Україна посилює тиск: санкції проти фінансового сектору РФ закривають шляхи обходу

Оновлені секторальні санкції Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України суттєво розширюють перелік обмежень, що застосовуються до фінансового сектору Російської Федерації. Тепер під дію санкцій потрапляють віртуальні активи, цифрові фінансові послуги та інша інфраструктура, яку держава-агресор використовує для здійснення міжнародних платежів в обхід встановлених обмежень.

Про це повідомив Владислав Власюк, уповноважений Президента України з питань санкційної політики, у своєму коментарі для Укрінформу.

Адаптація до нових загроз

«Росія невпинно шукає нові шляхи для обходу санкцій, тому санкційний режим потребує регулярного перегляду та оновлення. Рішення РНБО, затверджене Верховною Радою, стосовно секторальних санкцій проти фінансової системи РФ дозволяє ефективно перекривати нові схеми та посилювати тиск на державу-агресора», — зазначив Власюк.

Він уточнив, що секторальні санкції проти фінансового сектору Росії діють з 2022 року. Однак, оновлене рішення РНБО адаптує їх до сучасних реалій, враховуючи нові методи обходу обмежень, розроблені Росією за цей час. Зокрема, тепер санкційний режим поширюється на:

• Віртуальні активи.
• Цифрові фінансові сервіси.
• Іншу критично важливу інфраструктуру, яку Росія задіює для проведення міжнародних розрахунків всупереч санкціям.

Криптовалюти та стейблкоїни як інструмент обходу

«Одним із ключових інструментів, що використовуються для обходу санкцій, стали віртуальні активи. Російська Федерація дедалі активніше залучає криптовалютну інфраструктуру, зокрема стейблкоїни, прив’язані до рубля, а також спеціалізовані платіжні платформи для здійснення міжнародних розрахунків. Європейський Союз вже відреагував на цю тенденцію, запровадивши санкції проти відповідної інфраструктури, наприклад, проти рублевого стейблкоїна A7A5», — підкреслив Власюк.

За його словами, яскравим прикладом є фінансова платформа А7, яка використовується для проведення міжнародних розрахунків всупереч санкційним обмеженням. Ця платформа задіюється для оплати поставок, зокрема електронних компонентів та товарів подвійного призначення.

«За наявними оцінками, щомісячний обсяг таких операцій перевищує 5 мільярдів доларів США (приблизно 197,5 мільярда гривень за курсом 2026 року). Важливо розуміти, що А7 — це лише один елемент нової фінансової екосистеми, яку Росія створює для обходу санкцій. До цієї екосистеми також входять A71, A7 Agent та інші пов’язані структури, розроблені для забезпечення міжнародних розрахунків та уникнення обмежень», — наголосив радник Президента.

Синхронізація з міжнародними партнерами та власні кроки

Оновлене рішення РНБО забезпечує синхронізацію українського санкційного режиму з підходами Європейського Союзу у сфері протидії обходу санкцій за допомогою фінансових технологій та віртуальних активів.

«Водночас Україна зробила крок далі. Якщо ЄС санкціонує окремі криптоактиви та пов’язану з ними інфраструктуру, то українське рішення поширює секторальні санкції на весь фінансовий сектор Російської Федерації. Це охоплює не лише вже відомі, але й усі майбутні фінансові інструменти та механізми, які можуть бути використані для обходу санкцій», — додав Власюк.

Нагадаємо, 14 липня поточного року Верховна Рада підтримала постанову про запровадження секторальних санкцій проти всіх фінансових установ Російської Федерації строком на 50 років. Законодавчу ініціативу №15366 підтримали 312 народних депутатів.

Фото Укрінформу можна придбати за посиланням.

Порада від Business News:

Це оновлення санкційного режиму є надзвичайно важливим для України, оскільки воно демонструє проактивну позицію держави у боротьбі з фінансовими схемами обходу обмежень. Для бізнесу та громадян це означає посилення міжнародної ізоляції Росії та зменшення її можливостей фінансувати агресію. Успішна імплементація цих заходів сприятиме стабільності світової фінансової системи та зменшить ризики, пов’язані з несанкціонованими фінансовими потоками.

Джерело новини: www.ukrinform.ua