“`html

АМКУ закликає переглянути податковий тягар на ринку пального в умовах кризи

Антимонопольний комітет України (АМКУ) наполегливо рекомендує Кабінету Міністрів України переглянути режим та інтенсивність оподаткування реалізації нафтопродуктів як частину заходів державного реагування на кризові явища, що спостерігаються на ринку.

“Україна не має можливості впливати на глобальні цінові тренди, проте держава в межах своєї компетенції може регулювати податкове навантаження. Звісно, це має відбуватися з урахуванням правового режиму воєнного стану та щоденних руйнувань, яких зазнає економіка країни внаслідок ворожих обстрілів”, – йдеться у повідомленні АМКУ, опублікованому на їхньому сайті в п’ятницю за підсумками засідання 6 серпня.

Зазначається, що протягом останніх місяців профільні фахівці комітету глибоко дослідили зарубіжний досвід державного втручання у ціноутворення на нафтопродукти під час криз, зокрема, пов’язаних із ситуацією у Ормузькій протоці. Аналіз показав, що механізми конкурентного законодавства не завжди вирішують проблему зростання цін в інших країнах. Натомість, зниження цін у багатьох державах часто досягається через тимчасове коригування податкового режиму.

Шляхи оптимізації податкової політики

На думку АМКУ, особливої уваги потребує вдосконалення механізмів податкової політики стосовно імпортованих нафтопродуктів, особливо у періоди стрімкого зростання світових цін на нафту та похідні продукти. Зокрема, пропонується застосовувати інструменти тимчасового коригування окремих податкових складових ціни пального. Це допоможе мінімізувати негативний вплив кризових явищ на конкурентне середовище та стабільне функціонування ринків нафтопродуктів.

Крім того, Комітет вважає доцільним та можливим удосконалення механізму оподаткування операцій, пов’язаних із формуванням мінімальних резервів нафтопродуктів.

Аналіз структури ціни та податкового впливу

АМКУ пояснює, що приблизно половину роздрібної ціни пального становить його закупівельна вартість. Понад 40% припадає на податок на додану вартість (ПДВ) та акциз. Комітет наголошує, що під час кризи, яка розпочалася у лютому 2026 року, світові індекси та ціни на світлі нафтопродукти зросли більш ніж на 100%. Це, як наслідок, суттєво вплинуло на роздрібні ціни бензину та дизельного пального.

Водночас, значне зростання митної вартості з початку весни спричинило пропорційне збільшення розміру ПДВ, оскільки він розраховується як відсоток від митної вартості пального та акцизу.

“Під час різких коливань (переважно зростання) світових цін, така модель оподаткування неминуче посилює фінансовий тиск спочатку на учасників ринку, а згодом перекладається на споживачів. Адже саме вони фактично сплачують ці податки, які вже включені в кожну літру пального на АЗС”, – підкреслює АМКУ.

Додатковим фінансовим тягарем є зобов’язання суб’єктів ринку формувати та підтримувати мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів, поступово їх збільшуючи. Це, своєю чергою, також впливає на зростання кінцевої ціни для роздрібних та оптових споживачів.

Наслідки для конкуренції

Комітет наголошує, що одночасне значне зростання закупівельної вартості, податкового та фінансового навантаження може обмежувати можливості учасників ринку для повноцінної конкуренції (особливо за ціновим показником). Це також створює додаткову потребу в оборотному капіталі та непропорційно впливає на суб’єктів господарювання з різними фінансовими можливостями. Здатність окремих операторів АЗС, зокрема невеликих, ефективно конкурувати може бути обмежена.

“Серед потенційних наслідків такого обмеження – відповідне послаблення конкурентного тиску, вихід окремих учасників з ринку та підвищення рівня концентрації на відповідних ринках”, – резюмує АМКУ.

Раніше експерти паливного ринку, зокрема Дмитро Льоушкін, засновник та CEO Prime Group, припускали, що уряд може відреагувати на нову хвилю подорожчання пального, яка розпочалася з середини липня. Він зазначав, що це може бути певна форма кешбеку, зниження податків та акцизів, або державне регулювання цін.

Водночас, згідно з опитуванням мереж АЗК, проведеним інтернет-порталом “Енергореформа” на початку серпня, жодних ініціатив уряду в цьому напрямку поки що не відомо.

Варто зазначити, що з 20 березня по 31 травня в Україні діяла державна програма кешбеку на пальне. Вона була запроваджена як тимчасовий антикризовий інструмент у відповідь на різке зростання світових цін на нафтопродукти через загострення ситуації на Близькому Сході. За даними Мінекономіки, програмою за понад два місяці її функціонування скористалися 2,3 мільйона українців. Розмір компенсації становив 15% на дизельне пальне, 10% на бензин та 5% на скраплений газ. Переважна більшість (91%) користувачів програми були власниками автомобілів бюджетного класу з невеликим об’ємом двигуна.

Порада від Business News:

Рекомендації АМКУ щодо перегляду податкового навантаження на ринку пального є надзвичайно актуальними для українських споживачів. У разі їх впровадження, це може призвести до зниження роздрібних цін на бензин та дизельне пальне, що безпосередньо полегшить фінансовий тягар для кожного водія, особливо в умовах економічної нестабільності та продовження бойових дій.

“`

За даними порталу: interfax.com.ua