## Аграрії Запоріжчини Скорочують Посіви Через Загрозу FPV-дронів та Замінування Полів

Фото: Скрін із відео mykola_farmer

Аграрний сектор Запорізької області зазнає значних збитків через посилення російських атак та постійну загрозу від безпілотників. Якщо до повномасштабного вторгнення площа ріллі, що оброблялася в регіоні, сягала приблизно 1,88 мільйона гектарів, то минулого року цей показник знизився до близько 380 тисяч гектарів. На поточний рік прогнозується подальше скорочення ще на 20 тисяч гектарів, до приблизно 360 тисяч гектарів.

Цю інформацію оприлюднила директорка Департаменту агропромислового розвитку ЗОДА Валентина Крамаренко, про що повідомляє видання «Акцент».

Безпосередня небезпека від FPV-дронів змушує фермерів відмовлятися від обробітку земель у таких районах, як Оріхівський, а також у громадах Біленькому, Комишуваській, Тернуватській та інших. Поля фактично перетворилися на зону бойових дій.

Голова фермерського господарства «Микола Поле» з Комишувахи Микола Грабко поділився деталями роботи аграріїв у прифронтових громадах. За його словами, господарство вже втратило можливість обробляти близько 230 гектарів, де ще у 2025 році вирощувалися озима пшениця та ріпак.

Ще близько 250-270 гектарів було засіяно соняшником, однак через зростання інтенсивності атак доступ до цих ділянок також втрачено.

Безпілотники становлять серйозну загрозу не тільки для людей, але й для сільськогосподарської техніки. За словами пана Миколи, FPV-дрони цілеспрямовано атакують автомобілі, вантажівки, комбайни та іншу техніку. Окрема проблема — це пожежі на полях. Збиті або подавлені засобами радіоелектронної боротьби дрони, падаючи на суху рослинність, спричиняють загорання посівів.

Через високий ризик господарство повністю припинило роботу в нічний час. Крім того, мобільний зв’язок у регіоні значною мірою відсутній через пошкодження інфраструктури. Щоб забезпечити зв’язок та контролювати безпеку працівників, фермер власним коштом придбав детектори дронів, термінали Starlink та рації.

Ще однією серйозною проблемою є наявність вибухонебезпечних предметів на полях. Під час підготовки земель до посівної кампанії аграрії виявляють нерозірвані FPV-дрони, елементи ракетних систем, уламки боєприпасів та інші небезпечні знахідки. Частину таких предметів доводиться фіксувати та передавати інформацію рятувальникам, а після детонації фермери самостійно очищають поля від уламків.

Таким чином, проведення звичайних польових робіт у прифронтовій зоні перетворюється на складний процес, що вимагає постійного поєднання агровиробничої діяльності та заходів безпеки. Вибір часу для роботи, переміщення техніки та доступ до окремих полів диктуються не стільки агротехнічними потребами, скільки оперативною ситуацією на фронті.

Складнощі виникають і після збору врожаю. Через безпекові ризики водії вантажного транспорту відмовляються їхати до прифронтових територій, що суттєво ускладнює вивезення зерна. Один із врожаїв господарства Миколи Грабка довелося тимчасово зберігати на складі у родича. На жаль, внаслідок удару БПЛА цей склад загорівся, а фермер, який перебував приблизно за 15 метрів від епіцентру вибуху, отримав контузію.

Окрім безпекових та логістичних викликів, аграрії стикаються зі значними фінансовими труднощами. Війна обмежує можливості господарств отримувати доходи від реалізації продукції та інвестувати у подальший розвиток, водночас кредитні зобов’язання залишаються. Через це місцеві фермери мають обмежений доступ навіть до державної підтримки.

На цьому тлі скорочення посівних площ у Запорізькій області є прямим наслідком не лише знищення врожаю чи пошкодження техніки. Значна частина земель фактично стає недоступною для обробітку через загрозу FPV-дронів, мінування, відсутність безпечних шляхів доступу та неможливість забезпечити належну логістику.

Ситуація в Запорізькій області демонструє, що для господарств, розташованих поблизу лінії фронту, сьогодні йдеться не лише про прямі збитки від втрати врожаю. Війна поступово зменшує площу земель, які можна безпечно обробляти, ускладнює проведення польових робіт, зберігання та транспортування сільськогосподарської продукції, а також значно збільшує фінансове навантаження на агровиробників.

Пан Микола зазначає, що він не вважає свою справу завершеною, адже він ще живий. Однак, чи знайдуться люди, які захочуть повертатися до землеробства на випалених та замінованих землях після війни, — це питання, на яке він поки що не має відповіді.

Джерело: Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Будьте першими, хто дізнається про найактуальніші агрономічні новини України!

Порада від Business News:

Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння реальних викликів, з якими стикаються українські аграрії в прифронтових регіонах. Вона підкреслює необхідність державної підтримки, розвитку безпекових технологій для сільського господарства та міжнародної допомоги для відновлення земель. Для фермерів це сигнал про важливість адаптації, пошуку нових рішень для безпеки та оптимізації логістики, а також про необхідність оцінки ризиків при плануванні майбутніх посівних кампаній.

Інформація підготовлена на основі матеріалів: superagronom.com