## “Укрзалізниця” на межі: 20 мільярдів гривень або жорсткі заходи – що обере компанія?

Фото: Офіс Президента України / www.president.gov.ua

“Укрзалізниця” (УЗ) стоїть перед критичним вибором: або отримати щонайменше 20 мільярдів гривень бюджетної підтримки за програмою PSO (Public Service Obligation) на 2027 рік, врегулювати питання дефолту за єврооблігаціями шляхом реструктуризації та мати касовий розрив не більше 26 мільярдів гривень, або ж зіткнутися з жорстким пакетом заходів. Така думка висловлюється членом наглядової ради компанії Анатолієм Амеліним.

Наслідки невиконання умов

“Порушення будь-якої з цих умов призведе до активації жорсткого пакету: скорочення основного персоналу на 15-20%, закриття збиткових маршрутів, що не входять до державного замовлення, замороження капітальних витрат (за винятком напрямків безпеки) та прискорений продаж активів”, – зазначається в аналітичному звіті “Що відбувається з Укрзалізницею?”, презентованому Амеліним спільно з експертним заступником міністра інфраструктури Володимиром Шульмейстером.

Згідно з дослідженням, якщо цьогорічна бюджетна підтримка УЗ залишиться на рівні 16 мільярдів гривень, то застосування жорстких заходів дозволить скоротити річний збиток до 6,1 мільярда гривень. Натомість, збільшення PSO до 24 мільярдів гривень дасть змогу утримати збиток у межах 5,1 мільярда гривень.

“Простими словами для переговорів з бюджетом: 8 мільярдів гривень, які уряд може не надати, обернуться втратою тисяч робочих місць та скасуванням десятків поїздів. Це не погроза, а сувора арифметика”, – наголошують автори звіту.

Структура PSO та майбутні потреби

Автори звіту також пояснюють, що якщо у 16 мільярдах гривень бюджетної підтримки цього року лише 5,55 мільярда гривень спрямовуються на компенсацію операційних збитків, а решта – на інвестиційні потреби, то на 2027 рік весь обсяг PSO має формуватися за принципом “собівартість державного замовлення мінус тарифні доходи”.

Додаткові розрахунки на 2026 рік мають бути проведені у четвертому кварталі. Варто зазначити, що профільний комітет Верховної Ради раніше пропонував передбачити суму до 26 мільярдів гривень. На 2027 рік, окрім 24 мільярдів гривень із державного бюджету, пропонується також укласти передплачені регіональні контракти на приміські перевезення.

Збитковість пасажирських перевезень та шляхи її подолання

Аналітичний звіт висвітлює, що у сфері пасажирських перевезень прибутковим для УЗ залишається виключно міжнародний сегмент, який у 2026 році має принести близько 2,4 мільярда гривень. Найбільш збитковим є приміський сегмент, де середня поїздка на 46 кілометрів з вартістю квитка 15-20 гривень при собівартості понад 300 гривень призводить до збитків понад 10 мільярдів гривень щорічно. Компенсація витрат на пільговий проїзд повинна здійснюватися з місцевих бюджетів, але фактичний рівень компенсації стабільно становить лише 15-20%.

Оптимізація персоналу та операційних витрат

Згідно з даними звіту, потенціал для скорочення персоналу в УЗ обмежений через кадровий дефіцит, який вже оцінюється у 15-20%, а також через необхідність проведення аварійного відновлення інфраструктури та забезпечення безпеки в умовах воєнного стану. З початку повномасштабного вторгнення кількість працівників УЗ скоротилася на 62,8 тисячі осіб, досягнувши приблизно 170 тисяч. Незважаючи на це, компанія залишається найбільшим роботодавцем в Україні.

Водночас, пропонується заощадити близько 4-5 мільярдів гривень шляхом скорочення адміністративного персоналу на 25% та подальшого скорочення до 50% у сервісних функціях центрального офісу. Частину працівників планують перекваліфікувати на дефіцитні робітничі професії.

Автори звіту оцінюють економію від оптимізації пасажирської мережі поза державним замовленням (зокрема, шляхом зменшення частоти курсування малозавантажених нічних та дублюючих поїздів) у 1,5-2,5 мільярда гривень.

Додаткові 2-3 мільярди гривень антикризова модель передбачає отримати за рахунок оптимізації ремонтів та мережі. Зокрема, капітальні ремонти пропонується зосередити на маршрутах з доведеним трафіком, а до 1,2 тисячі кілометрів інфраструктури законсервувати в “гарячому резерві” за погодженням з Генеральним штабом України.

Комерційний потенціал та ціноутворення

Комерційний блок, за оцінками авторів, може принести додаткові 4,5-6 мільярдів гривень. Це передбачає подальше використання динамічного ціноутворення, продаж близько 370 тис. тонн брухту та розвиток супутніх вантажних сервісів.

Втім, автори звіту зазначають, що заявлений раніше ефект від динамічного ціноутворення у 6,9 мільярда гривень є завищеним, оскільки річна квиткова база становить 7,4 мільярда гривень. За їхньою консервативною оцінкою, цей інструмент може забезпечити лише 0,3-0,5 мільярда гривень додаткових доходів на рік.

Інвестиції та розвиток конкуренції

У звіті також пропонується переглянути портфель незавершеного будівництва, який у 2025 році зріс на 98,5% – до 24,08 мільярда гривень. Об’єкти, готовність яких перевищує 90% та які здатні генерувати грошовий потік, пропонується добудувати, а решту – законсервувати.

Щодо розвитку конкуренції та приватної тяги, автори вважають це необхідною умовою для залучення інвестицій у залізницю обсягом приблизно 3 мільярди доларів США на рік, але зазначають, що це стане можливим лише після завершення війни.

“Ми писали про це у 2018-2019 роках і не відмовляємося від своїх слів. В умовах воєнного стану цей аспект плану відсутній свідомо: оборонний фільтр та керованість мережі зараз мають пріоритет. Конкуренція – це відкладений горизонт після стабілізації, а не скасована ідея”, – підкреслюється у документі.

Вплив підвищення вантажних тарифів

Підвищення вантажних тарифів на 30%, яке відбулося з 1 серпня, за заявленого ефекту у 20-26 мільярдів гривень на рік, з урахуванням можливого переходу 7-11 мільйонів тонн вантажів (зі 161 у 2025 році) на автотранспорт, може мати чистий ефект у 17-19 мільярдів гривень.

Проблеми з єврооблігаціями

Як повідомлялося, у січні цього року “Укрзалізниця” відмовилася здійснювати купонні виплати на суму 45 мільйонів доларів США за єврооблігаціями 2026 року (ставка 8,25%, номінал 703,2 млн доларів) та 2028 року (ставка 7,875%, номінал 351,9 млн доларів). Компанія заявила про намір розпочати комплексну реструктуризацію боргових зобов’язань за участю фінансових та юридичних консультантів. Наразі власники євробондів відхилили пропозиції компанії, які передбачали списання 20% номіналу, відстрочку платежів до червня 2033 року, амортизацію з 2030-го та зниження купону до 1,5% з поступовим підвищенням до 7,75% залежно від вантажопотоків.

Основними причинами припинення обслуговування боргу за єврооблігаціями компанія назвала скорочення доходів від вантажних перевезень на тлі зменшення їх обсягів, а також посилення атак на залізницю. Кількість атак у 2025 році (1195) перевищила сукупний показник за 2023-2024 роки.

У 2025 році “Укрзалізниця” скоротила виручку на 15,6% – до 2,189 мільярда доларів США, EBITDA – на 30,2%, до 293 мільйонів доларів США, з яких 270 мільйонів доларів США становила бюджетна підтримка. Співвідношення чистого боргу до EBITDA зросло до 5,2.

Порада від Business News:

Ця інформація є критично важливою для розуміння фінансового стану “Укрзалізниці” та потенційних наслідків рішень, що приймаються на державному рівні. Вона дозволяє оцінити ризики для бізнесу, який залежить від залізничних перевезень, а також для працівників компанії. Крім того, аналіз дозволяє зрозуміти, як бюджетні виплати впливають на стабільність ключової інфраструктури країни.

Подробиці можна знайти на сайті: interfax.com.ua