Антикорупційні удари: 7 резонансних спецоперацій НАБУ, що сколихнули владні кабінети

Фото: Національне антикорупційне бюро України

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) вразили результатами чергової резонансної операції під назвою «Форест Гамп». Слідство встановило, що понад 150 мільйонів гривень, походження яких є сумнівним, було легалізовано через підконтрольні компанії та державний «Сенс Банк», оминаючи державний моніторинг. Згідно з даними ЗМІ, ці кошти призначалися як застава для фігуранта іншої гучної справи – ексміністра енергетики Германа Галущенка.

У рамках справи «Форест Гамп» згадані такі особи, як заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра, народні депутати Максим Микитась та Вадим Столар (як чинні, так і колишні), посадовиця Міністерства юстиції Олена Ференс. Загалом, до кримінальних проваджень залучено 13 осіб, чия діяльність пов’язана з владними структурами або їхнім обслуговуванням. Це розслідування тісно переплітається зі справою «Мідас» – однією з наймасштабніших корупційних схем, що розкривається з минулого року. І це далеко не перший випадок, коли робота детективів НАБУ призводить до гучних викриттів.

Журналіст “Коротко про” підготував огляд 7 найвідоміших спецоперацій, проведених НАБУ.

1. «Бурштинова справа»

Ця неофіційна, але широко відома в народі назва спецоперації, розпочалася навесні 2016 року і набула значного розголосу влітку 2017-го. Особливістю справи стало те, що підозри у вчиненні корупційних злочинів були вручені чинним народним депутатам – Бориславу Розенблату та Максиму Полякову. Позбавлення їх депутатської недоторканності відбулося вже після цих подій.

Інтригу додавав і сюжет справи: під виглядом представниці арабської компанії «Фуджейра» хитромудра агентка Катерина заводила довіру до парламентарів, аби схилити їх до внесення змін до законодавства щодо видобутку та експорту бурштину. Загальна сума хабарів, що фігурувала у справі, перевищувала 300 000 доларів США (приблизно 12 000 000 ₴ станом на 2026 рік). Вперше в історії кримінальних розслідувань було відкрито розкрито роль агентів у викритті корупційних злочинів.

Обвинувальний акт від САП було складено восени 2018 року, після чого справу передали до Голосіївського районного суду Києва. Однак, розгляд справи затягнувся, і остаточного рішення досі не ухвалено. Адвокати ексдепутатів майстерно зривали засідання, переносячи їх через неявку сторін та інші обставини.

За повідомленнями ЗМІ, Борислав Розенблат наразі проживає в Німеччині, де володіє нерухомістю. Щодо Максима Полякова, відомо, що він був фігурантом іншої антикорупційної справи, за якою уклав угоду зі слідством і отримав умовний термін.

Фігуранти «Бурштинової справи» Борислав Розенблат наразі в Німеччині, а Максим Поляков отримав умовний термін за іншу корупційну справу. Колаж: hacc-decided.ti-ukraine.org

2. Рекордний хабар

Ця спецоперація стала ключовим епізодом у багаторічній справі проти Миколи Злочевського – ексміністра екології часів уряду Азарова та власника газодобувної компанії Burisma. Ексчиновника звинувачували у сприянні незаконному виділенню коштів стабілізаційного кредиту від Національного банку для «Реал Банку», який належав оточенню Януковича.

Поки Злочевський переховувався за кордоном, його представники на початку літа 2020 року розпочали переговори з НАБУ та САП щодо «викупу» кримінального провадження. Операцію планувалося завершити до 14 червня – дня народження ексміністра. Переговори велися між позаштатним агентом НАБУ Євгеном Шевченком та першим заступником начальника Державної податкової служби у Києві Миколою Ільяшенком. Початкова сума хабара за закриття справи становила 2 мільйони доларів США, згодом вона зросла до 5 мільйонів. Ще 1 мільйон доларів Ільяшенко вимагав як винагороду за посередництво. Усі дії фіксувалися за дозволом суду на проведення негласних слідчих дій.

Передача хабара відбулася 12 червня. Голова САП Назар Холодницький сфабрикував документи про закриття справи, а до спеціального приміщення київського податкового управління доставили три великі сумки з доларами. За фактом спроби підкупу службової особи було порушено кримінальне провадження, внаслідок чого податківця та двох інших учасників переговорів було затримано.

У справі про рекордний хабар поставлено крапку в серпні 2023 року. Микола Злочевський уклав угоду зі слідством, сплативши штраф у розмірі 68 тисяч гривень та перерахувавши 660 мільйонів гривень на потреби Збройних Сил України. Роками раніше угоди про визнання вини уклали інші фігуранти цієї справи.

Микола Злочевський уникнув кримінальної відповідальності, сплативши значні кошти до бюджету та на ЗСУ. Фото: Svetlana.pashko/commons.wikimedia.org

3. «Золоті яйця»

У квітні 2025 року НАБУ та САП офіційно оголосили про розкриття масштабної схеми розкрадання бюджетних коштів під час закупівель продуктів для ЗСУ. Це стало наслідком скандалу, що спалахнув у січні 2023 року після публікації видання «Дзеркало тижня». Журналісти виявили, що Міністерство оборони придбало яйця для харчування військових за ціною 17 гривень за штуку, що було втричі дорожче від ринкової вартості.

Тодішній очільник Міноборони Олексій Резніков намагався представити інцидент як помилку, проте через два роки було доведено, що це була цілеспрямована схема. НАБУ викрило механізм, за яким ціни на популярні продукти штучно завищувалися, а на менш затребувані – занижувалися. Таким чином, загальна вартість «комплексної послуги», що надавалася постачальниками, виглядала відносно помірною.

Згідно з підозрами, врученими НАБУ, загальна сума розкрадань сягнула понад 733 мільйони гривень, а спроби розтрати ще 788 мільйонів гривень були попереджені. Наразі справа перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суді. Експерти вважають її резонансною, але не надто успішною. Бізнесвумен Тетяна Глиняна, яку вважають організаторкою схеми, переховується за кордоном. Від Міністерства оборони фігурує лише один колишній посадовець, хоча коло причетних осіб, ймовірно, було значно ширшим.

Причетність ексміністра оборони Олексія Резнікова до цієї схеми не встановлена. Однак, він запам’ятався суспільству саме скандалом з «яйцями по 17 грн». Колаж: argumentua.com

4. «Чисте місто»

Невдовзі після завершення розслідування у справі «золотих яєць», на початку лютого 2025 року, НАБУ оголосило про старт спецоперації під офіційною назвою «Чисте місто». Вона була спрямована на припинення злочинних схем у земельній та бюджетній сферах столиці. Суть операції полягала в тому, що під приводом обслуговування другорядних споруд (умовно «туалетів») відбувалося виведення цінних земельних ділянок у приватну власність, які потім використовувалися для забудови.

Основним організатором цієї схеми був оголошений колишній депутат Київської міської ради Денис Комарницький. Він отримав підозру і оперативно втік за кордон за сприяння недоброчесних посадовців Служби безпеки України та співробітників поліції в Закарпатській області.

Згідно з матеріалами слідства, серед спільників Комарницького значилися колишні та чинні службовці Київської міської державної адміністрації, депутати міської ради та керівники комунальних підприємств. Завдяки операції вдалося запобігти виведенню з комунальної власності двох земельних ділянок вартістю понад 81 мільйон гривень та ще однієї ділянки вартістю понад 19,5 мільйонів гривень.

Дениса Комарницького у медіа інколи називали «смотрящим за Києвом». Фото: Українська правда

5. Найвищий суддя

У травні 2025 року сенсацією стало затримання голови Верховного Суду Всеволода Князєва. Причиною резонансу стало не стільки сам факт отримання хабара, скільки неймовірність того, що найвищий представник судової гілки влади може бути причетний до корупції.

Князєва підозрювали в тому, що за його згодою та за участю інших суддів Велика Палата Верховного Суду мала ухвалити рішення на користь олігарха Костянтина Жеваго у справі, що стосувалася договору купівлі-продажу акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Сума хабара становила 2,7 мільйона доларів США (приблизно 108 000 000 ₴), які були передані через адвоката, пов’язаного з адміністрацією Верховного Суду. Понад 1,1 мільйона доларів США (приблизно 44 000 000 ₴) були виявлені безпосередньо в кабінеті голови суду.

Під час судового процесу екссуддя намагався довести, що гроші йому підкинули, та висував інші версії. Зрештою, він пішов на угоду зі слідством та назвав своїх колег, з якими поділився неправомірною вигодою. У червні 2026 року обвинуваченого засудили до 5 років позбавлення волі з конфіскацією квартири та будинку в Миколаєві, а також особистих заощаджень у різних валютах. Всеволод Князєв добровільно перерахував 1 104 600 доларів США (приблизно 44 184 000 ₴) на підтримку ЗСУ.

Екссуддю Верховного Суду Всеволода Князєва засудили до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Фото: НАБУ/ВС

6. Від «Мідас» до «Форест Гамп»

У листопаді 2025 року стало відомо, що оперативники НАБУ понад 15 місяців проводили активну фазу спецоперації «Мідас». Вона стосувалася відмивання коштів та інших злочинних оборудок у державній компанії «Енергоатом». За результатами негласних слідчих дій детективи провели понад 70 обшуків, під час яких вилучили мільйони доларів США та зібрали 1000 годин аудіозаписів розмов учасників. Саме звідси походить скандально відома фраза «двушечка на Москву», яка стала символом цинічної корупції в Україні.

Для легалізації відмитих коштів функціонував окремий офіс із «чорною бухгалтерією». За інформацією слідства, це приміщення належало родині колишнього народного депутата, а нині – російського сенатора Андрія Деркача.

Ця справа викликала значний суспільний резонанс, який отримав назву «Міндічгейт» на честь організатора схеми Тимура Міндіча – відомого бізнесмена та співзасновника студії «Квартал-95». У цій оборудці він мав псевдонім «Карлсон», тоді як інші учасники також використовували кодові імена та виконували різні ролі. Наприклад, через «Рокета» (колишній радник ексміністра енергетики Германа Галущенка – Ігор Миронюк) злочинна організація отримала понад 112 мільйонів доларів США (приблизно 4 480 000 000 ₴) готівкою. «Тенор» (виконавчий директор з безпеки «Енергоатома» Дмитро Басов) легалізував понад 30 мільйонів гривень (приблизно 1 200 000 ₴), придбавши два автомобілі класу люкс та елітну нерухомість в Україні та на Балі.

Слідство у цій справі триває і продовжує привертати увагу новими скандалами. Тимур Міндіч переховується за кордоном (ймовірно, в Ізраїлі). Ексміністр Герман Галущенко намагався втекти з країни у лютому 2026 року, але був затриманий детективами НАБУ та поміщений під арешт. Наприкінці червня він вийшов під заставу у 150 мільйонів гривень (приблизно 6 000 000 ₴) – це ті самі кошти, що фігурують у справі «Форест Гамп».

Справа «Мідас» стала шоком для суспільства, і в ній досі залишається багато невияснених аспектів.

Фігуранти справи «Мідас». Колаж «Схеми»

7. «Династія» та справа Єрмака

Розслідування, що випливають зі справи «Мідас», призвели до нових викриттів. 11 травня 2026 року НАБУ та САП повідомили про підозру колишньому керівнику Офісу Президента Андрію Єрмаку. Його підозрюють у причетності до групи осіб, які займалися легалізацією коштів, отриманих злочинним шляхом. Ці кошти вкладалися у будівництво елітного котеджного містечка «Династія» у селі Козин під Києвом. За даними слідства, у період з 2021 по 2025 роки тут було відмито понад 460 мільйонів гривень (приблизно 18 400 000 ₴). Фінансування здійснювалося, зокрема, за рахунок схем, що застосовувалися в «Енергоатомі».

12 травня НАБУ повідомило про підозру ще шести учасникам цієї будівельної оборудки. Серед них – колишній віцепрем’єр-міністр Олексій Чернишов, який вже мав підозру щодо зловживань у Міністерстві регіонального розвитку. За інформацією ЗМІ, після оголошення результатів справи «Форест Гамп», другу підозру може отримати і Андрій Єрмак.

На фото – будинки кооперативу «Династія», які можуть належати Міндічу, Чернишову, Єрмаку та невідомому «Вові». Колаж ТГ Ярослав Железняк

Загадка назв спецоперацій

Звідки беруться назви для спецоперацій НАБУ?

«Мідас» – ім’я міфічного царя, який перетворював усе на золото, але згодом отримав ослячі вуха. «Форест Гамп» – персонаж роману та фільму, чия фраза пролунала в одному з аудіозаписів. Люди цікавляться, хто саме вигадує такі назви для резонансних справ.

«З мого досвіду, і я не думаю, що ситуація кардинально змінилася, у 90% випадків назву вигадує людина, яка безпосередньо займається справою на початковому етапі. Тобто, оперативний співробітник, який організовує негласні слідчі дії», – розповів для “Коротко про” колишній співробітник СБУ Іван Ступак. – «Якщо керівництво не заперечує, назва залишається. Якщо ж їй не подобається, шукають інший варіант або пропонують свій».

Важливо розуміти, що назва спецоперації – це не для ефектності, а слугує шифром для конспірації.

«Припустімо, ви ведете важливе розслідування. Начальник запитує: «Що там у тебе з Нацбанком?» Зрозуміло, кого це стосується, і сторонні особи можуть це почути. Інша справа, коли начальник цікавиться прогресом у справі «Муха», – пояснює Іван Ступак.

Назви на кшталт «Муха», «Бджола» або «Котигорошко» залежать від креативності. Головна вимога – щоб назва не мала прямої асоціації зі змістом розслідування. Якщо це справа про фінансові махінації, у назві не повинно бути жодного натяку на гроші, і так само для інших напрямків розслідувань.

Порада від Business News:

Ця добірка резонансних справ НАБУ демонструє реальні механізми боротьби з корупцією на найвищому рівні. Розуміння того, як працюють антикорупційні органи та які схеми використовують зловмисники, допоможе вам краще орієнтуватися в суспільно-політичному житті країни та бути більш обізнаними щодо безпеки власних фінансів та інтересів.

Дізнатися більше на: kp.ua