Раніше українці, які працювали за кордоном, не завжди мали змогу зарахувати цей період для отримання пенсії в Україні. Особливо це стосувалося країн, з якими наша держава не мала двосторонніх угод про пенсійне забезпечення. Навіть офіційне працевлаштування та сплата внесків до місцевих систем соціального страхування не гарантували врахування такого стажу на батьківщині.

Нові можливості для українців за кордоном

Ситуація суттєво змінилася після вступу в дію червневих (2024 року) поправок до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Документ було доповнено статтями 24-1 та 26-1, які дозволяють враховувати певні періоди трудової діяльності за межами України.

Порядок застосування цих нововведень був затверджений урядовою постановою №562 від 16 травня 2025 року. Цим документом встановлено процедуру підтвердження та зарахування періодів роботи в інших країнах до страхового стажу для призначення пенсії за віком.

Як закордонний стаж впливає на пенсію

Іноземний стаж може стати вирішальним для здобуття права на пенсію, проте він не впливає на її розмір. Тобто, офіційно відпрацьовані за кордоном періоди можна використовувати для виконання вимоги щодо мінімальної тривалості страхового стажу.

Наприклад, якщо особа має 25 років страхового стажу в Україні, а також сім років офіційної роботи за кордоном, то після підтвердження закордонного періоду її загальний стаж становитиме 32 роки. Це може дати право на вихід на пенсію у встановленому законодавством віці.

Водночас розмір української пенсії буде розраховуватися виключно на основі внесків, сплачених до української системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Інший порядок може застосовуватися, якщо між Україною та відповідною країною існує міжнародна угода, що регулює питання пенсійного забезпечення.

Які періоди стажу можна зарахувати

Для країн, з якими Україна має чинні міжнародні договори про соціальне або пенсійне забезпечення, застосовуються норми цих угод.

Щодо держав, з якими відсутні такі договори, діє новий урядовий механізм. Важливо зазначити, що закон передбачає певні винятки. Зокрема, не підлягають зарахуванню окремі періоди роботи чи служби, що мали місце після 19 лютого 2014 року у силових структурах держави-агресора, а також добровільна трудова діяльність у незаконно створених органах влади на тимчасово окупованих територіях України.

Процедура підтвердження роботи за кордоном

Самого факту працевлаштування за кордоном недостатньо. Для Пенсійного фонду України необхідно надати офіційний документ, який підтверджує відповідний період роботи та його врахування як страхового стажу згідно із законодавством країни працевлаштування.

Такими документами можуть бути:

• Витяг з відповідного реєстру.
• Довідка від компетентного органу.
• Підтвердження сплати страхових внесків.
• Інший офіційний документ, що засвідчує страховий стаж.

Форма підтвердження залежить від конкретної країни. Наприклад, у Німеччині відповідні довідки видає Deutsche Rentenversicherung, а в Італії – INPS.

Якщо особа перебуває в Україні і не має можливості самостійно отримати підтверджувальні документи, вона може звернутися до Пенсійного фонду. У такому разі ПФУ через Міністерство закордонних справ може ініціювати запит до компетентного органу іншої держави. Варто враховувати, що міжнародний документообіг може суттєво затягнути процес.

Тому рекомендується розпочинати оформлення необхідних документів заздалегідь – бажано за шість місяців, а в ідеалі – за рік до настання пенсійного віку.

Додаткові документи для підтвердження стажу

У випадках, коли іноземний пенсійний реєстр не містить повної інформації про трудовий період, стаж можна підтвердити за допомогою додаткових документів. Залежно від специфіки законодавства певної країни, це можуть бути:

• Трудові договори.
• Довідки від роботодавця.
• Розрахункові листки із заробітною платою.
• Декларації про доходи.
• Документи про сплату соціальних внесків.
• Інші офіційні підтвердження факту працевлаштування.

Остаточний перелік необхідних документів визначає компетентний орган держави, де особа працювала.

Апостиль та легалізація: коли це потрібно

Іноземні документи не завжди можуть бути негайно подані до Пенсійного фонду України. У багатьох випадках вони потребують легалізації або засвідчення апостилем.

Вимога щодо такого засвідчення не застосовується, якщо між Україною та відповідною державою діє договір про правову допомогу, який скасовує необхідність легалізації. Серед таких країн – Польща, Чехія, Литва, Естонія, Болгарія, Молдова, Румунія, Сербія, Чорногорія та Північна Македонія.

Для держав, що є учасницями Гаазької конвенції 1961 року, зазвичай використовується апостиль. В інших випадках може знадобитися консульська легалізація.

Документи, складені іноземною мовою, також потребують перекладу на українську. Переклад має бути належним чином засвідчений, а в окремих випадках – також апостильований або легалізований.

Після підготовки повного пакету документів його подають до Пенсійного фонду України, який ухвалює рішення щодо зарахування відповідного періоду.

Цей новий механізм надає українцям можливість врахувати офіційний трудовий стаж, набутий за кордоном, навіть за відсутності міжнародної пенсійної угоди з відповідною державою. Водночас для успішної реалізації цього права надзвичайно важливо завчасно отримати підтвердження стажу, правильно оформити всі документи та, за необхідності, пройти процедуру апостилювання або легалізації.

Тим часом в Україні може відбутися масштабна перевірка отримувачів пенсій та довічного грошового утримання.

Порада від Business News: Ця інформація є надзвичайно корисною для громадян України, які мають або мали досвід офіційної роботи за кордоном. Нові законодавчі зміни та процедури, описані в цій статті, значно спрощують процес зарахування закордонного страхового стажу для отримання пенсії в Україні, що може суттєво вплинути на право виходу на пенсію для багатьох людей.

Оригінал статті: fakty.ua