Юрій Голик: як мільярдні тендери та тіньові схеми процвітають у скандальних розслідуваннях

Юрій Голик: від “Великого будівництва” до мільярдних програм для ветеранів та судових баталій
На тлі гучних міжнародних скандалів, таких як інцидент з бізнесменом Вадимом Єрмолаєвим у Монако, інший уродженець Дніпра, колишній радник голови Дніпропетровської ОВА та куратор програми “Велике будівництво” Юрій Голик, продовжує активно функціонувати в українському бізнес-просторі.

Юрій Голик, який народився у 1977 році в Луганську, мав досвід роботи у медіа та рекламній сфері, перш ніж у 2015 році приєднатися до Дніпропетровської обласної державної адміністрації під керівництвом Валентина Резніченка. Згодом він очолив один із найскладніших і потенційно прибуткових напрямків – розвиток інфраструктури.
У 2019 році Голика призначили відповідальним за реалізацію масштабної державної програми “Велике будівництво”, що передбачала ремонт та зведення доріг і інфраструктурних об’єктів загальною вартістю понад 100 мільярдів гривень (до повномасштабного вторгнення). Однак, невдовзі навколо діяльності куратора почали спалахувати численні скандали, пов’язані зі звинуваченнями у завищенні цін на будівельні роботи.
Розслідування Національного антикорупційного бюро (НАБУ) встановило, що близька до ексголови Дніпропетровської ОВА Валентина Резніченка, фітнес-тренер Яна, одночасно володіла будівельною компанією “Будінвест Інжиніринг”. Слідство припускало, що частина бюджетних коштів була привласнена шляхом штучного завищення вартості робіт. Хоча Юрій Голик і проходив у цій справі як підозрюваний, у червні 2024 року він залишив Україну, імовірно, виїхавши до Австрії. Майже два роки він перебував поза медіа-простором, проте останнім часом ситуація змінилася.
Google під ударом через дії Юрія Голика
З кінця червня 2026 року українські ЗМІ почали фіксувати масові скарги до Google щодо нібито порушення авторських прав на низку статей. Більшість оскаржених матеріалів стосуються журналістських розслідувань, де фігурує ім’я Юрія Голика. За інформацією видання “Укррудпром”, під удар потрапили публікації, починаючи з 2022 року. Такий метод дозволяє швидко вилучати сторінки з пошукової видачі, уникаючи потреби спростовувати факти, викладені в текстах. Видання “СтопКор” наголошує, що жоден із оскаржених матеріалів не містить запозиченого контенту, який би порушував авторські права. На думку журналістів, це може свідчити про спробу придушити незалежні медіа шляхом видалення небажаного контенту під приводом захисту інтелектуальної власності – інструменту, що дедалі частіше використовується для тиску на журналістів.
Паралельно з цим, з 2024 року Юрій Голик через своїх адвокатів намагається домогтися відкриття кримінального провадження проти детективів НАБУ за статтею 387 Кримінального кодексу України (“Розголошення даних оперативно-розшукових заходів”). Однак Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду послідовно відмовляє у задоволенні цих клопотань. Це викликає запитання: чому через два роки після виїзду з України Юрій Голик раптом зацікавився захистом своєї репутації? Ймовірно, відповідь криється в одному з розслідувань видання “Наші Гроші Львів”, опублікованому навесні поточного року.
12 мільярдів гривень для ветеранів: мільярдна програма та підозри
У квітні NGL.media презентували розслідування щодо масштабної державної програми створення просторів для ветеранів. У 2025 році Міністерство у справах ветеранів ініціювало програму будівництва нових закладів за єдиним проєктом. Кожен об’єкт – це одноповерхова будівля площею близько 1500 кв. м, що складається з двох блоків: спортивної зони та приміщень для консультацій, психологічної підтримки, конференц-залів та невеликого кафе. На створення 22 таких просторів уже виділено 1 млрд 546 млн грн з бюджету, що становить приблизно 75 млн грн за один об’єкт. Загалом, при планах побудувати 160 таких об’єктів, загальна вартість програми може сягнути близько 12 мільярдів гривень.
Журналісти зазначають, що лобіювання цієї ініціативи було настільки потужним, що ділянку під будівництво у Луцьку було виділено 28 травня 2025 року – за три тижні до ухвалення відповідної урядової постанови. Експертизу проєктів проводили дві організації: ТОВ “УК Експертиза” та ТОВ “Нова-Експерт”, витрачаючи менше місяця на кожен об’єкт. Прискореними темпами проходили й тендери: у всіх семи проєктах 2025 року брав участь лише один підрядник, який і отримував замовлення, а умови тендерів фактично унеможливлювали участь інших компаній. Наприклад, у Кривому Розі вимагали підтвердити річний дохід на рівні очікуваної вартості контракту (понад 130 млн грн) та пройти особистий огляд об’єкта за підписом замовника. В Ужгороді, окрім огляду, вимагали необов’язкові сертифікати якості. Водночас компанії, які виграли тендери, були або новоствореними, або мали мінімальний досвід. Підрядник у Кременчуці, маючи досвід робіт на 2 млн грн, отримав замовлення на 132 млн грн.
Будівництво семи ветеранських просторів розпочалося восени 2025 року. Тоді ж виявилося, що вартість матеріалів у кошторисній документації суттєво завищена. У Кременчуці – приблизно на 2 млн грн, у Кривому Розі – близько 2,6 млн грн, в Ужгороді – понад 7 млн грн. Деякі позиції у кошторисах сформульовано навмисно нечітко, без конкретних характеристик, що ускладнює порівняння з ринковими цінами. Відомо, що розробку документації замовляв благодійний фонд “Пісні, народжені в АТО” у приватного підприємця з Закарпаття Юрія Ерделі. Однак засновник фонду Володимир Юрченко не зміг пояснити, чому благодійна організація замовляє будівельну документацію для державної програми. Директор фонду Юрій Шулика послався на вказівки “деяких людей з міністерства”, але не надав жодних подробиць.
Як наголошує NGL.media, увагу до благодійного фонду “Пісні, народжені в АТО” привернула постать його засновника Володимира Юрченка, який під час каденції Валентина Резніченка обіймав посаду його заступника. Куратором цієї програми у Міністерстві у справах ветеранів є заступник міністра Віктор Байдачний. Згідно з його офіційною біографією, з 2018 по 2022 рік він працював у Дніпропетровській ОДА, очолюючи Управління з питань ветеранської політики. На той час його очолювала Наталія Шулика, чий чоловік Юрій Шулика є директором благодійного фонду “Пісні, народжені в АТО”. Останній також пов’язаний з Юрієм Голиком, який свого часу називав фестивалі фонду “нашими”. Свій зв’язок із фестивалем Голик підтвердив і журналістам NGL.media.
В системі державних закупівель Prozorro можна знайти сотні тендерів та аукціонів, пов’язаних з будівництвом та облаштуванням ветеранських просторів. Вартість розробки проєктної документації для створення такого простору може сягати 1-1,5 млн грн, а капітальний ремонт приміщень, що відводяться під нього, коштує не менше. Окрім цього, виділяються кошти на обладнання, яке фінансується з державного та місцевих бюджетів (40%).
Кримінальна справа покровителя та банкрутство українського бізнесу: що відбувається з Юрієм Голиком
З огляду на те, що екс-куратор “Великого будівництва” перебуває за кордоном, йому, ймовірно, потрібні фінансові ресурси, оскільки його бізнес в Україні, судячи з відкритих даних, переживає не найкращі часи. Юрій Голик володів 25% частки у ТОВ “Креативна країна” (статутний фонд – 1000 грн), яке займалося організацією коворкінгів. Незважаючи на проблеми з електропостачанням після російських обстрілів, у 2023 році компанія показала значні фінансові результати – майже 39 млн грн виручки (проти 1,8 млн грн у 2022 році) та 10,2 млн грн чистого прибутку. Однак, за підсумками 2025 року, прибутковість компанії різко знизилася, а чистий прибуток впав у 20 разів – до 588 тисяч гривень.
Ситуація, ймовірно, ще гірша. ТОВ “Креативний штат Гулівер”, де Юрій Голик через “Креативну країну” володіє 10%, перебуває на межі банкрутства. Один зі співвласників “Гулівера” навіть подав до суду на інших засновників через борг у 10,4 млн грн перед однією зі своїх компаній. Ці фінансові труднощі, ймовірно, пояснюють інтерес Голика до масштабної програми створення ветеранських просторів на мільярди гривень. Перехід від коворкінгів для фрілансерів до реалізації бюджетних програм для ветеранів за мільярди видається логічним кроком.
Все це свідчить про серйозні фінансові проблеми колишнього куратора “Великого будівництва”. Важко повірити, що колись він фактично повертав мільярди. Наприклад, лише один проєкт – будівництво водогону в Кривому Розі, ініційоване після підриву Каховської ГЕС, на суму 7,7 млрд грн, міг бути завищений на 3 мільярди. Крім того, слідство встановило, що учасники схеми легалізували товарно-матеріальні цінності на 187 млн грн та занизили сплату ПДВ ще на 20,5 млн грн.
Одним із ключових фігурантів справи є Юрій Голик, відомий як публічний координатор “Великого будівництва”. Раніше його згадували у справі щодо розголошення даних досудового розслідування НАБУ. Однак справжньою проблемою Юрія Голика є справа ТОВ “Будінвест інжиніринг” (статутний фонд – 1 млн 50 тис. грн), що спеціалізується на будівництві доріг та автострад. За версією слідства, у 2022 році посадовці Дніпропетровської ОДА передали компанії контракти на будівництво та ремонт доріг на 1,5 млрд грн. Частина цих коштів згодом була виведена під виглядом замовлення товарів та послуг, ймовірно, на рахунки фіктивних компаній. Безпосередньо у цій справі підозрюваним проходить Валентин Резніченко, колишній голова Дніпропетровської ОДА.
Згідно з матеріалами справи, за майже два роки “Будінвест” здійснив виплати на суму 3,75 млн грн ТОВ “Севент консалтинг груп”, коли її директором був Олександр Резніченко, син голови Дніпропетровської ОВА. Сам Валентин Резніченко є власником компанії, що створювало очевидний конфлікт інтересів. З 2024 року у цій справі фігурує і Юрій Голик, окрім справи про “зливи” з антикорупційних органів, що й стало причиною його виїзду з України.
Варто зазначити, що після тривалої перерви в українському медіа-просторі знову почали з’являтися згадки про колишніх впливових осіб. Наприклад, Віктор Медведчук, якому, за чутками, допомагає Олександр Спектор.
Тарас Харченко
Порада від Business News:
Ця новина надає глибокий аналіз діяльності Юрія Голика, охоплюючи як його минулі проєкти, так і поточні юридичні та фінансові виклики. Інформація буде корисною для тих, хто цікавиться перебігом розслідувань щодо “Великого будівництва” та нових державних програм, зокрема тих, що стосуються ветеранів. Це дозволяє краще зрозуміти потенційні ризики та схеми, пов’язані з великими бюджетними коштами, а також стежити за розвитком подій навколо резонансних справ.
За матеріалами: politeka.net
