Київ накопичив EUR7,35 млрд “боргів” перед ЄС через виконання Плану України

Вартість "боргів" Києва перед ЄС з виконання індикаторів Плану України досягла EUR7,35 млрд – експерти

Україна накопичує “борги” перед ЄС: невиконані індикатори Плану України коштують мільярди євро

Зростає кількість невиконаних вчасно завдань у рамках Плану України, які безпосередньо пов’язані з фінансовою допомогою від Європейського Союзу за програмами Ukraine Facility та частково Ukraine Support Loan. Загальна “вартість” цих невиконаних зобов’язань сягнула 7,35 мільярда євро (приблизно 320 мільярдів гривень за поточним курсом). Це свідчить про значні виклики у впровадженні реформ, необхідних для отримання міжнародної фінансової підтримки.

Про це йдеться у липневому Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС, підготовленому консорціумом аналітичних центрів RRR4U. Експертка проєктів DiXi Group Альона Корогод зазначила: “Накопичення невиконаних індикаторів – це доволі болюча тема. Станом на сьогодні це може обійтися нам приблизно в 7,4 мільярда євро”.

Ключові невиконані зобов’язання та їхня вартість

Згідно з презентованими даними, станом на зараз залишаються невиконаними 8 зобов’язань, запланованих на 2025 рік, із загальною “вартості” 1,93 мільярда євро (приблизно 84 мільярди гривень). Серед них:

  • Внесення змін до законодавства про державну службу (законопроєкт № 13478-1).
  • Проведення наступної Національної оцінки ризиків.
  • Оцінка та, за необхідності, коригування для розмежування PSO (державних послуг) від не-PSO в державних компаніях (№ 13620).
  • Скасування призупинення дії закону про державну допомогу (№14345).
  • Удосконалення дозвільних процедур для інвестицій у відновлювану енергетику (№ 14271).
  • Призначення оператора ринку електроенергії та визначення спеціального статусу НКРЕКП.

Окрему увагу пані Корогод приділила індикатору 4.3, який передбачає збільшення кадрового складу Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Терміни його виконання вже прострочені більш ніж на рік, що створює ризик втрати 280 мільйонів євро (приблизно 12,2 мільярда гривень) безповоротної фінансової допомоги.

Реакція посадовців та експертів

Водночас, колишній віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка запевнив, що ці кошти Україна отримає. Він пояснив, що ці зобов’язання вже перебувають на стадії виконання, а затримки були спричинені об’єктивними причинами, зокрема, завищеними вимогами до відбору, які були узгоджені донорами.

За словами експертки DiXi Group, з першого кварталу 2026 року залишилися невиконаними 4 індикатори із загальною вартістю 2,3 мільярда євро (приблизно 100 мільярдів гривень):

  • Запуск та повноцінне використання інформаційної системи управління людськими ресурсами.
  • Законодавство щодо спрощених процедур неплатоспроможності для малих та середніх підприємств (ММСП) (№ 15024).
  • Запровадження прозорого відбору прокурорів на керівні посади (№ 15343).
  • Стратегія впровадження принципів циркулярної економіки та план заходів щодо її реалізації.

Альона Корогод уточнила, що інформаційна система управління людськими ресурсами вже функціонує, проте необхідно переконатися в її повноцінному використанні. Законодавчі акти підготовлені, але потребують ухвалення. Проєкт документа щодо циркулярної економіки пройшов публічні консультації, але ще не був затверджений.

Також у першому кварталі 2026 року був індикатор 9.3 щодо розподілу повноважень між рівнями публічного врядування, проте його було перенесено.

Ситуація погіршується: нові невиконані індикатори

“Якщо говорити про більш актуальний період, то другий квартал 2026 року також завершився, і ми маємо щонайменше сім невиконаних індикаторів, які зараз коштують нам 3,12 мільярда євро (приблизно 136 мільярдів гривень)”, – зазначила експертка.

Крім того, існує чотири інвестиційні індикатори, що стосуються фінансування освіти (від 300 мільйонів євро), охорони здоров’я (від 200 мільйонів євро), житла для ветеранів (від 200 мільйонів євро) та 5% грантової підтримки на відновлення громад. Однак, тривають дискусії щодо коректного обліку їх виконання.

Провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій додала, що ситуацію погіршила зміна уряду, внаслідок чого всі урядові законопроєкти, які не пройшли перше читання, були відкликані, хоча деякі з них були ключовими умовами Плану України.

“Якщо поглянути на карту виконання індикаторів, ситуація виглядає вельми плачевно. Якщо згадати перші моніторинги, то всі індикатори були позначені зеленим кольором, тобто виконані вчасно. Потім з’явилися жовті позначки – виконані із затримкою. Зараз же карта схожа на ялинку: різнокольорові позначки”, – констатувала Корогод.

Бетлій наголосила на небезпеці накопичення невиконаних індикаторів, адже у третьому-четвертому кварталах цього року необхідно виконати ще близько півсотні завдань. Їхня кількість зросла у зв’язку з новим фінансуванням за Ukraine Support Loan у розмірі 8 мільярдів євро цього року.

Корогод нагадала, що під час перегляду Плану України, який завершився наприкінці липня, було додано 27 нових індикаторів, 10 з яких потребуватимуть законодавчих змін. Загальна кількість індикаторів зросла до 173 зі 146.

“Усі фінальні реформи мають бути завершені до третього кварталу 2027 року, оскільки Україна повинна прозвітувати за виконання реформ останнього кварталу та отримати фінансування до кінця 2027 року”, – зазначила експертка DiXi Group.

Проте, Тарас Качка, якого очікують призначити представником України в ЄС, закликав не драматизувати ситуацію та висловив впевненість у виконанні всіх зобов’язань. “Якби світ слухав експертів, ми б вимерли, як динозаври. Ваша перспектива завжди скептична: там пропустили, там щось не вийшло… Все буде добре, бо так було і раніше”, – зазначив він.

Качка підкреслив, що всі попередні індикатори були виконані, і все фінансування від ЄС отримане, оскільки завжди вдавалося домовитися та узгодити спірні моменти. “Ми нічим не відрізняємось від будь-якої держави-члена Європейського Союзу. Логіка така сама: механізм фінансування – це гроші в обмін на реформи, і завжди є певне оновлення, калібрування того, що працює, а що ні”, – пояснив він.

“Попередній досвід свідчить, що якими б не були дедлайни та складні індикатори, вони все одно виконуються, навіть із певним запізненням”, – підсумував він.

Порада від Business News:

Ця інформація є вкрай важливою для розуміння актуального стану виконання Україною зобов’язань перед ЄС, що безпосередньо впливає на отримання фінансової допомоги. Відстеження прогресу у виконанні цих індикаторів дозволить бізнесу краще прогнозувати економічну ситуацію та потенційні можливості, пов’язані з міжнародною підтримкою.

За матеріалами: interfax.com.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *