Статті
Глобальний ринок
металоспоживання
Роздрукувати 2728 Липня 2026

Алжирська металургія: державна стратегія спричинила вибуховий розвиток

Державний протекціонізм створив умови для стрімкого розвитку алжирської металургії

Темпи зростання виробництва сталі та прокату в Алжирі є одними з найвищих у світі. Великі міжнародні компанії активно інвестують значні кошти, створюючи передові виробничі потужності. За короткий проміжок часу країна перетворилася з імпортозалежного споживача сталі на чистого експортера, пропонуючи ринку конкурентоспроможну продукцію.

Застаріла спадщина

Історичним лідером галузі є державний комбінат Algérienne pour l’Acier (ALSOLB, раніше Sider El Hadjar) в Ель-Хаджарі. Його номінальна потужність прокатних станів складає 2 млн тонн на рік, проте через зношеність обладнання та часті ремонтні роботи фактична продуктивність коливається в межах 1–1,5 млн тонн.

Теоретично комбінат здатен виробляти широкий асортимент продукції: арматуру, катанку, гаряче- та холоднокатані рулони (HRC та CRC), а також безшовні труби для нафтогазового сектору. Однак, враховуючи, що підприємство функціонує з 1969 року, а його налагодженням займалися ще радянські спеціалісти, сучасні вимоги до якості та точності параметрів не завжди виконуються.

Прокатні стани комбінату мають значний ступінь зносу, що впливає на точність товщини та якість поверхні продукції. Невелика кількість HRC, що випускаються ALSOLB, переважно постачається на завод Alfapipe для виробництва зварних труб для газо- та водопостачання.

У період з 2021 по 2025 рік ALSOLB намагався модернізувати виробництво за рахунок державних інвестицій обсягом приблизно $200–300 млн (приблизно 7,2 – 10,8 млрд ₴). Ці кошти були спрямовані на оновлення коксохімічного заводу, доменних печей та прокатних станів.

ALSOLB також планує встановити сучасний сортопрокатний стан Danieli потужністю 800 тис. тонн на рік. Конструкцію було конфісковано державою у холдингу ETRHB, який належав олігарху Алі Хаддаду. Місцеві ЗМІ повідомляють про затримки у реалізації проєкту, а деталі стана досі зберігаються на складах. Очікується, що монтаж та тестування завершаться не раніше 2028 року. Однак, навіть після запуску, проблеми з роботою доменних печей можуть не дозволити повністю завантажити новий стан.

Експансія Tosyalı

Беззаперечним лідером ринку є місцевий підрозділ турецького холдингу Tosyalı. Будівництво металургійного комбінату Tosyalı Algerie в індустріальній зоні Bethioua розпочалося у 2011 році, а вже у 2013-му підприємство випустило першу сталь. Наразі це потужний EAF-гігант із річною виробничою спроможністю 6,2 млн тонн сталі та 5,9 млн тонн прокату. З них 3,5 млн тонн припадає на арматуру та катанку, 2,4 млн тонн – на HRC, 800 тис. тонн – на CRC, 400 тис. тонн – на гальванізований прокат (GI) та 400 тис. тонн – на тонколистовий прокат (LDP).

Сучасний стан гарячої прокатки дозволяє виробляти рулони шириною до 1600 мм та товщиною від 1 мм. Це робить компанію не лише монополістом у виробництві плоского прокату в країні, а й значним експортером у Середземноморському регіоні.

Протягом 2021–2023 років Tosyalı Algerie інвестувала у будівництво комплексу DRI четвертого покоління, що дозволило подвоїти потужність виробництва DRI до 5 млн тонн на рік.

У 2024–2025 роках компанія ввела в експлуатацію EAF-3 потужністю 2,7 млн тонн на рік та новий цех гарячої прокатки на 2,5 млн тонн. Це збільшило потенціал виробництва HRC до 4 млн тонн. EAF-3 інтегрована з установкою металізації Midrex, що дозволяє використовувати гарячий DRI (температурою понад 600°C) для скорочення часу плавки та споживання електроенергії.

Загальний обсяг інвестицій у ці програми оцінюється в $1,5–2 млрд (приблизно 54 – 72 млрд ₴), включаючи витрати на портову та енергетичну інфраструктуру.

Наразі Tosyalı Algerie реалізує нову інвестиційну програму вартістю $2,5 млрд (приблизно 90 млрд ₴). В її межах заплановано запуск нового стану холодної прокатки продуктивністю 1,4 млн тонн на рік (очікується у серпні–вересні 2026 р.), а також розширення потужностей сонячних електростанцій до 1,2 ГВт.

Програма також передбачає будівництво збагачувальної фабрики потужністю 4 млн тонн концентрату на рік (спільно з державною компанією Feraal) у Бешарі. Підприємство перероблятиме залізну руду з родовища Гара-Джебілет у продукт, придатний для виробництва DRI.

Участь Катару

Qatar Steel International розпочала діяльність в Алжирі у 2013 році через створення спільного підприємства Algerian Qatari Steel (AQS). Катарській стороні належить 49% акцій, державному холдингу Groupe Industriel SIDER (який керує ALSOLB) – 46%, а 5% – Національному інвестиційному фонду Алжиру.

Будівництво EAF-комбінату в індустріальній зоні Bellara розпочалося у 2015 році, а перша арматура була виготовлена AQS у 2017-му. До 2019 року прокатні стани працювали на імпортній заготовці, після чого було введено в експлуатацію піч EAF-1.

Зараз річна потужність комбінату AQS становить 2,2 млн тонн сталі та 2 млн тонн прокату. Підприємство спеціалізується на виробництві арматури та катанки.

У 2021 році AQS запустила модуль DRI потужністю 2,5 млн тонн на рік, використовуючи технологію Midrex. У 2022–2023 роках компанія оптимізувала технологію прямого подавання гарячого DRI з шахтної печі в EAF. У 2024–2025 роках, спільно з Danieli, були впроваджені системи автоматизації технологічних процесів, що усунуло “вузькі місця” при передачі заготовки на прокатні стани.

Стабілізація сировинної бази завдяки модулю DRI та технологічна оптимізація дозволили підвищити коефіцієнт завантаження сталеплавильних і прокатних потужностей з 40–50% до 70–75%.

У 2026 році AQS анонсувала нову інвестиційну програму вартістю $2 млрд (приблизно 72 млрд ₴). Її метою є збільшення потужностей прокатного виробництва до 4 млн тонн, що передбачає будівництво EAF-3 потужністю 2 млн тонн на рік, нових прокатних станів та розширення модуля DRI. Комерційні контракти на постачання обладнання перебувають на стадії підготовки тендерної документації.

AQS прагне не лише наростити виробничі потужності, але й налагодити випуск спеціальних сталей (SBQ) для автомобільної та машинобудівної галузей.

Інтеграція Ozmert

Також варто відзначити завод Ozmert Algeria, який виробляє 400 тис. тонн сталі та 450 тис. тонн прокату на рік. Підприємство належить турецькій Ozmert Group, яка розпочала свою діяльність в Алжирі у 2007 році з виробництва щебеню та бетону.

У 2015 році Ozmert розпочала будівництво EAF-заводу в індустріальній зоні Tamzoura. У 2017 році тут отримали першу сталь, а у 2019 – перший прокат. Підприємство спеціалізується на виробництві арматури та катанки і, подібно до ALSOLB, орієнтоване на внутрішній ринок.

У 2024 році Ozmert завершила будівництво DRI-модуля потужністю 500 тис. тонн на рік, використовуючи індійську технологію металізації залізорудних концентратів за допомогою вугілля. Вугілля видобувається на власній шахті потужністю 150 тис. тонн на рік у провінції Бешар. Таким чином, Ozmert досягла повної вертикальної інтеграції – від видобутку сировини до виробництва готової сталі.

Роль держави

Уряд Алжиру застосовує різноманітні механізми підтримки місцевих виробників сталі.

• Для ALSOLB держава виступає як “інвестор останньої інстанції”. Програми модернізації комбінату повністю фінансуються з державного бюджету, щоб запобігти його зупинці та уникнути соціальної напруги в провінції Аннаба.
• Для Tosyalı Algerie та AQS держава застосовує партнерську модель. Турецький холдинг Tosyalı та Qatar Steel International інвестують мільярди доларів в індустріалізацію економіки, а офіційний Алжир сприяє цьому процесу.

• Держава за власний рахунок створює необхідну для металургів логістичну інфраструктуру. Національний залізничний оператор SNTF збудував залізницю довжиною 1000 км, що з’єднує Гара-Джебілет з Бешаром. Для AQS держава модернізувала 50-кілометрову залізничну лінію від порту Жиджель до Беллари, зробивши її двоколійною, електрифікованою та пристосованою для важковагових потягів.
• Держава допомагає приватному металургійному холдингу забезпечити сировинну базу (спільний проєкт Tosyalı Algerie та Feraal).
• Держава надає алжирським металургійним підприємствам електроенергію та природний газ за цінами, нижчими за ринкові.

Тарифи на енергоносії для металургійних компаній не розголошуються, але закріплені в індивідуальних угодах з Алжирським національним агентством із розвитку інвестицій (ANDI). За оцінками МВФ, внутрішні ціни на газ для промисловості в Алжирі у 2023–2025 роках становили менш ніж 10% від світових бенчмарків. Це дозволяє Tosyalı Algerie заощаджувати $50–80 на кожній тонні готової сталі порівняно з конкурентами, які купують енергоресурси за ринковими цінами.

Держава гарантує алжирським сталевиробникам внутрішній збут, повністю закривши ринок для імпорту за допомогою кількох інструментів:

• Базове мито 30% на більшість видів металопродукції, включаючи катанку, арматуру та заготовку.

Хоча формально існує виняток для країн ЄС, з якими Алжир має угоду про вільну торгівлю, фактично доступ на місцевий ринок для європейських виробників так само обмежений.

• Механізм “Національна преференція”, який надає алжирській продукції цінову перевагу до 25% при участі в тендерах на державні проєкти. Це означає, що підрядники зобов’язані купувати алжирську арматуру, навіть якщо вона дорожча за імпортну.

Крім того, перед імпортом будь-якого товару імпортер повинен отримати сертифікат в Algerian Import Agency (AIA). Агентство перевіряє наявність аналогічної продукції на внутрішньому ринку. Якщо подібний прокат виробляється місцевими заводами, у видачі сертифіката відмовляють.

Валютні обмеження

Влада Алжиру створила систему, за якої імпорт сталі стає практично неможливим через блокування валютних платежів. Кожна імпортна угода потребує доміциляції (прив’язки до конкретного місцевого банку), який має схвалити контракт перед відкриттям акредитиву та випуском валюти.

Іноземним компаніям або алжирським імпортерам часто відмовляють у відкритті рахунків, затягуючи процес доміциляції під різними приводами, такими як “технічні збої” або нові внутрішні циркуляри.

Імпортери зобов’язані заздалегідь подавати до Міністерства зовнішньої торгівлі Програму прогнозного імпорту (PPI) на пів року/рік. Без візи міністерства жоден алжирський банк не розглядатиме заявку на відкриття рахунку чи проведення платежу.

З 2025 року діє правило “одна компанія – один банк”. Якщо банк заблокував або затягнув процес, звернення до іншого банку з тим самим контрактом заборонено під загрозою штрафів та внесення до чорного списку.

Навесні 2026 року Банк Алжиру скоротив ліміти за зовнішніми акредитивами та гарантіями для комерційних банків до 50% їхнього капіталу, що обмежує можливості відкриття нових кредитних ліній для багатьох імпортерів.

Зовнішня торгівля сталлю

У 2021 році сальдо зовнішньої торгівлі сталлю Алжиру було від’ємним (–1 млн тонн). Однак, за підсумками 2025 року, країна стала чистим експортером сталі з показником +1 млн тонн. Це стало можливим завдяки запуску виробництва гарячекатаного рулону на внутрішньому ринку.

Частка імпорту у споживанні сталі знизилася з 35% у 2021 році до 16% у 2025-му. Водночас алжирські споживачі все ще потребують імпортного складного прокату, частка якого зростає. Цей сегмент переважно займають китайські виробники труб, холоднокатаного рулону (CRC) та оцинкованого прокату (GI), на яких припадає 45–50% алжирського імпорту сталі.

Далі йдуть:

• Франція (10–12%): сталеві труби, рейки.
• Туреччина (10–12%): сталеві труби, CRC, специфічний профіль.
• Італія (7–9%): безшовні труби, сталеві пружини, специфічний профіль.
• Індія (5–7%): CRC.

Експорт напівфабрикатів з Алжиру практично відсутній, оскільки 92–95% сирої сталі переробляється у готовий прокат. До 2024 року включно 100% алжирського експорту сталі припадало на арматуру й катанку. У 2025 році Tosyalı Algerie розпочала експорт плоского прокату. Основні напрямки поставок у 2021–2025 роках:

• США (25–30% від загального обсягу).
• Італія (15–20%).
• Іспанія (10–12%).
• Туреччина (8–10%).
• Туніс (7–10%).

Плоский прокат постачався до Іспанії, Італії та Тунісу. У деякі роки до п’ятірки країн-імпортерів потрапляли Литва та Румунія, коли місцевим забудовникам потрібні були додаткові обсяги арматури.

Наразі географія поставок суттєво змінюється. З 29 квітня 2026 року США запровадили антидемпінгове мито у розмірі 127,32% на алжирську арматуру, а з 6 липня – компенсаційне мито у 72,94%. З 8 липня діє попередня компенсаційна ставка мита 73,33% на алжирську катанку. Американський ринок став недоступним для Tosyalı Algerie та AQS.

Європейський Союз, з політичних причин, не може вживати аналогічних заходів. Алжир, забезпечуючи понад 12% імпорту трубопровідного газу, став ключовим постачальником енергетичної безпеки ЄС. Алжирська сталь, маючи низький вуглецевий слід і нижчу вартість завдяки державним субсидіям на енергоносії, є привабливою для європейських споживачів у контексті CBAM. Тому європейські асоціації (зокрема, італійська Assofermet) лобіювали розширення квот для Алжиру в рамках нових захисних заходів ЄС.

ЄС залишається важливим ринком збуту для алжирських металургів, однак обмеження у 15% на імпорт з “інших країн” змушує їх шукати нові ринки, особливо враховуючи заплановане розширення виробництва.

Висновки

Влада Алжиру зуміла залучити значні інвестиції у розвиток сталеливарної галузі, що стало основою для індустріалізації економіки. Різке зростання виплавки сталі з 2023 року забезпечене запуском EAF-3 на Tosyalı Algerie та завершенням технологічної оптимізації на AQS. Введення в експлуатацію нового стану гарячої прокатки на заводі в Бетіуа та збільшення завантаження станів AQS покращили показники виробництва прокату.

Теги: довгий прокат, металоспоживання, плоский прокат, попит на сталь Читайте нас в соціальних мережах: Наш Телеграм-канал:t.me/gmkcenter Сторінка в Фейсбуці:fb.com/GMKCenterNews Підпишіться на наші новини

Δ

• Порада від Business News:

  Ця аналітична стаття надає вичерпну інформацію про розвиток сталеливарної галузі Алжиру, демонструючи, як державна політика протекціонізму та залучення іноземних інвестицій сприяли стрімкому зростанню виробництва. Для українських компаній, що працюють у суміжних галузях або планують вихід на нові ринки, цей досвід може стати цінним уроком з формування конкурентоспроможної стратегії та ефективного використання ресурсів.

Дізнатися більше на: gmk.center