Ісландія прагне до ЄС: чи відкриється шлях до Європи швидше, ніж для України?

Фото: Jonathan NACKSTRAND / AFP via Getty Images

Майбутнє Чорногорії як 28-го члена Європейського Союзу у 2028 році висить на волосині. Натомість Ісландія, схоже, поспішає долучитися до ЄС, випереджаючи не лише Чорногорію, але й Україну з Молдовою. Вже сьогодні на острові відбудеться референдум щодо початку переговорів з Європейським Союзом. Розгляньмо детальніше: навіщо це Ісландії, чому вона може отримати перевагу в черзі на вступ, і яку роль у цьому відіграє несподіваний фактор — Дональд Трамп.

29 серпня 2026 року 400 тисяч громадян Ісландії дадуть відповідь на ключове запитання: чи варто розпочинати переговори про членство в ЄС. У разі позитивного рішення, переговорний процес розпочнеться. Згодом, після його завершення, ісландцям доведеться знову прийти на виборчі дільниці, щоб ухвалити остаточне рішення щодо прийняття фінальної угоди. Такий механізм процедури описує Euronews.

Для Брюсселя, Ісландія виглядає як ідеальний кандидат: країна без серйозних проблем з корупцією, без конфліктів та без значного міграційного тиску. Додатковою перевагою є її стратегічне розташування в Арктиці, що робить її важливим форпостом у балансі інтересів між Сполученими Штатами та Росією.

Хоча Ісландія наразі не є членом ЄС, вона вже активно співпрацює з Європейським Союзом, будучи частиною Європейської економічної зони (ЄЕЗ), Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) та Шенгенської зони. Завдяки участі в ЄЕЗ, ісландці вже користуються перевагами єдиного європейського ринку, а також вільним переміщенням людей, товарів, послуг та капіталу. Це означає, що Рейк’явік вже фактично інтегрований у європейську економічну систему.

Трампів фактор: причини термінового бажання Ісландії приєднатися до Європи

Минулого року, коли президент США Дональд Трамп висловив зацікавленість у придбанні “шматка льоду” і чотири рази переплутав Гренландію з Ісландією, це викликало певне занепокоєння серед ісландців, як повідомляє агентство AP.

Ситуацію загострив Вільям Лонг, новопризначений посол США в Рейк’явіку, який одного разу жартома припустив, що Ісландія може стати 52-м штатом Америки, а він — його губернатором. Попри подальші вибачення, цей інцидент залишив певний слід.

Можливо, саме ці події підштовхнули уряд Ісландії до прискорення процесу. Спочатку планувалося провести голосування наступного року, але терміни були перенесені на ранішу дату. Міністр закордонних справ Ісландії, Торгердюр Гуннарсдоттір, зазначила, що провокаційні заяви Трампа підкреслили необхідність єднання малих і великих країн ЄС, включно з Гренландією та Данією, в єдиний блок.

Не лише Трамп: економічні мотиви Ісландії

Хоча заяви Трампа могли стати каталізатором і мобілізувати прихильників вступу до ЄС, основні причини такого рішення криються глибше.

Референдум був запланований ще до можливого повернення Трампа до Білого дому та загострення ситуації навколо Арктики. Як пояснює професор політології Університету Біфреста, Ейрікюр Бергманн, це рішення зумовлене змінами у внутрішньому політичному ландшафті Ісландії. Крім того, вторгнення Росії в Україну справило значний вплив на острів’ян, які не мають власної армії, попри членство в НАТО.

Проте, ключовим фактором є економіка: Рейк’явік прагне отримати євро. Ісландська крона залишається відносно слабкою та нестабільною валютою. Висока інфляція та високі відсоткові ставки за кредитами змушують багатьох ісландців задуматися про переваги євро. Прихильники європейської інтеграції переконані, що тісніша співпраця з ЄС допоможе зменшити валютні ризики, спростити торгівлю та знизити вартість життя, яка в Ісландії, до речі, значно вища, ніж у сусідній Норвегії.

Історія спроб вступу до ЄС: чому Ісландія відмовилася раніше?

Ісландія вже подавала заявку на вступ до ЄС у 2009 році, після серйозної фінансової кризи. Переговори розпочалися у 2010-му і спочатку просувалися доволі активно. До 2013 року вдалося відкрити 27 із 33 переговорних розділів, а 11 було тимчасово закрито.

Однак, після зміни уряду, нове керівництво вирішило призупинити переговори. У 2015 році Ісландія офіційно звернулася до ЄС з проханням припинити її статус кандидата. Основною причиною стали побоювання, що в разі вступу до Союзу, Ісландії доведеться ділитися своїми рибними ресурсами та квотами на вилов.

У 2024 році рибальство становить близько 8% ВВП країни і є однією з ключових експортних галузей, генеруючи 40% експорту. Для ісландців це не просто галузь, а невід’ємна частина національної ідентичності. У прибережних громадах рибальство забезпечує робочі місця, доходи сімей і є основою способу життя.

Проблема полягає в тому, що мігруючі косяки риби, такі як скумбрія, путасу та тріска, не визнають державних кордонів і переміщуються між водами різних країн.

Європейський Союз має спільну політику у сфері рибальства. У разі приєднання Ісландії, країні доведеться узгоджувати свої квоти з європейськими, особливо щодо транскордонних рибних запасів.

Наразі Ісландія має власну, ретельно розроблену систему управління рибними ресурсами. Квоти розраховуються на основі наукових даних, розподіляються між суднами та можуть передаватися між власниками.

Прем’єр-міністерка Ісландії Кріструн Фростадоттір (праворуч) і міністерка закордонних справ Ісландії Катрін Гуннарсдоттір на мітингу на підтримку вступу до ЄС. Фото: Jonathan NACKSTRAND / AFP via Getty Images

Перспективи членства Ісландії в ЄС

Якщо 29 серпня виборці проголосують “за”, Ісландія не стане членом ЄС миттєво. Спочатку необхідно буде відновити переговори. За планами уряду, це може статися вже наприкінці 2026 року. За оцінками Міністерства закордонних справ Ісландії та єврокомісарки з питань розширення, Марти Кос, процес переговорів може тривати від 18 до 24 місяців.

Однак, після завершення переговорів, потрібно буде узгодити договір про вступ, отримати його схвалення на рівні Європейського Союзу та ратифікувати країнами-членами. І найголовніше — провести ще один референдум.

Саме на цьому етапі виникає головна інтрига: підтримка “єврооптимістів” наразі мінімальна!

Ісландія та ЄС: результати соцопитувань викликають сумніви

Згідно з останнім опитуванням Maskina, проведеним з 21 по 25 серпня, 51,3% респондентів підтримують поновлення переговорів, тоді як 48,7% виступають проти, як повідомляє Reuters. Така невелика розбіжність не дозволяє точно спрогнозувати результати голосування 29 серпня.

Більше того, навіть якщо переговори будуть успішно завершені, підтримка безпосереднього членства в ЄС на другому референдумі виглядає ще меншою — близько 40–46%. Це свідчить про те, що багато противників переговорів не є принциповими противниками Європи як такої. Вони вважають, що Ісландія вже має практично все необхідне від ЄС завдяки членству в ЄЕЗ та Шенгенській зоні.

За прогнозами Euronews, Ісландія матиме значну перевагу на переговорах порівняно з багатьма іншими країнами-кандидатами. Один із представників ЄС охарактеризував Ісландію як демократичного партнера, який поділяє європейські цінності та відіграє важливу роль у безпеці Північної Атлантики.

Таким чином, Рейк’явік може значно випередити за термінами інші країни, з якими ЄС наразі веде переговори: Чорногорію, Албанію, Україну та Молдову. Успішне повернення Ісландії за стіл переговорів стало б важливим сигналом, що розширення ЄС залишається привабливим навіть для заможних європейських держав.

Втім, кінцевий результат цієї історії залежить не від Трампа, Росії чи навіть євро. Все може вирішити доля скумбрії.

Порада від Business News: Ця новина надає цінну інформацію про потенційне розширення Європейського Союзу та фактори, що впливають на швидкість вступу нових членів. Для громадян України, які очікують на власне членство, розуміння успіхів та викликів інших країн-кандидатів, таких як Ісландія, є важливим для формування реалістичних очікувань та оцінки перспектив.

Джерело новини: kp.ua