Наприкінці серпня український валютний ринок очікує динамічний період, позначений впливом кількох протилежних чинників. З одного боку, спостерігатиметься підвищений попит на іноземну валюту з боку імпортерів. Також зберігатимуться ризики, пов’язані з воєнним станом та інфляційними процесами. Не виключено, що частина населення, під впливом погіршення економічних очікувань, може активізувати операції з купівлі доларів та євро.

З іншого боку, Національний банк України (НБУ) володіє достатнім інструментарієм для нівелювання тимчасових дисбалансів на ринку. Крім того, гривневі фінансові інструменти, зокрема депозити, продовжують залишатися привабливими для вкладників. Як зазначає директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності банку «Глобус» Тарас Лєсовий, саме баланс між цими двома групами факторів визначатиме курсову динаміку в період з 24 по 30 серпня.

Ключові фактори впливу на валютний курс

Політика НБУ та привабливість гривні

На стабілізацію валютного курсу перш за все впливатиме політика Національного банку. Регулятор продовжує дотримуватися стратегії «керованої гнучкості». Цей підхід не передбачає жорсткої прив’язки курсу, але дозволяє ефективно обмежувати надмірну волатильність. Зокрема, у разі зростання попиту на валюту, НБУ може збільшувати обсяги інтервенцій на міжбанківському ринку, забезпечуючи необхідну пропозицію. Таким чином, локальні сплески попиту не обов’язково трансформуються у довгострокове ослаблення національної валюти.

Підвищення облікової ставки до 15,5% також відіграє важливу роль. Це сприяє підтримці прибутковості гривневих депозитів та інших інвестиційних інструментів, що, своєю чергою, частково стримує населення від вкладення заощаджень у іноземну валюту.

Макроекономічні виклики та інфляційний тиск

Проте, макроекономічне середовище наприкінці літа стає дещо складнішим. Наслідки російських атак на українську інфраструктуру, виробничі потужності та логістичні ланцюги поступово трансформуються з площини фізичних руйнувань в економічні витрати. Підприємства змушені інвестувати у відновлення, шукати нові складські приміщення, перебудовувати логістичні маршрути та формувати додаткові резерви.

Врешті-решт, ці витрати безпосередньо впливають на собівартість продукції. У певних ринкових сегментах очікується зростання цін на рівні 5-7%. Частина бізнесу, ймовірно, відкладе перегляд цінових показників до вересня, тому повний вплив серпневих атак на споживчу інфляцію може розтягнутися в часі.

Водночас, вже за підсумками поточного місяця, рівень інфляції може виявитися вищим за попередні прогнози. За несприятливого розвитку подій, місячний показник здатен наблизитися до 1-1,5%, а річний індекс може знову перевищити 8%. Це створює подвійний ефект для грошового ринку. З одного боку, бізнесу потрібно більше обігових коштів для закупівель та оновлення виробничих фондів. З іншого боку, населення може реагувати на прискорення інфляції збільшенням попиту на долар та євро.

Фактор пального та підготовка до опалювального сезону

Додатковим фактором невизначеності стане ситуація на ринку пального. Хоча базовий сценарій не передбачає системного дефіциту, атаки на автозаправні станції та паливну інфраструктуру підвищують ризик виникнення локальних перебоїв. Якщо постачальникам доведеться терміново змінювати логістичні маршрути, це неминуче призведе до зростання логістичної складової у вартості пального.

Разом з цим, наближення осені означає поступове збільшення імпорту енергетичних ресурсів. Компанії активно формують запаси та укладають контракти на майбутні поставки, що вимагає значних обсягів валюти. Таким чином, попит з боку імпортерів стане одним із найпомітніших чинників на міжбанківському ринку.

– Однак цей попит не слід ототожнювати з валютною панікою. Ринок забезпечений необхідним обсягом валюти, а НБУ має можливість збільшувати свою присутність на ринку в разі потреби. Саме відсутність реального дефіциту суттєво знижує ризик того, що короткочасне зростання попиту призведе до тривалого зростання курсів, — наголошує банкір.

Готівковий сегмент та депозитні ставки

Ситуація на міжбанківському ринку також матиме значний вплив на готівковий сегмент. Банки та пункти обміну валют можуть швидше реагувати на новинний потік, але їхні курсові котирування не зможуть тривалий час існувати окремо від тенденцій безготівкового ринку.

Важливу роль відіграватимуть депозитні ставки та дохідність облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Наприклад, для громадян, які прагнуть зберегти свої заощадження, гривневий депозит наразі є повноцінною альтернативою простої купівлі готівкової валюти.

– Отже, протягом 24-30 серпня найбільш імовірним залишається відносно широкий, але контрольований курсовий коридор: 44,6-45,2 грн/$ для долара США та 51-52,5 грн/€ для євро. Курс може демонструвати більш активну реакцію на новини та зміни попиту, проте фундаментальних передумов для різкого виходу за межі поточних серпневих тенденцій поки що немає, — резюмує експерт.

Водночас, Національний банк України рекомендував фінансовим установам посилити контроль за операціями з готівкового обміну валют, надавши для цього кілька конкретних критеріїв.

Порада від Business News:

Ця аналітична замітка надає цінну інформацію для громадян та бізнесу щодо прогнозованої динаміки валютного курсу наприкінці серпня. Розуміння факторів, що впливають на курс (політика НБУ, інфляція, імпорт, воєнні ризики), допоможе приймати зважені фінансові рішення, зокрема щодо збереження заощаджень та планування зовнішньоекономічної діяльності. Експертна оцінка курсових коридорів дозволяє краще орієнтуватися в ситуації та уникати необдуманих кроків.

Дізнатися більше на: fakty.ua