Фесенко пояснює: хто виграє від кадрових перестановок в уряді та яке майбутнє чекає на Корецького, Свириденко і Федорова
Нова команда влади: Корецький замість Свириденко, Фесенко пояснює стратегію Зеленського

Фото: Maksym Kishka/Frontliner/Getty Images Підпишіться на нас в Google додати зараз
Президент Володимир Зеленський ініціював значні кадрові перестановки у владній структурі. Планується заміна чинної Прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, що потягне за собою повну відставку уряду. Мета цих кроків, їхня своєчасність, нові обличчя в уряді та роль ключових політиків – ці питання обговорив журналіст “Коротко про” з політологом Володимиром Фесенком.
Напружені відносини Свириденко з парламентом

Політолог Володимир Фесенко. Фото: kanaldim.tv
– Чому саме зараз виникла потреба у масштабному оновленні влади?
– Час для цих змін – це певний збіг обставин. За непрямими ознаками, Володимир Зеленський планував серйозні кадрові зміни, які не обмежувалися лише урядом. Спочатку розглядалися дипломатичні перестановки, і вже 11 липня Президент анонсував низку змін у дипломатичній сфері, зокрема, рішення про призначення Юлії Свириденко на посаду посла в США.
Після цього Президент вирішив здійснити комплексні зміни, оскільки часто об’єднує такі рішення в один пакет. Однак, необхідність заміни посла в США стала певним тригером для прискорення цих кадрових рішень. Різні джерела повідомляють, що ще до саміту НАТО Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина повідомила Президента про намір піти у відставку з особистих причин.
Відтак, у Зеленського, ймовірно, виникла ідея призначити Свириденко на посаду посла. Її особисті добрі стосунки з американськими високопосадовцями, зокрема з міністром фінансів США, а також її розуміння ключових проєктів, які потребують просування в США – від дронової угоди та отримання ліцензій на системи “Патріот” до інвестиційних проєктів – роблять її кандидатуру доцільною для цієї місії.
– Чи означає призначення Свириденко послом у США, що вона залишається в системі влади, враховуючи стратегічну важливість американського напрямку для Києва?
– Так, безумовно, вона залишається частиною команди Президента, але на дипломатичній посаді в Сполучених Штатах.
– Чи були конкретні претензії до Свириденко як Прем’єр-міністра, чи це радше планова ротація у відповідь на нові виклики?
– Не можна сказати, що Президент мав суттєві претензії до Юлії Свириденко, адже він і досі добре до неї ставиться. Однак, він відчував певні труднощі у взаємодії Свириденко з парламентом, що ускладнювало просування урядових ініціатив. Тому Президент вважав за необхідне призначити нову людину на цю посаду для покращення комунікації з Верховною Радою.
Крім того, раніше Свириденко часто сприймалася як людина з оточення Андрія Єрмака. Хоча останнім часом вона вже не позиціонувала себе таким чином, і, за деякими даними, Єрмак навіть перестав її підтримувати. Це не є головною причиною відставки, але в контексті оновлення образу влади, що демонструє Зеленський, це було певним чином необхідно.


Юлію Свириденко часто асоціювали з оточенням Андрія Єрмака. Фото: ANDRII NESTERENKO / AFP via Getty Images
Корецький – бажаний кандидат для Зеленського
– Чому Офіс Президента робить ставку на Сергія Корецького, голову «Нафтогазу», як на потенційного Прем’єр-міністра? Чому вибір упав на технократа з енергетичного сектору?
– Варто нагадати, що Сергій Корецький не єдиний кандидат. Президент проводив співбесіди не лише з ним, а й з Денисом Шмигалем, Михайлом Федоровим, Ігорем Клименком. Також, за моєю інформацією, активно просувається кандидатура Ігоря Терехова.
Але чому саме Корецький розглядається як кандидат №1? Президент Зеленський високо оцінює його роботу в енергетичній сфері. Корецький має репутацію ефективного менеджера. Він імпонує Президенту як сучасна, технократична людина, яка не пов’язана з жодними політичними чи олігархічними групами. Навпаки, під час його керівництва «Укрнафтою» та «Нафтогазом України» він стикався з кампаніями в медіа, пов’язаних з Ігорем Коломойським, але встояв. Його аполітичність та позитивна репутація особливо цінуються Зеленським. Корецький може стати символом продовження оновлення влади. Це буде Прем’єр-міністр, якого добре знають і поважають на Заході.
Щодо інших кандидатів, ситуація складніша. Шмигаль не створює ефекту оновлення. Навколо Федорова виникла певна напруга, пов’язана з конфліктом інтересів на ринку озброєнь. Є інформація про напружені стосунки Федорова з Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським, а також про критику з боку деяких депутатів від «Слуги Народу».
Щодо Терехова, я схиляюся до думки, що йому бракує досвіду роботи на загальнонаціональному рівні. Більш імовірним сценарієм є його призначення на посаду Віцепрем’єр-міністра з питань інфраструктури, який також буде відповідати за розвиток інфраструктури та забезпечення її функціонування в прифронтових регіонах.
– Ви згадали, що кандидатуру Терехова активно просувають. Хто саме?
– Точно сказати не можу. Але є ознаки того, що хтось із оточення Президента підтримує саме цю кандидатуру. Втім, і сам Терехов імпонує Зеленському. Його робота в Харкові є надзвичайно ефективною. Президент цінує людей, які демонструють результативність, особливо в умовах війни.


Сергій Корецький є головним кандидатом на посаду Прем’єр-міністра. Фото: соціальні мережі Володимира Зеленського
Зеленський прагне поступок від Європи
– Раніше Банкова активно просувала ідею скорочення кількості міністерств задля економії бюджету та зменшення бюрократії. Чому зараз їх знову реформують – чи означає це провал ідеї «суперміністерств»?
– Це давня історія. Ще з часів Леоніда Кучми до Петра Порошенка міністерства то об’єднували, то розділяли. Так відбувається при кожному президенті. Зараз також відбудеться реструктуризація. Президент оголосив про необхідність нової політичної стратегії.
Я не думаю, що відбудуться суттєві зміни у зовнішньополітичному чи внутрішньополітичному курсі. Скоріше, будуть змінені акценти на певних пріоритетах. Наприклад, внутрішня політика та прифронтові регіони потребують особливої уваги.
– Планується розділити Міністерство розвитку громад та територій України, яке очолює Олексій Кулеба, на два класичні напрями: регіональну політику та транспортну інфраструктуру. Чому?
– Ймовірно, хтось претендує на окрему міністерську посаду.
– Народний депутат Віталій Безгін?
– Можливо. Він, до речі, займається регіональною політикою. Хоча не можу сказати, що він є надзвичайно впливовим, але, можливо, голова фракції Давид Арахамія його підтримує. Однак, значно важливіше те, що Віцепрем’єр-міністром, який куруватиме регіональну політику, інфраструктуру та прифронтові регіони, швидше за все, стане Терехов. Це ключовий момент, а не саме розділення міністерства.
– Щодо ще одного прізвища – міністра освіти Оксена Лісового. Його відставка – це результат недоліків у роботі чи має політичний підтекст?
– Ні. Ймовірно, тут мають місце певні конфлікти всередині міністерства та навколо нього. Чутки про відставку Лісового циркулюють вже щонайменше два роки. Його неодноразово «звільняли» інформаційно, але політично це не підтверджувалося. Побачимо, як буде цього разу. Хтось лобіює звільнення Лісового, хтось, навпаки, його захищає. Рішення Президента поки що невідоме.
Я б звернув увагу на інший аспект. Одним із пріоритетів є зміни у зовнішній політиці. Дуже ймовірно, що з’явиться новий Віцепрем’єр-міністр з питань європейської інтеграції. Президент Зеленський не цілком задоволений тим, що не були відкриті всі шість кластерів для переговорів.
Чинний Віцепрем’єр-міністр з питань європейської інтеграції Тарас Качка, безперечно, є професіоналом. Однак, він скоріше лобіює європейські вимоги, які Україна має виконати, ніж українську позицію в Брюсселі. Президент же прагне, щоб Європа йшла на поступки Україні, а не навпаки. Тому цілком імовірно, що з’явиться новий віцепрем’єр з питань європейської інтеграції.
Існує інтрига навколо Михайла Федорова
– Крім згаданих осіб, до яких ще міністрів є конкретні претензії?
– Є певна інтрига навколо кандидатури Михайла Федорова як Міністра цифрової трансформації та потенційно Міністра оборони. Я так розумію, деякі сили лобіюють його зміну. Це пов’язано з жорсткою конкуренцією на ринку озброєнь та певними реформаторськими кроками Федорова. Тому є особи, які бажають його усунення або переведення на іншу посаду. Чи станеться це, невідомо, але це питання розглядається.
Є припущення, що чинний Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко може зайняти посаду Віцепрем’єр-міністра або Міністра оборони. Я не вважаю це оптимальним рішенням. Часті зміни Міністра оборони, кожні пів року, можуть призвести до нестабільності та зниження ефективності роботи цього відомства. Тому я скептично ставлюся до таких ідей, але проблема, схоже, існує.
Також є певні питання щодо Міністерства у справах ветеранів. Не виключається поява нового міністра. Поки що це менш імовірний сценарій, але, за різними оцінками, до половини членів Кабміну можуть бути оновлені, зокрема, через розділення деяких міністерств.
– Щодо можливої відставки Федорова. Президент Зеленський усвідомлює, що його відсторонення може зробити Федорова одним з його головних конкурентів на майбутніх виборах, враховуючи його високий рейтинг?
– Насправді, Федоров важливий в іншому аспекті. Він є неформальним керівником штабу, який займається підготовкою до майбутніх виборів. З ним пов’язані піарники, фахівці з соціальних мереж та комунікацій. Федоров або безпосередньо курує цей напрямок, або його люди. Він загалом дуже лояльний до Президента Зеленського і, найімовірніше, очолить партійний список на можливих парламентських виборах.
Навіть якщо він піде з Міністерства оборони, він залишиться в команді Президента. Наприклад, може стати Віцепрем’єр-міністром з повноваженнями, що стосуються просування оборонних проєктів та взаємодії із Заходом.
Парламент має затвердити новий уряд
– Чи існує зараз у Верховній Раді стійка монобільшість для швидкого затвердження нового Прем’єр-міністра та пакету міністрів, чи очікуються тривалі переговори?
– За даними джерел, затвердження Корецького на посаді Прем’єр-міністра, найімовірніше, пройде без проблем. Він неконфліктна людина, і більшість фракції «Слуга Народу» разом з частиною опозиції, ймовірно, підтримають його кандидатуру, висунуту Президентом Зеленським. Це оптимальний варіант з точки зору його аполітичності та неконфліктності.
Однак, щодо складу уряду, можуть виникнути певні складнощі. Зокрема, коли розглядатиметься кандидатура Федорова на посаду Міністра оборони, це може викликати певні проблеми. Хоча варто нагадати, що минулого разу, коли його призначали на цю посаду, він отримав підтримку більшості фракцій «Слуги Народу» та частини опозиції. Тому, згідно з парламентськими джерелами, щодо Федорова можуть виникнути певні труднощі. Це, безумовно, стане тестом для голови фракції Давида Арахамії, який має забезпечити результативне голосування. Також існують певні ризики щодо голосування за список Кабміну. Але, щоб уникнути урядової кризи, будуть докладені максимум зусиль для успішного голосування.
– Які основні ризики пов’язані з цим кадровим перезавантаженням, особливо зважаючи на наближення важкої зими?
– Я не бачу значних ризиків. Ключові урядовці, найбільш ефективні та впливові, залишаться на своїх посадах. Думаю, Денис Шмигаль залишиться, як і Михайло Федоров. Сам Корецький вже давно залучений до підготовки до зимового періоду і продовжить цю роботу на посаді Прем’єр-міністра. Тому я не очікую, що ці зміни призведуть до проблем з підготовкою до зими. Якщо Терехов приєднається до уряду, йому доведеться набути певного досвіду роботи в Кабміні, але він знає, що робити. Його завданням буде масштабувати успішні практики, реалізовані в Харкові, на всю країну, особливо на прифронтові регіони. Тому я не очікую тут серйозних проблем. Навпаки, схоже, що Зеленський прагне здійснити ці зміни для підвищення ефективності уряду в підготовці до зими та врахування нового етапу війни.
Порада від Business News:
Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння стратегічних кроків української влади. Аналіз Володимира Фесенка дає глибоке розуміння причин кадрових перестановок, логіки призначення нових керівників та їхньої потенційної ролі у майбутньому. Це допоможе громадянам краще орієнтуватися в політичному ландшафті та прогнозувати подальший розвиток подій, особливо в контексті підготовки до складних викликів.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: kp.ua
