## Українське будівництво: Від руїн до сталості через переробку відходів 13.02.2024 12:00 Укрінформ

Одним із ключових завдань для України є впровадження інноваційних методик переробки та повторного використання будівельних матеріалів. ### Масштаби руйнувань та невикористаний потенціал Збитки, завдані інфраструктурі України внаслідок повномасштабного вторгнення, за попередніми оцінками, перевищують 100 мільярдів доларів США (приблизно 4 трильйони гривень). Найбільша частка цих руйнувань припадає на житловий фонд, однак значних втрат зазнали й медичні (майже 1,5 тисячі пошкоджених, близько 200 зруйнованих) та освітні заклади (близько 3,5 тисячі пошкоджених, 365 зруйнованих). Хоча певна частина постраждалих об’єктів вже відновлена, руйнування залишають по собі тонни будівельних відходів. Світовий досвід свідчить, що ці матеріали мають значний потенціал для повторного використання. На жаль, в Україні цей потенціал поки що залишається невикористаним. Тому перед державою постає стратегічне завдання розробити ефективні стратегії переробки та повторного застосування будівельного сміття, наголошує експертка VoxUkraine. ### Екологічні ризики та економічні можливості Масштабні руйнування спричинили накопичення значних обсягів будівельного сміття – за оцінками експертів, вже близько 10-12 мільйонів тонн, і ця цифра щодня зростає. Стихійні звалища, особливо ті, що містять небезпечні речовини (як-от азбест), становлять серйозну екологічну загрозу, спричиняючи забруднення ґрунтових вод, ґрунтів та повітря. Однак, ця кризова ситуація може стати унікальною можливістю для трансформації підходів до управління відходами та формування повноцінної циркулярної економіки в Україні. Удосконалення системи збору, сортування та переробки будівельного сміття здатне стимулювати розвиток внутрішнього ринку вторинної сировини та сприяти запуску масштабних відновлювальних проєктів на засадах циркулярності та екодизайну. ### Виклики на шляху до циркулярності Для ефективного впровадження принципів циркулярної економіки в управлінні будівельними відходами, спричиненими війною, необхідно подолати низку системних перешкод: * **Відсутність сучасної інфраструктури та технологій:** Україна потребує розвитку спеціалізованих потужностей для збору, сортування, транспортування, обробки та утилізації різноманітних будівельних відходів. Наразі багато громад покладаються лише на полігонне захоронення. * **Прогалини в законодавстві та стандартизації:** Необхідна розробка комплексного законодавства, яке б чітко регулювало процеси рециклінгу будівельних відходів. Важливим є створення національних стандартів якості та безпеки для будівельних матеріалів, виготовлених із вторинної сировини. * **Недостатнє економічне стимулювання:** Бракує дієвих фінансових механізмів, які б заохочували компанії до збору, сортування та переробки будівельного сміття. Низька вартість утилізації робить переробку економічно невигідною. * **Соціальні аспекти та просвітницька робота:** Існує нагальна потреба в широких інформаційних кампаніях для населення та бізнесу, спрямованих на формування культури відповідального поводження з відходами. ### Законодавчі зміни та практичні рішення В Україні діють два ключові нормативні акти, що стосуються управління відходами: Закон “Про управління відходами” (набув чинності у липні 2023 року) та Постанова КМУ №1073, яка визначає порядок поводження з відходами руйнувань. Закон встановлює загальні принципи, вимагаючи, щоб будівельні відходи були готові до повторного використання та рециклінгу, ставлячи за мету переробку щонайменше 10% таких відходів до 2025 року. Постанова №1073 деталізує класифікацію, облік та вимоги до обробки цих відходів, а також шляхи їх повторного використання у будівництві. Наразі найбільш практичним варіантом в Україні є локальне перероблення відходів для створення дорожнього покриття та підсипки, оскільки транспортування на великі відстані робить цей процес економічно недоцільним. Високотехнологічне перероблення для виробництва нового бетону вимагає відбірної сировини без домішок. Під час відновлення важливо уникати надмірного знесення неушкоджених, але потребуючих ремонту будівель, адже будівництво нових об’єктів генерує значно більше викидів CO2, ніж ревіталізація існуючих. Тому стимулювання повторного використання наявних конструкцій є пріоритетним завданням. ### Економічні фактори повторного використання Необхідно враховувати не лише вартість утилізації будівельного сміття, а й економічну доцільність використання вторинних матеріалів у виробництві. На жаль, в Україні вторинні матеріали наразі програють у конкуренції первинним, значною мірою через низькі рентні ставки на видобуток корисних копалин. Реформування ціноутворення на природні ресурси та забезпечення конкурентоспроможності перероблених матеріалів є ключовими кроками для розвитку циркулярної економіки. ### Уроки світового досвіду Міжнародна практика управління будівельними відходами є різноманітною, але можна виділити спільні успішні підходи: * **Акцент на повторному використанні та рециклінгу:** У Європейському Союзі у 2018 році перероблялося 88% будівельних відходів. Ці матеріали знаходять застосування у створенні спортивних майданчиків, шумозахисних екранів, укріпленні берегів та виробництві штучного каменю. Вартість захоронення 1 тонни будівельних відходів у Європі коливається від 4 до 150 євро, тоді як в Україні це в середньому близько 90 грн/м³ (приблизно 2 євро за тонну). * **Суворі норми та регулювання:** У таких країнах, як Нідерланди, заборонено вивозити на полігони перероблювані відходи. Нідерланди щорічно переробляють 22 мільйони тонн будівельного сміття. У США деякі штати вимагають утилізації щонайменше половини відходів при будівництві об’єктів площею понад 500 кв. м. * **Економічні стимули:** Запроваджуються податкові пільги або субсидії для компаній, що використовують вторинну сировину, або додаткові податки на використання неперероблених матеріалів. Наприклад, у Великій Британії податок на природні заповнювачі становить 1,6 фунта стерлінгів за тонну. * **Креативне використання відходів:** У Польщі будівельні відходи після Другої світової війни були використані для створення штучних пагорбів та укріплення берегів річки Вісли. ### Новий досвід України В Україні вже реалізуються пілотні проєкти за участю міжнародних партнерів. Зокрема, Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) надало обладнання для переробки будівельних відходів на Київщині. Планується запуск стаціонарної лінії переробки в Бородянці та двох мобільних ліній в інших населених пунктах. Така співпраця потребує подальшого розвитку. ### План дій для України Для системного вирішення окреслених проблем та ефективного використання “вікна можливостей” пропонується наступний комплекс заходів: 1. **Запуск пілотних проєктів:** Реалізація проєктів з локального перероблення “воєнних” будівельних відходів за найкращими європейськими стандартами. 2. **Законодавче врегулювання:** Розробка та прийняття комплексу законів, що регулюватимуть поводження з будівельними відходами під час відбудови. Особливу увагу слід приділити сортуванню небезпечних матеріалів, як-от азбест, з розробкою спеціальних методик. 3. **Національні стандарти:** Створення стандартів якості та безпеки для будівельних матеріалів із вторинної сировини. Розробка нормативного документа, який би зобов’язував використовувати рецикловані матеріали під час відбудови. 4. **Облік та статистика:** Впровадження системи обліку та статистики перероблення будівельних відходів для оцінки ефективності заходів. 5. **Економічні стимули:** Запровадження податкових, митних та кредитних пільг для використання рециклованих матеріалів у будівництві та промисловості. 6. **Підвищення екологічних платежів:** Збільшення екологічних податків та рентних платежів за видобуток первинних ресурсів та викиди CO2 для стимулювання попиту на вторинну сировину. 7. **Інформаційна кампанія:** Проведення широкої кампанії для населення та бізнесу щодо безпечного поводження з будівельними відходами та переваг відновлювального будівництва. 8. **Міжнародна допомога:** Активне залучення міжнародної технічної допомоги та грантів для розбудови сучасної інфраструктури з переробки та утилізації відходів. 9. **Інновації:** Підтримка стартапів, наукових досліджень та інноваційних технологій у сфері рециклінгу та створення екологічних матеріалів. Ці кроки сприятимуть формуванню ефективної системи переробки будівельних відходів, зменшенню навантаження на довкілля та сталому використанню ресурсів. В умовах обмежених ресурсів, ключовим фактором успіху стане залучення потужної міжнародної підтримки, зокрема фінансування, передачі технологій, навчання фахівців та реалізації спільних проєктів з країнами ЄС. Особливо цінною буде співпраця з Данією, Нідерландами, Німеччиною, Швецією – лідерами у сфері інноваційних технологій вторинної переробки та циркулярної економіки. Отже, попри величезні обсяги накопиченого будівельного сміття, його ефективна переробка та використання на основі прогресивних європейських підходів відкривають унікальні можливості для трансформації української моделі управління відходами та становлення потужної циркулярної економіки. Реалізація цього амбітного завдання потребує консолідованих зусиль: міжнародної експертної підтримки, виваженої державної політики, активної участі бізнесу та формування нової екологічної культури суспільства. Матеріал підготовлено на основі виступів Ірини Коссе та Романа Пучко щодо використання будівельного сміття в рамках проєкту “Контроль витрат на відновлення”. Колонку підготовлено Центром економічної стратегії, Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та “Технологіями прогресу” за підтримки Європейського Союзу. Автори:

Ірина Коссе, провідний науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій VoxUkraine VoxUkraine – аналітичний центр, що досліджує економічний розвиток, державне управління та реформаторські процеси. —

Порада від Business News:

Ця інформація є надзвичайно актуальною для України, особливо в контексті повоєнної відбудови. Впровадження ефективних систем переробки будівельних відходів не лише допоможе вирішити екологічні проблеми, але й створить нові економічні можливості, сприятиме сталому розвитку та зменшить залежність від первинних ресурсів. Для бізнесу це означає потенційне зниження витрат на матеріали та підвищення конкурентоспроможності, а для суспільства – покращення екологічної ситуації та збереження довкілля для майбутніх поколінь.

Оригінал статті: www.ukrinform.ua