Федерація Роботодавців України окреслила ключові виклики для майбутнього Уряду у сфері промислової підтримки

Read in English

Читайте на русском

Галина Єрмоленко

Промисловість розраховує на збереження програм підтримки, вирішення питань бронювання та підготовку до зимового періоду

Нагальними завданнями для новосформованого уряду щодо української промисловості є вирішення питання бронювання військовозобов’язаних, ефективна підготовка до опалювального сезону, а також продовження чинних програм підтримки в рамках ініціативи «Зроблено в Україні». Таку думку висловив генеральний директор Федерації роботодавців України (ФРУ) Руслан Іллічов в коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».

За його словами, однією з першочергових проблем є ситуація з бронюванням, адже до 1 вересня необхідно провести верифікацію. Це питання номер один для бізнесу.

Іллічов зазначив, що промислові підприємства не мають проблем з таким критерієм, як рівень заробітної плати, оскільки він, як правило, високий. Однак досі незрозумілим залишається механізм роботи запланованого до впровадження координаційного центру з верифікації. Як повідомив гендиректор ФРУ, бізнес, ймовірно, звертатиметься до уряду з проханням продовжити граничний термін бронювання на один місяць.

Другим важливим викликом для нового уряду Руслан Іллічов визначив підготовку до зимового періоду, зокрема, ймовірний дефіцит електроенергії та її вартість. Ціна на енергоносії є одним з основних запитів від промислових підприємств. Він відзначив, що уряд Свириденка запровадив декілька перспективних нововведень, зокрема «довгострокові контракти», які дозволять бізнесу планувати витрати на електроенергію.

Крім того, Іллічов підкреслив необхідність збереження чинних програм підтримки промисловості в межах Всеукраїнської платформи «Зроблено в Україні».

Також він назвав пріоритетними питання, пов’язані з воєнними ризиками, впровадженням ефективнішої системи страхування, підтримкою підприємств, що зазнали руйнувань, та забезпеченням спрощеного доступу до фінансових ресурсів.

За даними гендиректора, 71% усіх капітальних інвестицій за минулий рік були здійснені за рахунок власних коштів підприємств. Цей показник на 20% вищий, ніж у 2024 році. Частка іноземного капіталу становить менш як 1%.

«Це свідчить про те, що український бізнес є ключовим інвестором у країні. Наші компанії продовжують розбудовувати та розвивати виробництво. Для них так само важливі стимули для інвестування та більш зрозумілий, спрощений доступ до фінансових ресурсів», – наголосив гендиректор ФРУ.

Він зауважив, що існують успішні проєкти підтримки в індустріальних парках, проте більшість компаній залежать від державних стимулів для інвестування.

Руслан Іллічов виділив серед пріоритетів для бізнесу прийняття розроблених Дмитром Киселевським законопроєктів щодо «капексів» (часткова компенсація капітальних інвестицій через податки), який вже пройшов перше читання. Важливою є також можливість стовідсоткової амортизації основних засобів під час їх введення в експлуатацію.

Окрім того, на думку гендиректора ФРУ, необхідна зміна політики Національного банку, оскільки, на його погляд, регулятор наразі стримує кредитування реального сектору економіки.

Руслан Іллічов також нагадав про фінансові втрати українського бізнесу через запровадження Європейським Союзом квот на металопродукцію з 1 липня та необхідність сплати за CBAM-сертифікати вже з 2027 року. Він також згадав про можливі затримки у вирішенні проблемних питань, пов’язаних із розділенням міністерств.

Нагадаємо, за підсумками 2025 року капітальні інвестиції українських компаній ГМК вперше зросли від початку повномасштабної війни, збільшившись на 17,5% і сягнувши 579 мільйонів доларів США (приблизно 23 160 000 000 ₴). Підприємства вкладали кошти в енергонезалежність, підтримку виробничих потужностей і навіть у придбання закордонних активів. Однак початок 2026-го приніс нові виклики: запровадження CBAM та торговельні обмеження ставлять під загрозу подальший розвиток.

Δ