## Прорив у врожайності: Як перехід на КАС забезпечив 7 т/га пшениці на Миколаївщині 15 серпня 2026 1737 0Ірина Кошкіна

Ярослав Мудрий, співвласник фермерського господарства «Реїнці», що на Миколаївщині, обробляє 300 гектарів землі. Він поділився своїми спостереженнями щодо того, як зміна підходу до живлення посівів вплинула на результати минулого сезону. Крім того, він розповів про помилки у своєчасній закупівлі добрив, які призвели до зайвих витрат для господарства. Цю інформацію опублікувало видання Kurkul.com.

Переваги карбамідно-аміачної суміші

Цьогоріч господарство повністю відмовилося від використання селітри та карбаміду, перейшовши на карбамідно-аміачну суміш (КАС). Головна перевага цього добрива полягає в наявності трьох форм азоту одночасно: амідної, амонійної та нітратної. Це забезпечує тривалу дію протягом усього періоду вегетації рослин і дозволяє внести добриво за один прохід, замість двох-трьох.

«Колеги, які використовували виключно селітру, відзначали, що хоч і була гарна маса, але зерна бракувало. Тоді як на моєму полі врожайність сягнула 7 тонн з гектара», — ділиться своїми враженнями Ярослав Мудрий.

Корекція фосфорних добрив

Фермерське господарство скоротило використання фосфорних добрив на 20–30%. Це рішення було зумовлене тим, що залишки фосфору в ґрунті з минулого року рослини не змогли повністю засвоїти через посушливі умови. Однак, Ярослав Мудрий підкреслює, що це тимчасове рішення, розраховане лише на один сезон. Фосфор має накопичувальний ефект і його дефіцит неможливо швидко компенсувати, на відміну від азоту.

«Рослина не може засвоїти фосфор, який перебуває у недоступній формі. Деякі аграрії відмовлялися від внесення фосфору протягом трьох років, але потім ще три роки не спостерігали позитивного ефекту від його відновлення», — пояснює він.

Економічні наслідки термінів закупівлі

Окремою проблемою минулого сезону стали терміни закупівлі азотних добрив. Господарства, які придбали добрива до завершення минулого року, змогли отримати їх за значно нижчою ціною. ФГ «Реїнці» здійснило закупівлю в лютому, і різниця в ціні становила 3000 гривень на тонні. Ті, хто купував у березні, сплатили ще більше. Враховуючи річний обсяг використання близько 50 тонн азотних добрив, ця затримка коштувала господарству додатково 250 тисяч гривень (приблизно 8570 доларів США за курсом 2026 року).

«Наразі вигідно купувати добрива влітку або восени. Перед початком весняних підживлень ціна завжди зростає, оскільки більшість аграріїв робить закупівлю перед посівною кампанією. Цю тенденцію я спостерігаю вже п’ять років поспіль», — зазначає Ярослав Мудрий.

Рекомендовано до прочитання: 7 т/га пшениці обернулись мінусом у гаманці — фермер з Миколаївщини

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2026 р.

#фермер #Миколаївська область #Ірина Кошкіна —

Порада від Business News:

Ця новина є надзвичайно корисною для сільгоспвиробників, адже вона демонструє практичні переваги впровадження сучасних підходів до живлення рослин, зокрема використання КАС. Крім того, вона наголошує на важливості стратегічного планування закупівель добрив, що може суттєво вплинути на фінансову ефективність господарства. Успішний досвід ФГ «Реїнці» слугує чудовим прикладом для інших аграріїв, як оптимізувати витрати та підвищити врожайність.

Оригінал статті: kurkul.com