Інфографіка GMK.center

86 20 Липня 2026

Українська металургія: складні випробування першого півріччя 2026 року

У першому півріччі 2026 року українська металургійна галузь зіткнулася з низкою серйозних викликів, які можна охарактеризувати як «ідеальний шторм». Виробництво, експортні операції та внутрішні продажі зазнають значного тиску через воєнні реалії, торговельні обмеження з боку ЄС та високу вартість енергоресурсів.

Виробничі виклики та їх наслідки

Металургійна промисловість України продовжує функціонувати в умовах повномасштабної агресії. Підприємства зазнають ударів, стикаються з перебоями в енергопостачанні, логістичними труднощами та дедалі гострішим дефіцитом кваліфікованих кадрів. Ці фактори призвели до скорочення виробництва сталі на 3,0% та видобутку залізної руди на 18,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Критична інфраструктура, включаючи промислові та транспортні об’єкти, продовжує страждати від ворожих атак. Крім того, українські виробники стикаються з одними з найвищих тарифів на енергоносії в Європі. Очікується, що цей спад виробництва негативно вплине на ВВП країни, зменшивши внесок металургійного сектору на 0,6% цього року.

Торговельні бар’єри та втрата ринків

Експортні поставки металопродукції також демонструють негативну динаміку: спостерігається спад експорту плоского прокату на 8,1% та сортового прокату на 41,7%. Ця тенденція значною мірою зумовлена змінами на ринках Європейського Союзу, який історично був ключовим напрямком для української сталі. Важливо зазначити, що торік 85% готового сортового прокату та 86% плоского прокату відправлялося саме до країн ЄС.

Впровадження Механізму коригування вуглецевих кордонів (CBAM) та нових тарифних квот значно підвищило вартість української продукції для європейських споживачів. Ці заходи фактично створюють нові торговельні перешкоди, ставлячи Україну в один ряд з країнами, які найбільше відчують на собі їхній вплив. Прогнозується, що запровадження лише квот може призвести до скорочення щорічного експорту сталі на 1,3–1,5 мільйона тонн.

Зростання імпорту та конкуренція на внутрішньому ринку

Паралельно з цим, імпорт сталі активно завойовує український ринок. У першому півріччі 2026 року імпорт плоского прокату зріс на 2,3%, а сортового прокату — на вражаючі 64,0%. Основними постачальниками, що сприяють цій тенденції, виявилися Туреччина та Китай. Ці країни мають суттєві переваги завдяки нижчим витратам на енергоносії, стабільнішим умовам ведення бізнесу та доступу до сировини за більш вигідними цінами, включно з російськими напівфабрикатами.

Внаслідок цього вітчизняні металургійні підприємства втрачають свої позиції на внутрішньому ринку. Якщо порівнювати перше півріччя 2026 року з аналогічним періодом 2025-го, пропозиція української сталі скоротилася на 7,6%. Водночас частка імпорту у загальному споживанні сталі зросла з 37,0% до 43,8%.

Прогнози на майбутнє

Очікується, що подальше посилення торговельних обмежень з боку ЄС, зокрема CBAM та тарифних квот (TRQ), продовжить чинити тиск на галузь. За прогнозами, виробництво сталі в Україні сягне 6,5 мільйона тонн у 2026 році та знизиться до 5,8 мільйона тонн у 2027-му. Ці показники будуть нижчими за історичний мінімум у 6,2 мільйона тонн, зафіксований у 2023 році.

Теги: ГМК, експорт Читайте нас в соціальних мережах: Наш Телеграм-канал: t.me/gmkcenter Сторінка в Фейсбуці: fb.com/GMKCenterNews Підпишіться на наші новини

Δ

Порада від Business News:

Ця інформація є надзвичайно важливою для всіх гравців української економіки, особливо тих, хто пов’язаний із металургійною промисловістю, експортом та торгівлею. Вона допоможе краще зрозуміти поточні виклики, оцінити ризики та потенційно скоригувати стратегії розвитку у складних ринкових умовах. Розуміння динаміки експорту та імпорту, а також впливу міжнародних торговельних політик, є ключовим для прийняття обґрунтованих бізнес-рішень.

Джерело новини: gmk.center