Покриємо дефіцит бюджету-2025: Україна розраховує на макрофінансову допомогу

class=”bg-white border border-yellow-200 rounded mb-4 p-4″>

Український бюджет-2025: Ставка на зовнішню допомогу та план виходу з макрофінансової залежності

Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків та голова правління ГЛОБУС БАНКУ, поділився ключовими аспектами проєкту бюджету на 2025 рік.

Урядовий проєкт бюджету на 2025 рік, що вже пройшов схвалення Кабінетом Міністрів і поданий до Верховної Ради для розгляду в другому читанні, передбачає покриття бюджетного дефіциту за рахунок макрофінансової допомоги та зовнішніх запозичень. Очікується, що обсяг зовнішніх позик сягне 1,65 трильйона гривень (еквівалент понад 38 мільярдів доларів США). Це підтверджує тенденцію, що від початку повномасштабного вторгнення основним джерелом фінансування дефіциту державного бюджету залишається допомога від країн-партнерів та міжнародних фінансових організацій.

За словами банкіра, структура доходів і видатків державного кошторису на 2025 рік значною мірою повторює показники бюджету на поточний рік, ухваленого 9 листопада 2023 року.

Планові доходи на 2025 рік становлять 2,33 трильйона гривень (у 2024 році – 1,77 трлн грн), а видатки – 3,94 трильйона гривень (у 2024 році – 3,3 трлн грн). Відтак, як зазначає фахівець, дефіцит бюджету наступного року сягне 1,61 трильйона гривень, тоді як на цей рік він планувався на рівні 1,53 трильйона гривень.

Водночас експерт нагадав про нещодавні зміни до Держбюджету-2024, внесені законом від 18 вересня. Згідно з цим документом, доходи бюджету на 2024 рік було збільшено до 1,9 трильйона гривень, а видатки – до 3,7 трильйона гривень. Це призвело до зростання дефіциту бюджету поточного року до 1,8 трильйона гривень.

“Логіка бюджету на наступний рік майже тотожна цьогорічній. Як і з початку війни, уряд України покладатиметься на значну зовнішню фінансову та кредитну допомогу”, – наголосив Сергій Мамедов.

Банкір звернув увагу на прогнози щодо надходження зовнішньої допомоги. Минулого року при плануванні бюджету очікувалося, що Україна отримає понад 41 мільярд доларів США протягом 2024 року, значна частина яких мала піти на покриття видатків. Згодом цю суму було скориговано до 39 мільярдів доларів. Національний банк нещодавно покращив свої очікування щодо макрофінансової допомоги до 42 мільярдів доларів до кінця поточного року, включаючи щонайменше 6,4 мільярда доларів безповоротної допомоги.

Щодо державного кошторису на наступний рік, то зовнішні запозичення заплановані на рівні понад 38 мільярдів доларів. Проте, як зазначив експерт, частина цих коштів ще не підтверджена західними партнерами і може включати кошти з масштабного кредиту від країн “Великої сімки” обсягом 50 мільярдів доларів, де частка ЄС становить 35 мільярдів євро (понад 37 мільярдів доларів США).

“Минулого року, та й упродовж поточного, неодноразово зазначалося, що зовнішня макрофінансова допомога може суттєво скоротитися. Так, згідно з даними НБУ, у 2026 році скорочення складе понад 1,5 раза – до 25 мільярдів доларів на рік. Саме тому для покриття бюджетних видатків суттєво зростає потреба у своєчасному отриманні кредиту від G7, який, до речі, “гаситиметься” коштом заморожених активів країни-агресора”, — вважає Сергій Мамедов.

На думку банкіра, головним завданням уряду наступного року стане повноцінна реалізація вже започаткованих програм пільгового кредитування, які стимулюватимуть розвиток бізнесу, зокрема, програми енергокредитування. Також очікується активізація у стратегічних галузях економіки: агропромисловому комплексі, оборонній промисловості, будівництві, машинобудуванні тощо. Основна мета – нарощення доходів та відповідне скорочення видатків бюджету, що дозволить Україні поступово відмовитися від залежності від макрофінансової допомоги.

“На жаль, в умовах жорстокої війни Україні ніяк не обійтися без зовнішньої фінансової підтримки. Однак і макрофін колись закінчиться. Тому ми очікуємо, що наступного року, хоч і не станеться суттєвого економічного стрибка, адже зростання ВВП очікується на рівні 4-4,3%, однак будуть закладені підвалини активного економічного розвитку на подальші роки. Але, звісно, надбудовою для економіки буде питання завершення війни та встановлення миру з дотриманням українських вимог”, — підсумував Сергій Мамедов.

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ГЛОБУС” (ГЛОБУС БАНК) було засновано у 2007 році.

Станом на липень 2024 року мережа банку налічує 32 відділення, з яких 29 входять до об’єднаної мережі Power Banking, що забезпечує їхню роботу навіть за відсутності електропостачання.

ГЛОБУС БАНК підтверджено найвищий кредитний рейтинг за національною шкалою (uaAAA) та рейтинг депозитів (ua2+) за шкалою рейтингового агентства “Експерт-Рейтинг”.

Пріоритетними напрямками діяльності банку є кредитування енергоефективних проєктів, іпотечне кредитування на первинному ринку, автокредитування та кредитування малого та середнього бізнесу.

ГЛОБУС БАНК є акредитованим партнером низки державних програм: “єОселя”, програми пільгового кредитування для МСБ “5-7-9”, “Доступний факторинг”, “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9”, а також програми “Енергонезалежність для фізичних осіб – власників домогосподарств”.

Банк співпрацює з Державною установою “Фонд енергоефективності” за програмами кредитування ОСББ та ЖБК “Енергодім” та “ГрінДІМ”.

ГЛОБУС БАНК також є учасником державної програми “Національний кешбек”.
25 червня 2024 року ГЛОБУС БАНК увійшов до переліку 17 найбільших українських банків, що підписали Меморандум про кредитування проєктів з відновлення енергетичної інфраструктури.

Голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов також обіймає посади заступника Голови Ради директорів Конфедерації будівельників України та віцепрезидента Асоціації українських банків.

 

Дата: 19.11.2024

Порада від Business News:

Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння фіскальної політики України на наступний рік. Ознайомлення з прогнозами щодо дефіциту бюджету, обсягів зовнішніх запозичень та очікуваної макрофінансової допомоги допоможе бізнесу та громадянам краще адаптуватися до економічних умов, планувати свої фінансові стратегії та розуміти потенційні ризики та можливості, пов’язані із зовнішньою фінансовою підтримкою та її поступовим скороченням.

Джерело новини: realt.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *