Україна впроваджує нову оборонну доктрину: стримування на землі, нищівні удари з повітря по РФ

Українська оборонна стратегія наразі ґрунтується на двох ключових елементах. На сухопутних фронтах Збройні Сили України ефективно виснажують російські війська, зменшуючи їхній людський потенціал та бойову техніку. Водночас, далекобійні українські дрони та ракети завдають прицільних ударів по ключових об’єктах російської економіки, включаючи нафтову промисловість, транспортну логістику та ключові вузли постачання.

Журналісти видання “Коротко про” проаналізували ефективність цієї нової стратегії, зосередившись на ударах у глибину російської території.

Хірургічні удари по нафтогазовій галузі

Останнім часом Україна суттєво трансформувала свою тактику атак на російський нафтовий сектор. Якщо раніше акцент робився на знищенні резервуарів з паливом, то нині Київ перейшов до високоточних ударів по критично важливих технологічних установках, заміна яких є надзвичайно складною.

Перед кожним вильотом оператори безпілотників консультуються з українськими інженерами-нафтовиками, щоб визначити точне розташування вузлів, руйнування яких може зупинити роботу заводу на тривалий термін. Повторні удари завдаються саме по цих елементах, нерідко безпосередньо перед завершенням ремонтних робіт або одразу після них, мінімізуючи шанси Росії на відновлення.

Яскравим прикладом такої оновленої тактики є атака на Московський нафтопереробний завод у Капотні. Безпілотники були спрямовані не на сховища палива, а на установки первинної переробки нафти. Принцип “повторного удару” був застосований одразу: 16 червня перший дрон пошкодив одну установку, вивівши з ладу 53% потужностей. Через два дні, 18 червня, другий удар влучив точно в ще одну установку, зменшивши потужність ще на 47%. Як наслідок, завод, що забезпечував до 70% потреби Москви у бензині, повністю припинив роботу через знищення критично важливого обладнання, ремонт якого неможливий без західних комплектуючих.

Оскільки ці вузли є високотехнологічними, Росія не може оперативно закупити необхідні компоненти, що призводить до тривалого паралічу таких об’єктів. Завдяки цим ударам, до середини липня обсяги переробки нафти в Росії впали до найнижчого рівня за останні два десятиліття. Впродовж весни та літа було виведено з ладу щонайменше 55% російських нафтопереробних потужностей.

Об’єкти нафтової галузі після точкових ударів можуть відновлювати роками. Фото: vaticannews.va

Контроль над Чорним, Азовським та Каспійським морями

Не менш успішною виявилася стратегія атак на морську логістику противника. Українські морські операції із застосуванням надводних дронів-камікадзе (Magura V5, Sea Baby) та ракетних комплексів суттєво змінили розклад сил у Чорному та Азовському морях на користь України.

Російський військово-морський флот фактично заблокований у Новоросійську та розосереджений по менших базах, втративши контроль над західною та центральною частинами Чорного моря. Особливо вразливими стали термінали для відвантаження сирої нафти та нафтопродуктів, включаючи порти Новоросійськ, Усть-Луга та Тамань.

Пошкодження портової інфраструктури спричиняє простої танкерів, зриви міжнародних контрактів та значне зростання вартості фрахту і страхування для суден, що заходять до російських портів. Оскільки морський шлях є ключовим для обходу нафтового ембарго в Азію, удари по портовій логістиці суттєво скорочують надходження “нафтодоларів” до російського бюджету.

Крім того, під ударом опинився російський “тіньовий флот” – малі та середні танкери водотоннажністю до 7000 тонн. Ці судна використовуються для вивезення нафтопродуктів через річкові шляхи (Волго-Донський канал) та порти Азовського моря, з подальшим перевантаженням сировини на великі танкери в морі, оминаючи санкції. Також ці судна забезпечують постачання російських військ у Криму.

У середині липня Україна розширила свою операцію на чорноморську акваторію. У ніч на 15 липня Сили безпілотних систем здійснили масований наліт, уразивши 20 суден, серед яких 17 нафтових танкерів та 2 газовози.

Україна масштабувала атаки і на Азовське море. Лише за перші тижні липня в рамках операції «МоЛочка» українські ударні БпЛА практично паралізували навігацію в Азовському морі. За 9 днів операції було атаковано 116 російських суден. За офіційними даними командувача Сил безпілотних систем України Роберта Бровді (“Мадяра”), за цей період було вражено 201 судно у Чорному та Азовському морях.

Найбільш віддаленою ціллю українських дронів стало Каспійське море, розташоване за 1200 кілометрів від українського кордону. Метою атак є руйнування тилового коридору постачання між Іраном та Росією, а також удар по російській енергетичній інфраструктурі на Каспії. Українські БпЛА успішно атакували два великих судна – вантажне судно Port Olya 2 (вантажопідйомність 5 тис. тонн) та суховантажне судно Begey (1600 тонн), які перевозили іранську зброю до Росії. Таким чином, розширення радіусу українських атак на Каспійське, Чорне та Азовське моря означає ліквідацію так званих “безпечних гаваней” РФ.

Удари по ворожих кораблях завдаються одночасно в Азовському, Чорному та Каспійському морях. Фото: united24media

Стратегічна важливість ударів по Wildberries

Однією з найефективніших стратегій підриву російської економіки стали атаки на цивільну логістику противника, його логістичні хаби та склади. У липні 2026 року атака на логістичну мережу маркетплейсу Wildberries стала ключовим елементом української стратегії економічного та військового виснаження РФ.

Ці атаки не є випадковими, а становлять собою системні удари по об’єктах подвійного призначення. По-перше, інфраструктура Wildberries активно використовується для постачання російської армії. По-друге, це удари по внутрішній економіці. Wildberries є головним дистрибуційним вузлом споживчого сектору РФ. Параліч його складів миттєво впливає на ланцюжки постачання цивільних товарів, спричиняючи логістичний колапс усередині країни.

Повітряна кампанія охопила понад 14 великих логістичних центрів та розподільчих хабів Wildberries на території РФ та в окупованому Криму. Внаслідок точкових влучень та масштабних пожеж було знищено понад 10% усіх складських потужностей компанії в Росії. Загальні збитки від знищення інфраструктури, обладнання та товарів оцінюються у понад 2 мільярди доларів (приблизно 80 мільярдів гривень за поточним курсом).

Довгий час Кремль переконував громадян, що війна відбувається десь далеко і не впливає на їхнє повсякденне життя. Проте палаючі склади популярного маркетплейсу, порожні бензоколонки та сирени, що виють над головою, змушують росіян усвідомлювати реальність. Війна прийшла в їхні домівки і б’є по їхній кишені через зростання цін, інфляцію та дефіцит. Це, своєю чергою, може призвести до глибинного та прихованого невдоволення серед населення.

Удари по складах Wildberries знищують не лише товари, а й моральний дух росіян. Фото: facebook.com/GeneralStaff.ua

Думка експерта

Тарас Загородній, міжнародний експерт:

— Окрім прямих збитків для російського військово-промислового комплексу та бюджету, українські удари по території РФ створюють хаос у російському суспільстві, позбавляючи Путіна його соціальної бази підтримки. Росіяни відкрито висловлюють своє безсилля влади захистити їхні будинки та бізнес.

Як це працює на практиці? Знищення маркетплейсу Wildberries — це прямий удар щонайменше по трьох мільйонах росіян, які заробляли на ньому. Якщо кожен із них залучив до своїх бізнес-схем ще по одній людині, це вже шість мільйонів. Враховуючи їхні сім’ї, це щонайменше 12 мільйонів людей. А якщо додати тих, хто незадоволений тотальним дефіцитом, то це вже десятки мільйонів. Це приховане, глибоке невдоволення лише посилюватиметься.

Таким чином, сукупний ефект цих факторів створює в РФ потужний вирву соціального невдоволення. Це процес, який неможливо зупинити точковими заходами. Перші руйнівні наслідки для російського режиму стануть очевидними вже цієї осені, якщо, звісно, Україна не припинить своїх атак углиб Росії, а Київ цього робити не планує.

Порада від Business News:

Ця новина демонструє, як Україна ефективно використовує новітні технології та стратегічне планування для завдання ударів по ключових секторах російської економіки, що не лише підриває її здатність до ведення війни, але й може призвести до зростання невдоволення серед російського населення. Це є важливим показником того, як економічний тиск може стати потужним інструментом у сучасних конфліктах.

Джерело новини: kp.ua