Ясамальський районний суд Баку виніс вирок двом обвинуваченим, затриманим Службою державної безпеки, і постановив вилучити віртуальні активи, визнані предметом злочину, на користь держави. Для країни це перший випадок, коли криптовалюти відійшли державі за рішенням суду.

Йдеться про справу проти фігурантів Б.Х.Р. та І.Р.Ф. Вирок оприлюднили 24 серпня, і він завершив багатоетапний процес, що розпочався рік тому з арешту активів.

Суд визнав обвинувачених винними за статтею 206-1.3 Кримінального кодексу. Вона передбачає відповідальність за організацію незаконного прихованого переказу коштів в особливо великому розмірі з Азербайджану за кордон або у зворотному напрямку через взаємозарахунки та інші способи взаєморозрахунків.

Згідно з вироком, Б.Х.Р. отримав обмеження волі на 2 роки 5 місяців та штраф у розмірі трохи більше 3,623 млн манатів (близько $2,13 млн). І.Р.Ф. засудили до обмеження волі на 3 роки та штрафу у розмірі трохи більше 31,399 млн манатів (близько $18,47 млн).

Крім того, суд постановив вилучити на користь держави 830 одиниць криптовалюти, що лежали на рахунку міжнародної платформи віртуальних активів біржі Binance. На ці кошти слідство наклало арешт ще на стадії попереднього розслідування.

В офіційних повідомленнях не уточнюється, про яку саме криптовалюту йдеться: BTC, ETH чи інші монети і токени.

За статтею 99-1 Кримінального кодексу спеціальна конфіскація означає примусове та безоплатне вилучення на користь держави знарядь і засобів, використаних при вчиненні злочину, а також майна, здобутого злочинним шляхом.

Закон «Про протидію легалізації майна, отриманого злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму» відносить віртуальні активи до тієї ж категорії майна. Таким чином, суд вперше на практиці застосував до цифрових активів той самий правовий режим, що й до матеріальних цінностей.

У 2025 році СГБ вже домоглася судового рішення про арешт криптовалюти за аналогічною кримінальною справою. Тоді Сабаїльський районний суд Баку постановив заморозити кошти. 24 серпня процес перейшов на наступну стадію, і активи фактично перейшли до держави.

Окремий закон про віртуальні активи в країні поки не ухвалено. ЦБ Азербайджану раніше заявляв, що очікує ухвалення відповідного законопроєкту до кінця 2026 року. На цьому тлі рішення суду показує, як наявна правова прогалина заповнюється на практиці. Ця ситуація може стати прецедентом для майбутнього регулювання.

Експерти зазначають, що міжнародні біржі зазвичай оперативно виконують судові рішення. При цьому подальшу долю вилучених коштів — можливий продаж на аукціоні, передачу до державних резервів або інше використання — влада офіційно поки не розкрила.

За оцінкою фахівців, цей випадок свідчить про перехід боротьби з цифровою злочинністю в Азербайджані на новий етап і про розширення можливостей правоохоронців відстежувати та вилучати віртуальні активи. Одночасно це підтверджує реальні ризики для тих, хто працює на нерегульованому крипторинку.

Джерело новини: cryptocurrency.tech