## Пальне в Україні: Чи наблизилася ціна до психологічної позначки 100 грн/л?

Здавалося б, період літнього затишшя на українських АЗС минув. Після нетривалого зниження цін наприкінці весни – на початку літа, з середини липня спостерігається стійке зростання вартості бензину та дизельного пального. Деякі позиції вже сягнули, а то й перевищили пікові показники весни, коли світ був стурбований ескалацією на Близькому Сході та перекриттям Ормузької протоки. Зараз чергове загострення геополітичної напруженості знову штовхає ціни вгору. Крім того, на світовий ринок вплинули обмеження експорту російської нафти, підвищений попит у Європі та скорочення видобутку в Казахстані. На внутрішньому ринку до цих чинників додалися нові вимоги щодо обов’язкового вмісту біоетанолу в бензинах.

### Нові цінові рекорди: Преміальний бензин впритул наблизився до “сотні” Хоча зростання цін почалося ще на початку другого тижня липня, найвідчутнішим для споживачів став період з 20 по 26 липня. За цей час дизельне пальне подорожчало майже на 10 гривень за літр, сягнувши середньої ціни 88,18 грн, а на деяких АЗС – 89,90 грн. Бензин також додав у ціні: А-95 подорожчав з 76,57 до 80,91 грн/л, А-95 преміум – з 80,73 до 84,18 грн/л, а А-92 – з 71,46 до 77,64 грн/л. Експерти пояснюють це явище тим, що роздрібні ціни почали “наздоганяти” гуртові, які зростали з початку липня на тлі підвищення світових нафтових котирувань. Минулого тижня гуртові ціни на бензин А-95 вперше перевищили 100 тис. грн/т (проти 92,8 тис. грн/т на початок місяця). Порівняно з цими стрибками, зростання цін на автогаз (у середньому на 1 грн/л гуртом і 1,5 грн/л в роздріб) виглядає незначним. Хоча на початку місяця вартість цього ресурсу навіть знижувалася (до 37,45–38,45 грн/л), під впливом подій на ринках бензину та ДП ціновий тренд змінився. Поточна середня роздрібна ціна становить 41,50 грн/л (від 40,90 до 42,90 грн/л залежно від мережі). Наприкінці минулого – на початку поточного тижня зростання вартості ДП та бензину, здавалося, стабілізувалося. Проте це було недовго. Після вівторкового підвищення ціни на деяких преміальних АЗС досягли рекордних показників. Зокрема, мережа Neftek пропонувала звичайне дизельне пальне по 95,99 грн/л, а ДП+ – по 98,99 грн/л, що на 2 грн вище за квітневі піки. SOCAR пропонував бензин А-95 по 85,40 грн/л, А-95+ – по 88,40 грн/л, а А-98 – по 95,40 грн/л, також перевищуючи максимуми весни. Якщо раніше такі піки були короткочасними, то зараз вони можуть стати лише “трампліном” для подальшого зростання. “Ситуація справді напружена. Гуртові ціни на дизпальне становлять 93–95 грн/л, тож і роздрібна вартість зростатиме. Не думаю, що найближчим часом ми побачимо 100+ гривень за літр, але шанси на це доволі високі”, – коментує директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн. Він додає: “Зараз у світі піковий сезон споживання. Тим часом Ормуз перекритий, російський експорт дизпального закритий. А він для нашого регіону був дуже важливим (хоча Європа російський ресурс не купує, його імпортують, зокрема, Туреччина та африканські країни). Коли таких постачань немає, ці гравці конкурують за інше пальне з нами”.

Сергій Куюн Сергій Куюн деталізував, що, наприклад, Туреччина раніше щомісяця імпортувала з РФ понад 1 мільйон тонн дизельного пального. Тепер, через відсутність російського експорту, турки зосередили увагу на грецьких НПЗ. Відомо також про щонайменше два випадки “перехоплення” танкерів, що прямували до Румунії. “Хтось просто дав більше грошей – і багато замовлень, разом з українськими, “обнулилися”, – пояснює експерт. Загалом це не вплинуло критично на обсяги постачань, але їх стало недостатньо через жнива, які потребують великої кількості пального, та активізацію автомобільних перевезень. Особливо це відчувається на тлі припинення морського експорту з України. “Тобто споживання стрімко зростає. А збільшення постачань ми поки що не бачимо. Компанії, вочевидь, шукають додаткові обсяги на ринках. Зробити це зараз складно. Але, сподіваємося, знайдуть”, – каже Куюн. Проблема полягає не лише в пошуку вільного ресурсу, а й у його швидкій доставці до України. Експерти нагадують, що одним із зручних маршрутів постачання було перевантаження пального в Румунії з великих танкерів на менші судна та перевезення Дунаєм. Однак зараз судноплавство на цій річці ускладнене через сезонне зниження рівня води. На ринку бензинів додається й регуляторний тиск. “Ситуацію ускладнює наш дуже “вчасний” (у лапках) перехід з 1 липня на використання стандарту Е10 (пального з обов’язковим вмістом біоетанолу). Не всі виробники готові виробляти його у великих обсягах, а деякі взагалі не готові. Як, наприклад, грецький завод Hellenic Petroleum. Він активно постачав нам “звичайний” бензин, а ось виробляти біо не може”, – продовжив Сергій Куюн. Інші постачальники також не можуть швидко наростити виробництво бензину, адже залежать від постачань нафтової сировини, з якими у світі з весни виникають значні проблеми.

### Світові нафтові “гойдалки”: Період невизначеності триває Ціни на нафту стрімко зростали до кінця минулого тижня на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході та побоювань щодо перебоїв із постачаннями через Ормузьку протоку. Ускладнили ситуацію атаки хуситів у Червоному морі та проблеми з експортом казахстанської нафти через Каспійський трубопровідний консорціум (КТК). 23–24 липня котирування досягли піку, перевищивши 100 дол. за барель, після чого різко впали 27 липня через припинення взаємних ударів між США та Іраном. Цього понеділка нафта Brent подешевшала майже на 7%, вересневі ф’ючерси знизилися до 90,27 дол. за барель. А на початку середи ціни на Brent знизилися до 87 дол., WTI – до 84 дол. за барель. Тим часом ОПЕК+ погодила чергове помірне підвищення квот на видобуток нафти у серпні (очікуване зростання – на 188 тис. барелів на добу). Це має збільшити пропозицію на світовому ринку. Очікується, що на наступному засіданні 2 серпня буде ухвалено рішення про подальше нарощування обсягів видобутку, зокрема, завдяки скасуванню добровільних обмежень членами організації. Проте, на думку експертів, в умовах збереження ризиків ескалації на Близькому Сході навряд чи варто очікувати, що подібні кроки стабілізують світовий ринок. “Такі рішення особливої ролі, в принципі, не грають – з огляду на ситуацію між США та Іраном. Якщо ти не можеш постачати ресурс, то яка різниця, скільки ти збираєшся його добувати”, – коментує Сергій Куюн. Він також нагадує, що після початку американських атак на Іран “нафта та нафтопродукти почали жити окремим життям, бо попит і ресурси – різні”.

### Як вплине на ринок російська війна з автозаправками? Цього літа ворог посилив обстріли українських АЗС, не лише у прифронтових районах, а й за сотні кілометрів від лінії бойового зіткнення. За приблизними оцінками, повністю знищено понад 200 автозаправних станцій, понад 80 з яких – на Харківщині. Зокрема, з’явилася інформація про те, що після удару 26 липня маршрут Харків – Полтава нібито залишився повністю без АЗС. Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов спростував ці повідомлення, запевнивши, що дефіциту пального в області немає. Мер Харкова Ігор Терехов також заявляв про відсутність системних проблем із забезпеченням регіону пальним. Проте ситуація викликає занепокоєння, адже ворог методично нищить автозаправні комплекси не лише на Харківщині та Полтавщині, а й в інших прикордонних та наближених до лінії фронту областях. Чи не стане це новим чинником, що суттєво впливатиме на забезпечення України пально-мастильними матеріалами та роздрібні ціни? Сергій Куюн визнає серйозність проблеми, але поки що не бачить загроз її істотного впливу на український ринок пального. “Ціна на пальне що в Харкові, що у Львові однакова. Тут я більше б звертав увагу на удари не по АЗС, а по портах. Але заправних станцій у нас справді буде менше. Більшість так чи інакше відновиться, але, на жаль, не всі. Тому споживачам доведеться змінювати поведінку. Такого, як раніше, коли, вирушаючи в дорогу, ти не переймався тим, де і скільки заправлятимешся, найближчим часом не буде. Тепер же: приїхав – одразу повний бак залив, а може, і кілька каністр із собою взяв”, – каже експерт. Він також радить людям максимально скоротити час перебування та кількість візитів на АЗС. Як варіант швидкого відновлення пошкоджених АЗС обговорюють встановлення контейнерних АЗС. Їх легко перевезти на нове місце, проте вони мають обмежену функціональність і підвищені ризики. Сергій Куюн вважає такі рішення неефективними. Натомість експерт ринку пального Леонід Косянчук має іншу думку. “Безперечно, наявність мобільних АЗК, які тепер перебувають поза законом, може бути дієвою альтернативою виведеним з ладу стаціонарним автозаправкам у прифронтових регіонах. Для розв’язання проблеми уряду варто лише внести зміни (хоч тимчасово, на період війни) у відповідні нормативні документи, які б дозволили функціонування таких мобільних АЗС на базі бензовозів”, – вважає Косянчук. Із тим, що мобільні автозаправні станції та доставка пального безпосередньо споживачам можуть стати альтернативою стаціонарним АЗС, погоджується й співзасновник однієї з мереж Дмитро Льоушкін. Він пропонує надавати право на таку діяльність (тимчасові ліцензії) лише компаніям, які вже мають ліцензії на роботу стаціонарних АЗС, що допоможе контролювати ринок. Ще одна пропозиція – доставка пального за викликом через мобільний застосунок або чатбот. Реалізація такої моделі потребує змін до законодавства, визначення порядку ліцензування та контролю. Проте центральна влада поки що жодних подібних кроків не анонсує, зосередившись на фізичному захисті АЗС та посиленні протиповітряної оборони. **Порада від Business News:** Ця інформація надзвичайно актуальна для кожного українського водія. Розуміння причин зростання цін на пальне та потенційних викликів допоможе вам краще планувати свої витрати та маршрути, а також бути готовим до можливих змін на ринку. Слідкуйте за новинами та адаптуйте свою поведінку, щоб мінімізувати незручності.

За матеріалами: www.ukrinform.ua