Закарпатський обласний ТЦК наклав штраф у розмірі 17 000 гривень на чоловіка, який з 2022 року законно проживає в Німеччині, за неявку для уточнення військово-облікових даних. Повістку було відправлено за його українською адресою, але поштова служба повернула її з позначкою “адресат відсутній”.

Апеляційний суд визнав штраф необґрунтованим

Однак, апеляційний суд скасував це рішення, незважаючи на факт проживання особи за кордоном. Ключовими причинами стали:

• Недоведеність ТЦК неможливості отримати необхідні персональні дані через електронну взаємодію з державними реєстрами.
• Недостатнє з’ясування причин неявки чоловіка, беручи до уваги його тривале законне перебування в Німеччині.

Обставини справи

Чоловік фактично мешкає у Федеративній Республіці Німеччина з жовтня 2022 року, маючи відповідні документи про реєстрацію, видані німецькими органами влади. Його викликали до ТЦК на 16 січня 2026 року для уточнення військово-облікових даних.

Повістку, надіслану поштою до України, повернули з позначкою “адресат відсутній за зазначеною адресою” від 9 січня 2026 року. При цьому, як з’ясував суд, не було надано доказів інформування чоловіка через телефон або вкладення повідомлення до поштової скриньки, як це передбачено Правилами надання послуг поштового зв’язку.

27 лютого 2026 року начальник ТЦК виніс постанову № 216 про притягнення чоловіка до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та наклав штраф у розмірі 17 000 гривень.

Примітно, що в постанові були зазначені паспортні дані чоловіка, хоча він особисто до ТЦК не з’являвся. Про існування постанови він дізнався лише 27 квітня 2026 року з відповіді державної виконавчої служби щодо примусового виконання рішення.

Чоловік звернувся до суду з вимогою скасувати постанову ТЦК. Однак, Вижницький районний суд Чернівецької області відмовив у задоволенні позову, посилаючись на те, що повернення поштового відправлення з відповідною позначкою є належним підтвердженням оповіщення, а також на те, що позивач не довів уточнення даних через застосунок “Резерв+”.

Рішення апеляційного суду

Апеляційний суд не погодився з висновками першої інстанції, наголосивши на таких моментах:

• Обов’язок ТЦК довести неможливість отримання даних: Одним із ключових аспектів стало застосування примітки до статті 210 КУпАП. Вона вимагає, щоб ТЦК доводив неможливість отримання персональних даних через електронну взаємодію з іншими державними реєстрами. Ця норма має імперативний характер.
• Відповідальність за доведення правомірності рішення: Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, саме суб’єкт владних повноважень (ТЦК) має довести правомірність свого рішення.
• Використання персональних даних: Зазначення в постанові паспортних даних чоловіка, який не з’являвся до ТЦК, свідчило про наявність у ТЦК доступу до електронних реєстрів. Однак, у справі не було відомостей про те, що ТЦК перевіряв можливість отримати актуальні дані про чоловіка (зокрема, його місцеперебування) шляхом електронної взаємодії, і що така перевірка виявилася безуспішною.
• Недостатність аргументації ТЦК: ТЦК не міг посилатися на те, що актуалізація військово-облікових даних є особистим обов’язком військовозобов’язаного. Примітка до статті 210 КУпАП встановлює умову, за якої притягнення до відповідальності за ненадання чи неуточнення даних є неправомірним, якщо держатель реєстру має технічну можливість отримати відомості іншим шляхом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що склад адміністративного правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП у діях чоловіка не був доведеним.

Оцінка обставин неявки

Апеляційний суд також ретельно оцінив обставини неявки військовозобов’язаного, враховуючи його законне проживання в Німеччині. Хоча формально механізм підтвердження оповіщення через повернення поштової кореспонденції є допустимим, суд зазначив, що він не може застосовуватися “механічно”.

У цьому випадку, тривале та законне перебування чоловіка за кордоном об’єктивно знижувало його реальну можливість ознайомитися з повісткою. ТЦК мав врахувати цю обставину при вирішенні питання про поважність причин неявки, але не зробив цього. Накладення штрафу без оцінки специфіки становища позивача та без дослідження поважності причин неявки не відповідало принципу пропорційності.

Суд наголосив, що його висновок ґрунтується на сукупності конкретних обставин справи та на тому, що ТЦК їх належним чином не дослідив, а не на загальному правилі, що проживання за кордоном автоматично звільняє від відповідальності.

За матеріалами: Finance.ua

#ТЦК

Місце для вашої реклами

Порада від Business News:

Ця справа наочно демонструє важливість ретельного з’ясування всіх обставин при розгляді адміністративних справ. Навіть якщо повістка повернулася з позначкою про відсутність адресата, це не завжди означає автоматичну вину особи, особливо якщо є підтверджені дані про її законне перебування за кордоном. ТЦК зобов’язані використовувати всі доступні інструменти для отримання інформації, включаючи електронну взаємодію між реєстрами, та належним чином оцінювати поважність причин неявки.

Оригінал статті: news.finance.ua