Українські компанії нарощують споживання металу: перше півріччя показало +5%

Статті Індустрія Металоспоживання Роздрукувати 127 Липня 2026
Споживання металопродукції в Україні показало зростання на 5% за перше півріччя
Металоторговельні компанії переважно зафіксували збільшення продажів на 10–20% у натуральному вираженні
За підсумками першої половини 2026 року, споживання металопрокату в Україні продемонструвало позитивну динаміку, збільшившись на 5%. Цей результат став можливим завдяки помітному відновленню попиту у другому кварталі, незважаючи на складний початок року. Детальний аналіз подій на українському ринку металопрокату в січні–червні провів GMK Center.
Загальна динаміка ринку
Підсумовуючи перше півріччя, споживання металопродукції в Україні зросло на 5%, що базується на 12% прирості за результатами 2025 року. За оцінками компанії «Метінвест-СМЦ», обсяг українського ринку металопродукції за цей період досяг 1,73 млн тонн. Це не включає прокат з полімерним покриттям, неіржавну сталь, безшовні труби та білу жерсть. Одночасно, за даними опитаних GMK Center металоторгових компаній, їхні продажі металопродукції у натуральному вираженні за перше півріччя в середньому зросли на 10–20%.
Динаміка споживання металу протягом першої половини року була неоднорідною. Перший квартал характеризувався суттєвим спадом продажів, який сягав близько 20–30%. Традиційно низький попит у січні–лютому цього року був посилений низкою факторів: тривалі перебої з електропостачанням, що призвели до скорочення виробничої активності, нетипово холодна погода, яка зупиняла будівельні майданчики, та брак фінансування великих інфраструктурних проєктів.
Ситуація змінилася у другому кварталі, коли спостерігалася активізація будівельних робіт. За словами комерційного директора Vartis Сергія Коваленка, негативні результати першого кварталу вдалося компенсувати завдяки зростанню попиту, зумовленому запуском інфраструктурних проєктів та активною будівельною діяльністю в західних регіонах.
На ринок у першому кварталі суттєво вплинув початок війни в Ірані, що спричинило зростання цін на нафту та нафтопродукти. Це, своєю чергою, призвело до подорожчання логістичних послуг. Разом із девальвацією гривні та загальною невизначеністю, ці фактори зумовили підвищення цін на металопродукцію в Україні в середньому на 10–15%.
Водночас, деякі вузькі сегменти ринку демонстрували відмінну від загальної динаміки тенденцію. Компанія «ТАКТ Метал», що спеціалізується на постачанні сталі для машинобудування, відзначила зменшення обсягів продажів у натуральному вираженні на 10–15% за перше півріччя. Однак, компанії вдалося зберегти обсяги реалізації на рівні другого півріччя 2025 року.
«Ми пов’язуємо такі результати з затримками фінансування підприємств оборонно-промислового комплексу, які є одними з ключових споживачів машинобудівної сталі. Крім того, постійні атаки ворога на критичну інфраструктуру та промислові об’єкти негативно вплинули на виробничу активність, інвестиційні рішення та загальний настрій на ринку», — пояснив Ігор Удовиченко, директор із маркетингу та продажів «ТАКТ Метал», у коментарі GMK Center.
Тенденції ринку
Металотрейдери виділяють такі ключові тенденції, що спостерігалися на ринку в першій половині поточного року:
- Зниження маржинальності у багатьох сегментах. Віталій Притула, директор компанії «Єврометал», зазначає, що чиста маржа рідко перевищує 5–7%, що зумовлено високою конкуренцією на ринку, де ціна часто є вирішальним фактором для покупця.
- Перевантаження складів на початку року. Наприкінці минулого року більшість металотрейдерів сформували значні товарні запаси, очікуючи високого споживання. Однак, різке падіння попиту призвело до надлишку продукції на ринку, зниження цін у першому кварталі та навіть до збитків для деяких компаній. До кінця першого півріччя ці запаси були розпродані.
- Зростання логістичних витрат і ускладнень. Підвищення цін на нафтопродукти після ескалації конфлікту на Близькому Сході навесні призвело до суттєвого зростання витрат на міжнародну логістику та автомобільні перевезення. Це також збільшило терміни доставки та ускладнило планування імпортних поставок. Хоча вартість автологістики зараз знизилася, від початку року значно зросли тарифи на залізничні вантажні перевезення.
- Різке збільшення імпорту зварних труб. Віталій Притула пояснює це зростанням кількості замовлень напередодні запровадження мита в рамках антидемпінгового розслідування, що призвело до перевантаження турецьких заводів українськими покупцями.
- Посилення кадрового дефіциту. Ця проблема залишається невирішеною як на державному, так і на корпоративному рівні, і демонструє тенденцію до погіршення.
- Зростання імпорту металопродукції. За даними ОП «Укрметалургпром», у першому півріччі 2026 року імпорт металопрокату зріс на 22,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Частка імпорту у загальному споживанні збільшилася на 6,8 в. п., сягнувши 43,8%, що є найвищим показником за роки незалежності України. Основними країнами-імпортерами залишаються Туреччина та Китай.
- Висока залежність ринку машинобудівної сталі від стану ОПК та своєчасності фінансування державних і міжнародних програм. Будь-які затримки фінансування негайно позначаються на обсягах замовлень у всій ланцюгу постачання.
- Тимчасовий дефіцит за низкою позицій. Через стрімке зростання попиту у другому кварталі на ринку спостерігався незначний дефіцит арматури, труб та іншої продукції, необхідної для будівництва захисних споруд для енергетичних об’єктів.
«Відкладений попит та зміщення термінів надходження імпортних поставок з Китаю спричинили зростання видимої ємності ринку у II кварталі на 35% порівняно з I кварталом», — зазначив Олександр Ведерников, начальник відділу аналітики та ціноутворення «Метінвест-СМЦ».
Попит за видами металопродукції
Динаміка попиту на окремі види металопродукції значно відрізнялася залежно від стану споживчих сегментів.
За даними «Метінвест-СМЦ», ємність сегмента арматури за січень–червень зросла на 26%, досягнувши 447 тис. тонн. Основними рушіями цього зростання стали інфраструктурні проєкти та будівництво захисних споруд для енергооб’єктів.
Друга група будівельного сортаменту — фасонний прокат — також продемонструвала зростання. Споживання балки, кутника та швелера збільшилося на 14%, досягнувши 112 тис. тонн. Олександр Ведерников зауважив, що зростання імпорту кутника було зумовлене очікуванням запровадження мита в рамках антидемпінгового розслідування, ініційованого «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Значно зросло споживання рейок та шахтних стійок (СВП) — на 34% (до 28 тис. тонн) та 23% (до 12 тис. тонн) відповідно. Поставки рейок забезпечуються переважно за рахунок імпорту в рамках донорської допомоги. Ємність ринку гарячекатаного прокату збільшилася на 10%, до 535 тис. тонн, головним чином завдяки активізації споживання трубного прокату, який використовується в інфраструктурних проєктах.
За даними «Метінвест-СМЦ», у першому півріччі було зафіксовано зниження споживання за деякими видами металопрокату:
- Інший сортовий прокат (круг, смуга, квадрат) — скорочення на 26%, до 57 тис. тонн. Це пов’язано зі зменшенням поставок для «Енергостилу», що виробляє мелючі кулі.
- Холоднокатаний прокат — спад на 20%, до 116 тис. тонн.
- Мелючі кулі — зменшення на 16%, до 47 тис. тонн, внаслідок скорочення видобутку залізорудної сировини.
- Катанка — падіння на 14%, до 199 тис. тонн. Причинами є зниження попиту на метизну продукцію як на внутрішньому ринку, так і на експорт (через запровадження CBAM у Європі з початку 2026 року), а також висока конкуренція.
- Оцинкований прокат — скорочення на 3%, до 194 тис. тонн.
Ситуація в машинобудуванні, яке є другим за величиною споживачем сталі після будівництва, складалася дещо інакше. Найбільшим попитом користується продукція для підприємств ОПК та високотехнологічного машинобудування, зокрема спеціальні марки сталі, калібрований прокат та вироби з високими вимогами до точності та якості.
«Натомість, попит на стандартний машинобудівний прокат для цивільного сектору залишається обмеженим. Підприємства працюють переважно за індивідуальними замовленнями, мінімізуючи складські запаси та обережно підходячи до формування нових закупівель. Ми також спостерігаємо стійке зростання інтересу до алюмінієвих сплавів, тому в 2026 році ми додали алюмінієвий прокат до нашого асортименту і розглядаємо цей напрям як один із перспективних», — зазначив Ігор Удовиченко.
Галузева та регіональна структура споживання
Аналіз структури попиту за галузями в першому півріччі (за даними «Метінвест-СМЦ») показує такі зміни порівняно з аналогічним періодом 2025 року:
- Трубна галузь стала найбільшим споживачем, її частка у загальному портфелі зросла до 24% з 22%. Такий приріст став можливим завдяки зростанню продажів гарячекатаного рулону на 21%.
- Металотрейдери посіли друге місце за обсягом, їхня частка в структурі реалізації зросла до 24% з 21% роком раніше.
- Будівельні компанії збільшили свою частку на 7 в. п., до 23%.
- Підприємства ГМК (гірничо-металургійного комплексу) — частка скоротилася на 3 в. п., до 8%, внаслідок зниження обсягу поставок на 15% у першому півріччі 2026 року.
- Роздрібні замовники (малий та середній бізнес, приватні клієнти) — частка залишилася на рівні 11%.

Інші опитані GMK Center компанії підкреслюють, що основним драйвером попиту в першому півріччі стало будівництво інфраструктурних об’єктів, що збіглося з традиційним початком будівельного сезону в березні–квітні. Інфраструктурний попит був зумовлений відновленням зруйнованих об’єктів, спорудженням захисних конструкцій для енергетичної інфраструктури та створенням фортифікаційних споруд.
Попит з боку будівельної галузі в першій половині року значною мірою формувався комерційним будівництвом (заводи, логістичні термінали, склади, елеватори та інші об’єкти агропромислового комплексу) у західних регіонах України. Також активно створювалися об’єкти рекреаційно-туристичної сфери в цих же областях.
Житлове будівництво активно розвивається на заході країни. Очікується покращення ситуації в Києві до кінця року, оскільки з другого кварталу почали відновлюватися роботи на об’єктах «Київміськбуд», зокрема тих, що були передані від «Укрбуд».
Будівництво є традиційним лідером попиту на металопродукцію в Україні, формуючи 50–60% від загального обсягу споживання. Однак, офіційна статистика свідчить про спад у галузі від початку року. Обсяг виконаних будівельних робіт в Україні за січень–травень знизився на 6,5% порівняно з минулим роком. Обсяги житлового будівництва скоротилися на 7,4%, нежитлового та інженерного будівництва — на 11,5% та 2,5% відповідно.
Суттєвих змін у регіональній структурі продажів металопродукції в першому півріччі, за словами експертів, не спостерігалося. Будівництво інфраструктурних і захисних споруд охоплювало майже всі регіони. Винятком є прифронтові області, де будівельна активність, окрім створення захисних об’єктів, практично відсутня.
Прогноз до кінця року
До кінця 2026 року очікується збереження помірно позитивної, але нестійкої динаміки ринку. Попит підтримуватимуть інфраструктурні та оборонні проєкти, а також будівельна активність у західних регіонах. Водночас ринок продовжить відчувати тиск через нестабільність енергопостачання, залежність ділової активності від воєнної ситуації, кадровий дефіцит та коливання курсу гривні. З огляду на високу базу другого кварталу та традиційне сезонне зниження будівельної активності восени-взимку, річне зростання споживання металопрокату, ймовірно, залишиться в межах однозначних відсотків. Маржинальність трейдерів також перебуватиме під тиском конкуренції та зростання логістичних витрат.
Теги: металоспоживання, металотрейдинг, Метінвест-СМЦ, споживання сталі Читайте нас в соціальних мережах: Наш Телеграм-канал:t.me/gmkcenter Сторінка в Фейсбуці:fb.com/GMKCenterNews Підпишіться на наші новини

-
Порада від Business News:
Ця аналітична стаття надає цінну інформацію для гравців ринку металопродукції, будівельних компаній та інвесторів. Розуміння динаміки споживання, ключових тенденцій та прогнозування на майбутнє дозволить вам приймати більш обґрунтовані бізнес-рішення та ефективніше планувати свою діяльність в умовах українського ринку.
Джерело новини: gmk.center
