Статті Глобальний ринок Металоспоживання Роздрукувати 13 19 Серпня 2026

Лівійський ринок сталі: Ознаки відновлення на тлі крихкої стабільності

Лівійський попит на сталь у 2026 році досягне піку за останні 15 років

Досягнення домовленостей між основними політичними силами Лівії спричинило суттєве зростання попиту на сталь у 2026 році. Однак, політичні аналітики зазначають, що глибокі розбіжності між визнаним Урядом національної єдності (УНЄ) у Триполі та Урядом національної стабільності (УНС) у Бенгазі вказують на нестабільність досягнутого перемир’я. Існує ймовірність відновлення бойових дій, що може призвести до повернення попиту на сталь до попередніх, нижчих показників.

Галузеве резюме

Лівійська компанія Libyan Iron & Steel Co. (LISCO) є беззаперечним лідером та флагманом металургійної галузі країни. Розташоване в місті Місрата, підприємство має власний глибоководний морський порт. Його номінальна потужність з виробництва сталі становить 1,7 мільйона тонн на рік. Проте, фактичне завантаження потужностей останніми роками було обмежене через логістичні та енергетичні труднощі.

Комбінат використовує технологію NG DRI–EAF. Річна потужність виробництва відновленого заліза (DRI) сягає 1,7 мільйона тонн. Загалом, виробництво арматури та катанки становить 800 тисяч тонн, легкого та середнього профілю – 120 тисяч тонн, гарячекатаного рулону (HRC) – 580 тисяч тонн, холоднокатаного рулону (CRC) – 140 тисяч тонн, продукції HDG – 80 тисяч тонн, а PPGI – 40 тисяч тонн.

Загальні інвестиції LISCO в період з 2021 по 2025 роки оцінюються приблизно в $150 мільйонів (близько 5,7 млн грн за поточним курсом). Ці кошти були спрямовані на підтримку та відновлювальну модернізацію виробничих потужностей, що дозволило збільшити обсяги виплавки сталі та випуску прокатної продукції.

У 2025 році компанія уклала контракт з німецькою SMS Group на комплексну модернізацію прокатного цеху, включаючи стани гарячої та холодної прокатки, а також лінії дообробки. Крім того, було підписано угоду з німецькою Pitek Energy щодо реалізації проєктів з енергоефективності та декарбонізації.

Роль держави

Державна участь у діяльності LISCO не обмежується простим володінням акціями. Підтримка надається за двома основними напрямками:

• Пряме державне фінансування. Комерційне кредитування в Лівії є значно обмеженим. Великі інвестиційні програми комбінату реалізуються коштом державних банків Sahara Bank та Aljamhoria Bank після отримання схвалення уряду. Відсоткові ставки за позиками для LISCO наближені до нуля.
• Субсидування енергоносіїв. Тарифи на природний газ та електроенергію для великих державних промислових підприємств у Лівії встановлюються централізовано на мінімальному рівні та не залежать від ринкових коливань.

Запроваджені заходи дозволяють LISCO зберігати конкурентоспроможність на ринках Південної Європи та Північної Африки, навіть з урахуванням логістичних та політичних витрат. Гарантований внутрішній збут для компанії забезпечується за допомогою наступних механізмів:

• Виключний пріоритет у державних закупівлях. Значна частина сталі, що споживається в Лівії, йде на державні будівельні проєкти. Підрядники зобов’язані закуповувати прокат у LISCO на підставі Регламенту адміністративних контрактів, затвердженого урядовою постановою №563/2007.
• Нетарифний захист від імпорту сталі. В країні діє система ліцензування імпорту, яку здійснюють спільним рішенням Центральний банк Лівії та Міністерство економіки. Процедура суттєво ускладнена для металотрейдерів, які прагнуть імпортувати дешеву арматуру або сортовий прокат з Туреччини чи Єгипту. Обмежений доступ до іноземної валюти за офіційним пільговим курсом, що жорстко контролюється центробанком, робить масовий імпорт металопродукції невигідним.

Профіль ринку

Уряд спрямовує майже весь вироблений прокат на задоволення внутрішніх потреб. Спотові партії арматури та профілю в період з 2021 по 2025 роки експортувалися лише епізодично, коли внутрішній попит знижувався.

Імпорт готової сталі у 2021–2025 роках демонстрував поступове відновлення будівельної галузі. Довгий прокат завозився за окремими позиціями, які LISCO не завжди встигав повністю забезпечити. Імпорт листового прокату був пов’язаний з обмеженим асортиментом марок сталей, товщин та спеціалізованих покриттів, які пропонує LISCO.

Серед імпортерів лідирує Туреччина, яка є ключовим постачальником сортового прокату та арматури. У 2024 році обсяг поставок становив $280 мільйонів (близько 10,6 млрд грн). До п’ятірки основних постачальників також входять:

• Єгипет. Активно постачає будівельний прокат до східних регіонів Лівії, контрольованих УНС, який має політичну підтримку офіційного Каїра. У 2024 році обсяг постачань склав $150 мільйонів (близько 5,7 млрд грн).
• Китай із $92 мільйонами (близько 3,5 млрд грн) у 2024 році. Це найбільший постачальник металоконструкцій, листового прокату та сталевих труб.
• Іспанія з $45 мільйонами (близько 1,7 млрд грн). Звідти надходять нішеві види продукції – спеціалізований листовий прокат і труби для нафтогазового сектору.
• Туніс з $25 мільйонами (близько 0,95 млрд грн). Ці обсяги надійшли в межах прикордонної торгівлі до західних регіонів Лівії.

Попит на плоский прокат

На плоский прокат припадає близько 30% від загального обсягу продажів сталі. У Лівії відсутні такі галузі, як вітроенергетика, машинобудування та автомобілебудування. Головним споживачем плоского прокату є нафтогазовидобувна галузь, представлена державною корпорацією NOC.

Основні лівійські родовища розташовані на сході країни. Динаміка видобутку нафти в Лівії у 2021–2025 роках відображає складні відносини між УНЄ та УНС, коли періоди перемир’я чергувалися з відновленням збройного протистояння. Це супроводжувалося періодичною блокадою експортних нафтових терміналів.

У 2023 році вдалося досягти дипломатичного прориву. За посередництва США сторони домовилися про розподіл доходів NOC та стабілізацію її діяльності. Наступний крок було зроблено у 2025 році, коли влада в Триполі та Бенгазі вперше за багато років змогла ухвалити спільний загальнодержавний бюджет на 2026 рік.

Це призвело до відновлення роботи законсервованих свердловин та запуску нових на родовищах Хамада та Сінаван. Італійська Eni, іспанська Repsol, французька Total Energies та австрійська OMV відновили співпрацю з NOC на цих родовищах. У 2025 році видобуток нафти досяг найвищого показника за останні 12 років.

Це зумовило значний попит на обсадні труби (OCTG), який повністю покривається за рахунок імпорту. Поставки здійснюються з Туреччини, Китаю та країн ЄС. LISCO не виробляє труби такого класу.

Зростання видобутку вимагає підтримки тиску в пластах, прокладання нових внутрішньопромислових ліній та ремонту зношених трубопроводів. Це створює стійкий попит на безшовні (SMLS) та зварні (WEL) труби середнього та великого діаметра, які також імпортуються.

Попит на гарячекатаний рулон (HRC) зумовлений необхідністю будівництва нових резервуарів на родовищах та експортних терміналах, а також капітального ремонту існуючих. Зростання видобутку до 1,35–1,4 мільйона барелів на добу у 2025 році спричинило пікове навантаження на всю систему зберігання нафти.

Розширення нафтовидобутку збільшує завантаження лівійських нафтопереробних заводів. Для їх ремонту, а також для будівництва колон первинної переробки нафти, трубопровідних естакад і технологічних кожухів, потрібна значна кількість HRC.

Попит на довгомірний прокат

На сектор житлового будівництва припадає приблизно половина сталевого споживання в Лівії, переважно у вигляді арматури та катанки. До 70–80% житла у Лівії збудовано нелегально, як індивідуальні будинки, що зводяться власниками самостійно або за допомогою невеликих приватних бригад без відповідних дозволів. Такі об’єкти не потрапляють до офіційної статистики.

Частка централізованого державного житлового будівництва у загальному обсязі становить менше 1%. Великі житлові комплекси, закладені ще до 2011 року в рамках державних програм, досі перебувають у «замороженому» стані.

Держава відіграє домінуючу роль у секторі інфраструктурного будівництва в Лівії. Однак, у 2021–2025 роках, через політичне та воєнне протистояння, масштабні проєкти не реалізовувалися. Основні проєкти цього періоду характеризуються як точкове відновлення та вирішення окремих транспортних вузлів. До найбільш металомістких проектів належать:

• Реконструкція та модернізація меліоративної системи «Велика рукотворна ріка». Потребували величезних обсягів сталевих і залізобетонних труб, а також листового прокату для заміни зношених водогонів та резервуарів.

«Велика рукотворна ріка» забезпечує понад 70% водопостачання Лівії, зокрема для сільського господарства. Завдяки роботам, проведеним у 2024–2026 роках, у липні 2026 року система вперше з 2011 року досягла показника прокачування 1 мільйон м³ води на добу.

• Реконструкція аеропорту в Триполі, повністю зруйнованого у 2014 році під час бойових дій, та будівництво нового аеропорту міжнародного класу в Бенгазі.

Вартість проєкту в Бенгазі становить $1,3 мільярда (близько 49,4 млрд грн), аеропорт розрахований на 15 мільйонів пасажирів на рік. Це один з найбільших об’єктів в Африці. Аеропорт у Триполі, розрахований на 16 мільйонів пасажирів, реконструює катарська компанія UCC Holding. Наразі в Триполі готується до запуску перша черга аеропорту, розрахована на 6 мільйонів пасажирів на рік.

• Будівництво III кільцевої автодороги в Триполі (TTRR). Вартість проєкту сягає $800 мільйонів (близько 30,4 млрд грн), передбачено спорудження 14 багаторівневих розв’язок.

В експлуатацію здано першу ділянку завдовжки 6 км, на якій збудовано 4 автомобільні мости та 3 віадуки. Загальна протяжність дороги становить 23,8 км. Роботи виконує єгипетський будівельний консорціум у складі Orascom Construction та Rowad Modern Engineering.

Перспективи сталевого попиту

Політична стабілізація, відсутність блокади експортних терміналів та повернення іноземних компаній сприяють нарощуванню видобутку нафти в Лівії. У січні–червні 2026 року цей показник стабільно тримався вище за 1,35–1,43 мільйона барелів на добу. На кінець 2026 року NOC планує досягти обсягу видобутку 1,5 мільйона барелів на добу.

У такому разі річний видобуток зросте до 70–71 мільйона тонн. Цей рівень гарантує збереження високого попиту на сталеві труби нафтогазового сортаменту та товстолистовий гарячекатаний прокат для резервуарних парків.

Важливим стимулом для зростання попиту на сталь є офшорний газовий проєкт Structures A&E компанії Mellitah Oil&Gas. Це спільне підприємство лівійської National Oil Corporation (NOC) та італійської Eni. Вартість проєкту становить $8 мільярдів (близько 304 млрд грн). Наразі тривають тендери на проєктування та будівництво бурових платформ.

До кінця 2027 року Structures A&E має вийти на річний видобуток у 7,75 мільярда м³. Це передбачає будівництво підводного газопроводу завдовжки 110 км та великого резервуарного парку для рідких побічних продуктів.

Затвердження спільного загальнодержавного бюджету забезпечило «розморожування» низки інфраструктурних проєктів. Серед них – спорудження автомагістралі «Емсаед — Рас-Адждір» завдовжки 1700 км. Наразі роботи тривають на ділянці «Тобрук — Емсаед» протяжністю 400 км.

Попит на довгомірний прокат також підтримуватиме продовження будівництва другої черги аеропорту в Триполі та TTRR.

Ще одним стимулом є національна програма Multi-city Specialized Hospitals, яка стартувала у 2026 році. Вона передбачає будівництво і капітальну реконструкцію 20 великих лікарень по всій країні. Програма триватиме до 2027 року включно.

З урахуванням зазначених факторів, за підсумками 2026 року в Лівії прогнозується зростання споживання сталі до 1,4–1,5 мільйона тонн. Це стане максимальним показником за останні 15 років. Компанія LISCO зможе забезпечити 1,15–1,25 мільйона тонн, а решта 0,3–0,35 мільйона тонн буде покрито за рахунок імпорту.

Теги: довгий прокат, металоспоживання, плоский прокат, попит на сталь Читайте нас в соціальних мережах: Наш Телеграм-канал: t.me/gmkcenter Сторінка в Фейсбуці: fb.com/GMKCenterNews Підпишіться на наші новини:

Δ

Порада від Business News:

Ця аналітична стаття надає цінну інформацію про поточний стан та майбутні перспективи ринку сталі в Лівії. Розуміння факторів, що впливають на попит, ключових гравців та державної політики, є надзвичайно важливим для компаній, що працюють у металургійній та суміжних галузях, а також для інвесторів, які розглядають можливості на цьому регіональному ринку. Особливу увагу варто звернути на потенціал зростання, пов’язаний з відновленням інфраструктурних та нафтогазових проєктів.

Дізнатися більше на: gmk.center