Відновлення людського капіталу України: Стратегія післявоєнного відродження

Повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну, розпочате у лютому 2022 року, спричинило хвилю міграції, небачену з часів Другої світової війни. Наразі близько 15% українського населення перебуває за межами країни. Після завершення бойових дій та початку процесу відновлення, Україна потребуватиме розробленої стратегії для повернення та інтеграції втраченого людського капіталу.

Ще у 1916 році, в розпал Першої світової війни, видатний американський економіст Джон Бейтс Кларк слушно зауважив: “Існують наслідки війни, які є трагічнішими за економічний тягар, що він ляже на майбутні покоління. Є й такі, що є морально більш огидними; але немає таких, що служитимуть довше або завдадуть більшої загальної шкоди”.

Ці слова залишаються надзвичайно актуальними для сучасної України. Навіть якщо агресивна війна росії скоро завершиться, завданий нею економічний тягар буде відчуватися ще тривалий час.

Масштаби економічних збитків та міграції

За даними Київської школи економіки, станом на вересень 2023 року збитки, завдані виключно інфраструктурі України, перевищили 150 мільярдів доларів США (приблизно 85% річного ВВП). Повна вартість реконструкції, безумовно, буде значно вищою. У березні 2023 року спільна оцінка уряду України, Світового банку, Європейської комісії та ООН показала, що відновлення після перших 12 місяців війни коштуватиме 411 мільярдів доларів протягом наступного десятиліття. Враховуючи, що бойові дії тривають, Президент України Володимир Зеленський зазначив, що ця цифра може перевищити 1 трильйон доларів США.

Однак, окрім колосальних економічних втрат, у цих обговореннях часто недооцінюється вартість ще одного фактора, який може відкинути Україну на багато років тому – “відтік мізків”. Повномасштабне вторгнення росії у лютому 2022 року значно посилило міграційні процеси, досягнувши масштабів, яких не спостерігали з часів Другої світової війни. Понад третина населення України (за оцінками, у 2021 році – 44 мільйони осіб) була переміщена. Станом на 14 листопада 2023 року у світі було зареєстровано 6,3 мільйона українських біженців. Хоча це число дещо зменшилося порівняно з піковими 7,5 мільйонами у вересні 2023 року, воно залишається значним: приблизно 15% довоєнного населення України нині проживає за її межами.

Соціально-демографічні наслідки міграції

Які наслідки це має для людського капіталу України? Історичні дослідження свідчать про позитивну самоселекцію переміщених осіб під час воєн (тобто ті, хто виїжджає, частіше є більш освіченими, ніж ті, хто залишається). Український випадок, схоже, не є винятком. Близько 90% українських біженців – це жінки та діти. Це частково пояснюється тим, що, за деякими винятками, воєнний стан забороняє чоловікам віком від 18 до 60 років виїзд з країни.

Більше того, дослідження показують, що частка біженців із вищою освітою (університетська чи професійно-технічна освіта) значно перевищує її показник серед усього населення України. Коли ракети та снаряди падали на українські міста, багато освічених людей, здебільшого жінок, зібрали свої речі та виїхали. Чи повернуться вони після завершення конфлікту, залишається невизначеним. Процес повернення людського капіталу може виявитися значно складнішим, ніж відновлення доріг чи мостів.

Прогалини в освіті та потреби ринку праці

Незважаючи на надзвичайні зусилля української системи освіти, спрямовані на адаптацію до умов воєнного часу (зокрема, перехід на онлайн-навчання), поєднання пандемії COVID-19 та військового вторгнення призвело до значних розривів у рівнях освіти. Одночасно, масштабне переміщення населення призвело до втрати мільйонів робочих місць. Хоча частина з них буде відновлена після війни, багато робочих місць буде замінено професіями, що вимагатимуть вищого рівня кваліфікації або інших навичок. Наприклад, з лютого 2022 року спостерігається зростання попиту на “м’які” навички та аналітичні здібності. Це означає, що будь-які зусилля з відновлення мають включати масштабні програми перекваліфікації та підвищення кваліфікації.

Використання наявного людського капіталу

Окрім інвестицій в освіту, Україні також необхідно буде ефективніше використовувати людський капітал, що залишається в країні. Однією з ідей є підвищення рівня участі жінок у робочій силі, який до війни був відносно низьким. Цього можна досягти шляхом впровадження політик, які сприяють примиренню сімейних обов’язків та професійної діяльності, покращення інфраструктури для віддаленої роботи або створення державної інфраструктури для догляду за дітьми. Так само, інтеграція молоді на ринок праці після війни буде складним, але абсолютно необхідним завданням.

Стратегія протидії “відтоку мізків”

Протидія наслідкам “відтоку мізків”, спричиненого війною, вимагає двоєдиної стратегії.

• По-перше, Україна повинна докласти максимум зусиль, щоб переконати якомога більше людей повернутися після війни. Хоча такі рішення часто залежать від особистих (неекономічних) факторів, відомо, що податкові стимули можуть допомогти збільшити загальну кількість тих, хто повертається. Зрештою, багато інших європейських країн вже мають пільгові податкові схеми для залучення висококваліфікованих спеціалістів.

Наприклад, італійська програма “Controesodo” (“Проти виїзду”) передбачає значні звільнення від податку на прибуток для експатріантів, які повертаються. Недавні дані свідчать, що особи, які мали право на участь у цій програмі, на 27% частіше поверталися до Італії після її впровадження у 2010 році. Ця політика спрямована на молодих, висококваліфікованих фахівців, і вигоди (з точки зору бюджетних доходів та позитивних зовнішніх ефектів) можуть значно перевищити витрати. У майбутньому повоєнному сценарії Україна має наслідувати приклад інших європейських країн, запровадивши податкову схему для заохочення повернення людей, хоча й з поетапним впровадженням та чіткими кваліфікаційними умовами для запобігання зловживанням.

• Але повернення біженців потребує часу, і багато хто з них може ніколи не повернутися. Таким чином, другим напрямком стратегії є сприяння взаємозв’язку між українськими експатріантами та вітчизняною економікою. Онлайн-зв’язок та географічна близькість до країн призначення можуть значно зменшити масштаби “відтоку мізків”, що супроводжує еміграцію.

Показовим є досвід біженців з колишньої Югославії до Німеччини. Дослідження свідчать, що найбільше зростання післявоєнного експорту з республік колишньої Югославії спостерігалося у секторах з найбільшою часткою репатрійованих біженців. Це, ймовірно, відображає переваги знань, що підвищують продуктивність, які вони привезли з собою. У сучасному світі такий трансфер знань може відбуватися онлайн.

Як показала пандемія, віддалена робота може стати потужним інструментом для відновлення або збереження частини втраченого людського капіталу України. Так само, корекційна освіта, що дозволяє заповнити прогалини в освітньому рівні, спричинені війною, може спиратися на внесок біженців, значна частина яких є колишніми вчителями. Знання, інновації та “робота знань” можуть повернутися в Україну, навіть якщо самі люди не повернуться.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Джакомо Анастасія, Тіто Боері

• віддалена робота
• війна
• науковці
• працівники
• роботодавці

4 Грудня 2023

Контекст

BMW оголосив про глобальне скорочення кадрів

Автовиробник розраховує на звільнення 8000 працівників

30 Липня 202666

Сенатори США погодили законопроєкт про нові санкції проти рф

Документ передбачає 500% мита для рф

29 Липня 202667

В США технологічні компанії скоротили майже 140 тисяч працівників

Найбільше скорочень припало на Amazon, Oracle, Meta та Microsoft

28 Липня 202684

Війна в Ірані вже коштувала США понад $37 мільярдів

Пентагон оцінив вартість війни США в Ірані напередодні виборів

23 Липня 202682

Імпорт дизеля та авіапального до ЄС впав до найнижчого рівня з 2015 року

Причиною стали перебої з поставками через Ормузьку протоку

9 Червня 2026179

Гендерна нерівність у рівнях зарплат панує в Україні

Держстат назвав сфери, в яких найбільший розрив в оплаті праці

5 Червня 2026237

Нафта зросла у ціні на 2%

Загострення на Близькому Сході призвело до здорожчення “чорного золота”

4 Червня 2026194

Німеччина придбає частку виробника танків Leopard

Країна бажає мати 40% концерну KNDS

22 Травня 2026254

До рекордного мінімуму знизився експорт нафти з Саудівської Аравії

Країна експортує 4,974 мільйонів барелів сировини на добу

21 Травня 2026260

Mercedes-Benz оголосив про намір випускати військову продукцію

Європа відчуває необхідність підвищити свій оборонний потенціал

21 Травня 2026296

$25 мільярдів втратив бізнес через війну в Ірані

Основні негативні фактори- ціни на енергоносії та розрівані ланцюги постачання

19 Травня 2026237

Прибуток Saudi Aramco зріс на 25% у І кварталі

Перекриття Ормузької протоки не завадило нафтовій компанії збільшити заробітки

13 Травня 2026259

ЄБРР запускає новий механізм часткового списання боргів для бізнесу

Програму на €8 мільйонів впровадять разом із ПриватБанком та Райффайзен

12 Травня 2026317

Вперше за 35 років Кувейт експортував 0 барелів нафти

Країна перестала експортувати нафту у квітні

5 Травня 2026287

Німеччина інвестує $1,6 мільярди у найбільший в Європі порт

Метою його створення є підготовка до можливої війни

4 Травня 2026309

Новини

Джефф Безос став власником третини ФК “Ліверпуль”

13:1322

Чисті резерви НБУ у липні зменшились до $36,3 мільярда

11:4112

OpenAI прогнозує річний дохід у $40 мільярдів

10:1015

За перше півріччя банки скоротили чистий прибуток на 32%

08:4814

Виручка у кафе та ресторанах України зросла на 3% за сім місяців

14.08.202619

Експорт кави із Колумбії фактично зупинився

14.08.202620

За чотири роки кількість інвесторів у цінні папери зросла майже у 12 разів

14.08.202639

Дочірні компанії Boeing придбає виробник повітряних таксі

13.08.202636

“Лос-Анджелес Лейкерс” продали за $12,5 мільярдів

13.08.202634

Fitch повернув рейтинг CC Нафтогазу

13.08.202637

• 

  IN BEST: Найдорожчі автомобілі у світі 2023 року

• 

  Найкоштовніші рідкісні камені світу

• 

  Найкращі житлові комплекси Києва 2022 року

• 

  Унікальна Україна: Озера, що вражають своєю красою

Порада від Business News:

Ця аналітична стаття надає цінну інформацію для розуміння довгострокових наслідків війни для України, зокрема, щодо людського капіталу. Вона пропонує конкретні стратегії та приклади з інших країн, які можуть бути корисними для планування повоєнного відновлення та розвитку. Для бізнесу це означає потенційні можливості в сферах освіти, перекваліфікації, а також необхідність адаптації до змін на ринку праці.

Джерело новини: investory.news