Російські банки почали надсилати учасникам зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) запити з вимогою пояснити економічну доцільність витрат на купівлю криптовалюти Tether та підтвердити, що контрагент внесений до реєстру операторів обміну цифрових валют Банку Росії. Про це повідомив аналітик і криптоінвестор Віктор Першиков.

Редакція BeInCrypto з’ясувала, що за цією розсилкою стоїть не стільки нове крипторегулювання, скільки спроба банків заздалегідь убезпечити себе перед ЦБ в умовах, коли чітких правил для них ще немає.

Віктор Першиков пише, що учасники російського ЗЕД почали отримувати «листи щастя» від банків, у яких вони обслуговуються. Тригером, за його словами, стало підписання президентом законопроєкту про криптовалюту. Одразу після цього комплайенс-підрозділи російських банків почали, як висловився аналітик, «витрушувати душу» з постачальників криптоліквідності та їхніх клієнтів.

Запити надходять навіть тим учасникам ринку, які за законом не зобов’язані мати ліцензію.

Згідно з документом, який Віктор Першиков додав до свого допису, банк вимагає надати:

• опис діяльності, що пояснює суть бізнесу, ставлення до холдингу чи групи та роль у структурі групи;
• інформацію про контрагентів: вид діяльності, тип продукції, що постачається, чи входить організація до групи компаній, чи є вона виробником або дистриб’ютором, наявність складських приміщень та штату, назву сайту, чи проводилася перевірка відомостей про контрагента у відкритих джерелах, а також пояснення щодо економічної доцільності співпраці;
• пояснення економічної доцільності витрат на придбання стейблкоїнів Tether (USDT);
• підтвердження включення контрагента до реєстру операторів обміну цифрових валют Банку Росії та наявності у нього Правил внутрішнього контролю з метою ПОД/ФТ.

Документи банк просить надіслати сканами через систему дистанційного банківського обслуговування, посилаючись на п. 14 ст. 7 Федерального закону № 115-ФЗ, який зобов’язує клієнтів надавати запитувані відомості, включаючи інформацію про вигодонабувачів та бенефіціарних власників.

Окремо аналітик звертає увагу на четвертий пункт — про реєстр операторів Центробанку. Віктор Першиков іронізує над тим, що банк вимагає підтвердити включення до реєстру, якого фактично ще немає.

Ситуацію прокоментував незалежний фінансовий та стратегічний консультант Данило Бондарев. За його словами, із запитами такого формату він не стикався — були і простіші, і складніші.

Експерт вважає, що з точки зору банківського комплаєнсу питання лежить у площині 115-ФЗ, а не купівлі криптовалюти.

«Як я розумію, зараз ще немає чіткої регуляторики саме від ЦБ для банків, і цей запит — просто спроба банку убезпечити самого себе від того ж ЦБ», — каже Данило Бондарев.

Кредитні організації, за словами нашого співрозмовника, і так бачать усі операції клієнта, знають, що той купував криптовалюту і для чого. Офіційне пояснення потрібне їм як документ, який можна пред’явити регулятору.

«Банки просто беруть з клієнта офіційне пояснення, щоб себе убезпечити. Щоб у випадку, якщо з криптою щось не так або з угодою, вони б ЦБ показали цю відповідь і сказали: а ми тут ні до чого, вся відповідальність на клієнті», — пояснює експерт.

Данило Бондарев зазначає, що безпосередньо до криптовалюти належать лише третій і четвертий пункти.

Щодо третього пункту, про економічну доцільність, експерт радить відповідати, що купівля була зумовлена необхідністю вести зовнішньоекономічну діяльність.

За четвертим пунктом логіка така: на момент проведення операцій контрагент, у якого купували Tether, не мав обов’язку бути включеним до реєстру, але при цьому був, наприклад, офіційним майнером або іноземною біржею на кшталт free2ex. Додатково експерт рекомендує запросити у контрагента інформацію щодо правил ПОД/ФТ та додати його відповідь до листа в банк.

Перший і другий пункти, за словами Данила Бондарева, закриваються стандартною належною обачністю — тобто переліком статутних документів, який запитують у контрагента за рекомендацією податкової служби.

Інформація підготовлена на основі матеріалів: cryptocurrency.tech