Кредитний ринок України: Стрімке зростання іпотеки та споживчих кредитів

Ринок роздрібного кредитування в Україні демонструє не лише ознаки відновлення, але й суттєві структурні трансформації. На тлі активного розвитку сегменту споживчих позик, спостерігається стрімке зростання іпотечного кредитування, значною мірою завдяки ефективності державної програми «єОселя».

Експерти прогнозують, що саме модернізація цієї програми у 2026 році може стати ключовим стимулом для подальшого розширення кредитного ринку.

Такий висновок ґрунтується на аналітичних даних Центру економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс», що містяться у їхній новій статті.

Згідно з інформацією Національного банку України, станом на 1 січня 2026 року загальний обсяг роздрібного кредитного портфеля українських банків сягнув 365,39 млрд грн. Прикметно, що 97% цього портфеля сформовано кредитами в національній валюті.

«Попри воєнні виклики та макроекономічну невизначеність, сегмент роздрібного кредитування продовжує демонструвати стійке зростання», — зазначила Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту «Фінансового пульсу».

Споживчі кредити: Зростання обсягів при зменшенні частки

Аналітики підкреслюють, що споживчі кредити, як і раніше, займають найбільшу частку в структурі кредитного портфеля. За даними НБУ, їхній обсяг за минулий рік зріс на 25%, а порівняно з довоєнним періодом – на 44%.

Водночас, їхня частка в загальному портфелі поступово скорочується: з 81% на початок 2022 року до 76% на 1 січня 2026-го.

«Це свідчить не про сповільнення сегмента, а про динамічніше зростання інших напрямів кредитування, зокрема іпотеки. Таким чином, структура кредитного портфеля банків стає більш збалансованою», — пояснила експертка.

Іпотека: Основний драйвер структурних змін

За підсумками 2025 року, портфель кредитів на придбання нерухомості показав приріст на 32%, а відносно 1 січня 2022 року — збільшився у 2,6 раза. Частка іпотеки у роздрібному портфелі банків зросла з 7% до 12%.

«Вирішальну роль у цьому відіграла державна програма «єОселя», яка фактично відродила іпотечний ринок. Очікувана модернізація програми у 2026 році може стати каталізатором нової хвилі зростання обсягів виданих іпотечних кредитів», — переконана експертка.

Вона також наголосила, що саме іпотечне кредитування має найбільший довгостроковий мультиплікативний ефект для економіки, оскільки стимулює будівельну галузь, суміжні сектори та підтримує внутрішній попит.

Автокредитування: Повернення до довоєнних показників

Сегмент автокредитування також демонструє позитивну динаміку, показавши приріст на 37% за 2025 рік. Однак, станом на 1 січня 2026 року, загальний портфель лише на 5% перевищує довоєнний рівень. Частка автокредитів у структурі загального кредитного портфеля банків на початок поточного року становила близько 5%.

«Відновлення автокредитування відбувається паралельно зі зростанням внутрішнього попиту. Проте цей напрямок залишається більш чутливим до рівня доходів населення та загальних споживчих настроїв», — зауважила аналітикиня.

Рівень закредитованості: Залишається помірним

Аналітики звернули особливу увагу на низький рівень проникнення кредитування в українську економіку. Відповідно до даних НБУ, представлених у Звіті про фінансову стабільність за грудень 2025 року, співвідношення кредитів домогосподарств до ВВП становить лише 0,45% для іпотеки та 3% для інших роздрібних кредитів. Для порівняння, у країнах ЄС ці показники значно вищі: у Франції — 44% та 9%, у Німеччині — 37% та 10%, у Чехії — 24% та 7%.

Щодо боргового навантаження на позичальників відносно їхніх доходів, то цей показник також залишається невисоким. Станом на 1 жовтня 2025 року, переважна більшість позичальників (90% за обсягом кредитного портфеля та 78% за кількістю кредитів) мали щомісячні платежі, що не перевищували 27% їхніх доходів, що свідчить про помірне навантаження.

Діляра Мустафаєва, посилаючись на дані НБУ, уточнила, що станом на 1 жовтня 2025 року найбільшу частку кредитного портфеля фізичних осіб становили позичальники з щомісячними доходами від 20 до 50 тис. грн (31% за обсягом та 28% за кількістю кредитів). Для цієї групи середні щомісячні виплати складали близько 20% від доходів.

Позичальники з доходами від 12 до 20 тис. грн формували 15% обсягу портфеля та 24% кількості кредитів; їхні виплати становили приблизно 27% від доходів.

Кредити від позичальників з доходами понад 50 тис. грн становили 36% за обсягом та 11% за кількістю; щомісячне боргове навантаження для цієї категорії не перевищувало 25%.

«Єдиною групою з дещо підвищеним борговим навантаженням (близько 40% доходів) є позичальники з доходами до 12 тис. грн. Проте їхня частка в загальному портфелі відносно невелика — 10% від обсягу та 22% від кількості договорів. Отже, потенціал для розвитку кредитування фізичних осіб в Україні залишається суттєвим», — зазначила вона.

Якість кредитного портфеля: Тенденція до покращення

Станом на 1 січня 2026 року, частка непрацюючих кредитів (NPL) фізичних осіб та ФОП становила 10,78%. Цей показник зменшився на 4,71 процентних пункти порівняно з початком 2025 року та на 6,08 в.п. відносно довоєнного рівня.

«Покращення якості кредитного портфеля в умовах війни є дуже позитивним сигналом для ринку. Це свідчить про стійкість банківської системи та ефективну роботу механізмів управління ризиками», — підкреслила аналітикиня.

Перспективи на 2026 рік

На думку експертки, за умови збереження макрофінансової стабільності, контрольованої інфляції та подальшої підтримки державних програм, ринок роздрібного кредитування має всі передумови для сталого зростання.

«З огляду на прийнятний рівень непрацюючих кредитів та помірне боргове навантаження населення, сегмент споживчого кредитування має значний потенціал для розвитку. Подальше активне зростання іпотечного сегмента може бути забезпечене, зокрема, шляхом модернізації програми «єОселя», — підсумувала Діляра Мустафаєва.

Довідка:

Громадська організація «Центр економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс»була заснована 2 березня 2015 року з метою об’єднання зусиль учасників і експертів фінансового ринку України для його розвитку та вдосконалення.

Цілі, реалізації яких сприяє діяльність Центру:

• Поліпшення якості нормативної бази, що регулює роботу фінансового ринку, та усунення регуляторних перешкод для його повноцінного розвитку.
• Підвищення прозорості діяльності фінансових установ.
• Розробка та впровадження нових ринкових інструментів і механізмів, у тому числі шляхом адаптації кращого міжнародного досвіду.
• Підвищення рівня фінансової грамотності населення.
• Сприяння реалізації економічних реформ, включно з фінансовою децентралізацією.
• Стимулювання розвитку підприємництва.

Дата: 19.02.2026 Джерело: Фінансовий пульс

Порада від Business News:

Ця аналітика надає цінну інформацію про стан та перспективи українського ринку роздрібного кредитування. Зокрема, вона підкреслює зростаючу роль державної програми «єОселя» як стимулу для іпотечного ринку та загальну стійкість банківської системи. Розуміння цих тенденцій може бути корисним як для потенційних позичальників, так і для фінансових установ, що планують свою стратегію розвитку.