СтаттіІндустріяекспорт сталіРоздрукувати 5730 Липня 2026

Єврокомісія обмежує доступ української сталі: Чи це політична несправедливість?

Читайте на русскомRead in EnglishІгор Воронцов

Без послідовної економічної підтримки України з боку ЄС 2026 рік може стати останнім для гірничо-металургійного сектору країни

Україна вкрай потребує дієвої економічної підтримки на п’ятому році повномасштабної війни. Враховуючи це, значні обсяги допомоги від ЄС, зокрема військової та макрофінансової на €90 млрд, є важливими. Однак, рішення Єврокомісії щодо введення дискримінаційних квот на імпорт української сталі та відмова звільнити від механізму CBAM виглядають недалекоглядними та не відповідають заявленому політичному курсу Брюсселя і рекомендаціям Європарламенту. Наслідки вже стають відчутними, а ситуація лише погіршується.

Дискримінація ключового політичного союзника

В умовах воєнної кризи металургійна галузь відіграє вирішальну роль у стабілізації української економіки. За підсумками 2025 року, внесок гірничо-металургійного комплексу (ГМК) у ВВП країни становив 5,5% (з урахуванням повного ланцюжка постачань), забезпечивши 15,2% усіх експортних доходів — близько $6,2 млрд. Підприємства ГМК перерахували державі приблизно $870 млн податків. Для країни, яка веде війну, це величезна підтримка, що надходить з внутрішніх резервів, доповнюючи зовнішню допомогу.

Водночас галузь переживає безпрецедентні випробування. За роки війни виплавка сталі в Україні скоротилася на 65%, досягнувши 7,41 млн тонн. Основними причинами стали втрата ключових заводів через російську окупацію, мобілізація кваліфікованих працівників та блокада морського судноплавства в Чорному морі внаслідок російських атак.

До війни основні експортні обсяги відправлялися через чорноморські порти. Однак, через логістичні перешкоди та зростання собівартості продукції протягом війни, українські виробники фактично втратили ринки Близького Сходу, Північної Африки та Туреччини. Європейський Союз пішов назустріч, відкривши свій ринок. Саме тому частка ЄС в експорті української сталі зросла до 79% у 2025 році. Для порівняння, у 2021 році цей показник становив 32%, хоча обсяги постачань у фізичному вираженні були в 2–3 рази вищими, ніж у 2025 році.

Торгівля сталлю з ЄС набула критично важливого значення. Тому відмова Єврокомісії звільнити продукцію українських металургійних заводів від нового захисного механізму тарифних квот (TRQ) стала надзвичайно болючим ударом для української економіки. За оцінками GMK Center, втрати експортної виручки можуть сягнути $1,2 млрд.

Депутати Європарламенту у травні 2026 року, голосуючи за новий регламент TRQ, зробили чітке застереження: “Становище України як країни-кандидата з особливими проблемами у сфері безпеки (воєнний статус) має бути обов’язково враховано під час розподілу країнних квот”. На жаль, Єврокомісія фактично проігнорувала цю вимогу законодавців.

Виділені Україні індивідуальні квоти виявилися в середньому на 60% меншими за фактичні обсяги постачань у 2025 році. При цьому загальний ліміт безмитного імпорту сталі в ЄС скорочено на 46%. Це означає, що скорочення для України значно перевищує загальноєвропейське зниження квот.

Раніше, у 2025 році, Єврокомісія проігнорувала офіційні звернення Києва щодо відтермінування та тимчасового звільнення українських металургів від дії CBAM. Внаслідок цього, за оцінками GMK Center, експорт сталі з України може втратити $4,7 млрд до 2030 року.

Стан сталевої промисловості України

Наслідки дискримінаційної політики вже проявляються. Український виробник безшовних нержавіючих труб «Сентравіс» прийняв рішення законсервувати своє підприємство в Ужгороді через скорочення квот на імпорт сталі до ЄС у рамках нових TRQ.

За оцінками компанії, чинні обмеження означають втрату 43–47% експорту безшовних неіржавних труб до ЄС. Україні виділено квоту в 6 524 тонни на цю продукцію, тоді як у 2025 році поставки сягали 11 306 тонн. Для порівняння: у 2021 році, до повномасштабного вторгнення, обсяг становив 14 194 тонни.

Найбільший металургійний комбінат України «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 1 січня 2026 року фактично припинив постачання сталі до ЄС через CBAM. За заявою адміністрації, комбінат втратив європейський ринок, на якому успішно працював останні три роки, і вже був змушений скоротити понад 3 400 співробітників.

Група «Метінвест» через CBAM лише у першому кварталі 2026 року втратила європейські замовлення на 240 тис. тонн напівфабрикатів і сортового прокату, а також на 600 тис. тонн чавуну. Загалом український експорт довгого прокату за січень–травень 2026 року знизився на 44,1%, до 173,63 тис. тонн. Це призводить до суттєвого скорочення валютних надходжень та зменшення податкових надходжень до бюджету.

Проблеми з морською логістикою

Українські металурги фізично не мають змоги переорієнтувати збут своєї продукції на альтернативні ринки. Головна причина — погіршення безпекової ситуації в Чорному морі. За даними відкритих джерел, лише у липні 2026 року під обстріл російських військових потрапили щонайменше 12 цивільних суден, що прямували з українських портів.

Серед постраждалих кораблів були й ті, що перевозили продукцію ГМК. Балкер компанії Ferrexpo, на борту якого перебувало 55 тис. тонн залізорудних концентратів, зазнав пошкоджень внаслідок атаки російськими дронами; один член екіпажу загинув. Ferrexpo заявила про неможливість відправлення продукції клієнтам через чорноморський маршрут у найближчому майбутньому.

З цієї ж причини Південний ГЗК повідомив про часткове призупинення роботи наприкінці липня. На підприємстві констатують «значне погіршення ситуації з безпекою морської логістики, що пролягає через українські чорноморські порти».

Схожі проблеми фіксувалися у 2023 році, коли український сталевий експорт впав до історичного мінімуму. Проте, проходження морським коридором на той час все ж було відносно безпечним. Відповідно до верифікованих даних Міноборони України та моніторингових груп, за весь 2023 рік у Чорному морі було зафіксовано 5–6 випадків прямих вогневих уражень або підривів на мінах торгових суден, що перебували в русі.

Це дає середній показник у 0,4–0,5 атакованих суден на місяць. У 2026 році, лише за червень–липень, Росія завдала ударів по 28 цивільних кораблях у чорноморському регіоні. Через це судновласники повністю зупинили заходи в Україну.

Пропускна спроможність залізниць не дозволить вивезти всі заблоковані експортні вантажі через західний кордон. Однак, наразі цей напрямок виявився єдино можливим, а ЄС — фактично безальтернативним торговим партнером для України.

Прості та очевидні рішення

За нинішніх умов, закриття європейського ринку для української сталі через механізми CBAM і TRQ неминуче призведе до ланцюгового колапсу всієї української економіки. Уряд гарантовано втратить ті $870 млн податків, які у 2025 році сплатили до бюджету підприємства ГМК.

Компенсувати ці недоотримані надходження доведеться коштом зовнішньої макрофінансової допомоги. Іншими словами, це додаткове фінансове навантаження ляже на плечі європейських союзників України.

Важливе уточнення. Попри зростання ролі ЄС в експорті української сталі, її частка в загальному імпорті сталі Євросоюзу практично не змінилася. У 2021 році вона становила 1,8%, а у 2025 — 1,7%. Квоти та CBAM скорочують присутність української металопродукції на європейському ринку, особливо плоского та довгого прокату, а також напівфабрикатів. Однак, попит на цю продукцію всередині Європи не зникає.

Звільнені ніші миттєво займають інші гравці — виробники з Туреччини та країн Південно-Східної Азії. Це посилює залежність європейської промисловості від нестабільних логістичних ланцюжків, що, зі свого боку, суперечить проголошеній доктрині ЄС щодо стратегічної автономії та диверсифікації ризиків.

ЄС повинен бути політично та економічно зацікавлений у сильній українській економіці. Будівництво соціальної та транспортної інфраструктури, енергетичних об’єктів і житла вимагатиме колосальних обсягів сталі. Замість того, щоб використовувати українську сталь, інтегровану в європейські ланцюжки доданої вартості, Брюсселю доведеться спрямовувати мільярди євро бюджетної допомоги Україні на імпорт сталі (переважно турецької та китайської, адже саме вони нарощують імпорт в Україну останні 3 роки). Це станеться, оскільки українську металургію без вільного доступу до європейського ринку чекає неминучий крах.

Україна історично виступала гнучким і швидким постачальником сталі, здатним оперативно закривати локальні дефіцити на ринках Східної та Центральної Європи. Втрата такої логістичної «подушки безпеки» робить європейський ринок більш вразливим до будь-яких транспортних та цінових колапсів у світі.

Однак, такого негативного сценарію ще можна уникнути. Для цього Єврокомісії необхідно:

• Виконати резолюцію Європарламенту, створивши недискримінаційні умови для імпорту сталі з України. Статус «країни-кандидата з особливими проблемами у сфері безпеки» надає вичерпні юридичні підстави для тимчасового виключення України з-під дії нового TRQ.
• Активізувати статтю 30.7 регламенту CBAM. Вона дозволяє робити «винятки для третіх країн, якщо на їхній території сталися руйнівні непередбачувані, виключні та неспровоковані події, що завдали шкоди економіці та інфраструктурі».

Такий раціональний підхід знаходить підтримку серед авторитетних європейських експертів. Колишній голова СОТ та екс-комісар ЄС з питань торгівлі Паскаль Ламі в інтерв’ю ЗМІ заявив про необхідність звільнити Україну від CBAM.

«CBAM означає, що українці відчують удар по двох своїх основних експортних статтях до Євросоюзу — сталі й електроенергії», — наголосив він.

Ламі запропонував прив’язати виняток для України до конкретних етапів декарбонізації країни в рамках прагнення до членства в ЄС.

Усі рішення перебувають виключно в зоні відповідальності Європейської комісії (ЄК), тоді як Європейський парламент висловив свою позицію щодо необхідності незмінної підтримки економіки України. Дивно, що «брюссельська бюрократія» зачиняє двері перед 2,6 млн тонн української сталі (експорт 2025 року), водночас залишаючи доступ до свого ринку для понад 3 млн тонн російської сталевої продукції в наступні 3 роки.

Теги:Ferrexpo, АрселорМіттал Кривий Ріг, ГМК України, експорт сталі, ЄС, Метінвест Читайте нас в соціальних мережах: Наш Телеграм-канал:t.me/gmkcenter Сторінка в Фейсбуці:fb.com/GMKCenterNews Підпишіться на наші новини

Δ

• 

Порада від Business News:

Ця інформація є надзвичайно важливою для українських виробників сталі та для всіх, хто стежить за економічними відносинами між Україною та ЄС. Вона висвітлює потенційні загрози для ключової галузі української промисловості та надає рекомендації щодо можливих шляхів вирішення проблеми, що дозволить зберегти експортні позиції України та підтримати її економіку в умовах війни.

Інформація підготовлена на основі матеріалів: gmk.center