принесе пропозиція Трампа мир, чи лише поглибить конфлікт?

Висунутий адміністрацією Дональда Трампа план досягнення миру в Україні, який представляє спеціальний посланник Джаред Кушнер, викликає значний скептицизм. Як зазначає політичний оглядач Стюарт Дауелл у публікації для TVP World, озвучена Кушнером перспектива “взаємовигідного” рішення конфлікту може бути ілюзорною.

“Це боротьба, де українці відстоюють право на власну державність, а Володимир Путін прагне її знищити. Концепція «виграшу для всіх» у такому контексті відсутня”, – наголошує Дауелл.

На думку журналіста, готовність Москви йти на поступки може бути зумовлена прагненням Трампа здобути гучну дипломатичну перемогу, особливо на тлі ускладнень у переговорах щодо Ірану.

Умови Кремля: більше, ніж здається

Дауелл припускає, що Москва може запропонувати поступки, достатні для видимого прогресу, не відмовляючись при цьому від ключових вимог, які мають вирішальне значення для Росії. Ці вимоги залишаються жорсткими:

• Відторгнення українських територій, включно з тими, що наразі не перебувають під російською окупацією.
• Відмова України від прагнення до членства в НАТО.
• Обмеження українських збройних сил.
• Погодження на “денацифікацію”, що фактично означає встановлення уряду, підконтрольного Москві.
• Скорочення присутності сил НАТО у Східній Європі до рівня, що існував до травня 1997 року.

Автор статті підкреслює, що будь-яка угода, яка обмежує оборонний потенціал України та супроводжується ослабленням прихильності США, може сприяти досягненню цілей Путіна, навіть без формальної домовленості про поділ сфер впливу між Вашингтоном і Москвою.

Ексклюзивні переговори та європейські інтереси

Особливу увагу Дауелл звертає на той факт, що американські посланці зустрічалися з Путіним без участі представників європейських країн. Пізніше до обговорень у Києві долучилися радники з питань національної безпеки Великої Британії, Франції та Німеччини.

“Цей порядок зустрічей не свідчить про змову щодо поділу Європи, і я б не розглядав його в такому ключі. Однак це вказує на те, що Сполучені Штати не мають заперечень проти обговорення найчутливіших питань з Росією на першому етапі, перш ніж залучати до діалогу уряди європейських держав”, – зазначає Дауелл.

Перемир’я як тактичний хід?

Журналіст також розглядає пропозицію про зимове перемир’я, спрямоване на припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, як реальну сферу потенційної співпраці, хоча й не як повноцінне мирне врегулювання.

“Це не мир. Жодної угоди ще не досягнуто, і будь-яка домовленість вимагатиме ретельного моніторингу та чітких наслідків за її порушення. Без належних гарантій перерва може бути використана однією зі сторін для відновлення сил, поповнення запасів та підготовки до наступного етапу конфлікту”, – підкреслює він.

За його словами, припинення українських далекобійних атак могло б надати Росії можливість для організації та розгортання нових підрозділів, підсилених силами КНДР, для чергового наступу.