Земля та золото: Чи справді українські чорноземи — прихована скарбниця?

Ринок землі та дорогоцінних металів мають спільні риси: обидва чутливі до зовнішніх геополітичних коливань і часто стають ареною для спекулятивних маніпуляцій. Це створює хибне враження стрімкого зростання цін, хоча реальних підстав для цього в українських реаліях наразі бракує. Таку думку висловлює видання УНІАН у своєму матеріалі “Не вся земля — золото”.

Хибні обіцянки зростання

За даними УНІАН, саме посередники, зацікавлені у збільшенні обсягів угод, поширюють непідтверджені тези про щорічне зростання вартості землі на 15-20%. Насправді ж, за останні п’ять років, реальне підвищення цін не перевищувало 5% на рік.

Серед аргументів, які посередники наводять потенційним інвесторам, варто виділити:

• Інтеграція до ЄС, що нібито має призвести до сплеску інвестицій в аграрний сектор та повоєнного відновлення.
• Зростання попиту на продовольчі товари.
• Недооціненість активів через війну, яка автоматично виправить ситуацію після її завершення.
• Підвищення попиту на українську землю через кліматичні зміни (попри заборону для іноземців на її купівлю).
• Можливість зберегти заощадження від інфляції.

Проте, як наголошує УНІАН, ці прогнози є відверто необґрунтованими.

Фактори, що впливають на вартість

На обидва типи активів впливають неочевидні чинники, які не завжди пов’язані з їхньою суттю. Якщо для золота геополітична нестабільність може слугувати “премією”, то для української землі, особливо в поточних умовах, це радше “дисконт”. Адже безпека обробки ділянки, на яку може впасти ракета або яка може опинитися в окупації, є вкрай невизначеною.

На вартість землі також впливають:

• Логістичні можливості.
• Робота зернових коридорів.
• Темпи розмінування територій.
• Доступ до водних ресурсів.
• Якість ґрунтів.
• Регуляторні обмеження, зокрема заборона продажу іноземцям та ліміт Нацбанку на кредитування під заставу землі (0,35 від оціночної вартості).

Ціна залежить і від географічного розташування: чим далі від лінії фронту, ближче до курортних зон, чим вища родючість ґрунтів, наявність великих масивів якісної землі, відсутність юридичних проблем та стабільний попит на сільськогосподарську продукцію.

Вартість гектара в європейських країнах, на яку орієнтуються оптимісти українського земельного ринку (і яка може перевищувати українську в 5-10 разів), значною мірою зумовлена специфічною політикою субсидування аграрного сектору в ЄС.

Низька ліквідність та реальні угоди

Обидва активи є “неліквідними” у фізичному сенсі. На відміну від “паперових” аналогів (золота на банківському рахунку, що активно торгується на біржах), вигідно продати фізичний зливок — непросте завдання через витрати на зберігання, перевірку автентичності та значні торгові націнки (до 15% між купівлею та продажем).

Аналогічна ситуація і з земельними ділянками. За п’ять років після відкриття ринку власників змінили лише декілька відсотків наділів. 1 мільйон гектарів угод — це лише 4% від загального земельного фонду, що може бути проданий. Натомість, у розвинених європейських країнах нормою вважається продаж 1-2% землі щорічно. Це свідчить про вкрай повільний обіг фізичних ділянок, який спостерігається переважно в інвестиційно привабливих та відносно безпечних регіонах (розрив у цінах між заходом та півднем країни може сягати 5 разів). Середній розмір угоди купівлі — 2-3 гектари, що виключає можливість швидкої “консолідації” земельних масивів великими агрохолдингами.

Компанії, що пропонують “консолідовані пакети” (тобто “паперове” володіння ділянками) роздрібним інвесторам через REIT-фонди, часто встановлюють надзвичайно невигідні умови для вкладників, що унеможливлює отримання реального прибутку.

Посередники намагаються зробити обидва інструменти “доступними для масового інвестора”, створюючи ілюзію простоти, безтурботного управління, швидкого заробітку та надійного збереження активів із мінімальним порогом входу (від $2-5 тис., або приблизно 75 000 – 188 000 грн за курсом 2026 року). Однак, очевидно, що на цьому “хайпі” реально зароблять лише самі “дилери обіцянок”.

Раніше ЗМІ вже висвітлювали причини, чому земля майже не подорожчала за останні п’ять років, і це не лише війна.

Фото згенеровано ШІ

Порада від Business News:

Ця інформація є корисною для потенційних інвесторів, які розглядають український ринок землі або дорогоцінні метали як спосіб збереження та примноження капіталу. Вона допомагає критично оцінити заяви про стрімке зростання цін, розрізняти реальні фактори впливу від спекулятивних маніпуляцій та зрозуміти низьку ліквідність фізичних активів. Аналіз ризиків та реальних обставин дозволить уникнути необґрунтованих очікувань та ухвалити зважене інвестиційне рішення.

Джерело новини: fakty.ua