Європа на правому повороті: чим загрожує Україні зсув електоральних симпатій?

Фото: RALF HIRSCHBERGER/AFP через Getty Images Підпишіться на нас в Google додати зараз

Поки Брюссель занурюється у власну бюрократію, а партії, до яких європейці звикли протягом ситих і безтурботних десятиліть, що минули без війни, намагаються завоювати прихильність виборців половинчастими рішеннями, континент стрімко змінює своє політичне обличчя. Повернення Марін Ле Пен до президентської гонки у Франції – це лише тривожний сигнал. Сьогодні правий популізм перестав бути маргінальним страшилом, перетворившись на ключовий електоральний тренд континенту. Журналіст Коротко про досліджував причини масового голосування європейців за радикальні сили та потенційні загрози від цього зсуву політичних уподобань для України.

Ле Пен отримала дозвіл балотуватися на виборах президента Франції

Марін Ле Пен виявила намір взяти участь у президентських виборах у Франції, запланованих на 2027 рік. Нагадаємо, раніше її звинувачували у нецільовому використанні та привласненні бюджетних коштів Європейського парламенту. У березні 2025 року суд першої інстанції визнав Марін Ле Пен винною. У липні 2026 року Апеляційний суд Парижа засудив її до трьох років позбавлення волі, зобов’язавши сплатити 100 000 євро, а також заборонивши обіймати виборні посади протягом 45 місяців.

Однак, ця заборона зазнала суттєвих коректив. Апеляційний суд скоротив термін заборони балотуватися з початкових 5 років до 45 місяців, з яких 30 місяців є умовними. З огляду на те, що відлік дискваліфікації розпочався 31 березня 2025 року, реальна заборона (15 місяців) закінчиться задовго до президентських виборів навесні 2027 року.

Тому Ле Пен вже оголосила про свою участь у виборах у тандемі з формальним лідером партії Жорданом Барделлою. У разі перемоги на президентських виборах вона пообіцяла призначити Барделлу на посаду прем’єр-міністра Франції. За словами Ле Пен, їхня спільна передвиборча кампанія розпочнеться «дуже скоро».

Повернення Ле Пен до великої політики є яскравим свідченням різкого зсуву громадської думки в Європі у бік правих ідей. Ба більше, праві та ультраправі сили в Європі не просто готуються до нового походу у владу, а переживають найпотужніший і найглибший електоральний підйом з часів Другої світової війни.

Марін Ле Пен братиме участь у виборах президента Франції і має шанси. Фото: Dimitar DILKOFF/AFP via Getty Images

Майже кожен четвертий європеєць обирає праві та ультраправі сили

Згідно з дослідженнями європейських політологів, проведеними до літа 2026 року, майже чверть європейців на національних виборах віддають свої голоси вкрай правим партіям. Останніми роками цей показник демонструє стрімке зростання, збільшившись майже вп’ятеро порівняно з серединою 1990-х.

У Франції партія «Національне об’єднання» послідовно зміцнює свій вплив на регіональному рівні та утримує позицію ключової опозиційної сили в країні.

У Німеччині на загальнонаціональному партійному з’їзді в Ерфурті, що відбувся у липні 2026 року, правопопулістська «Альтернатива для Німеччини» (АдГ) переобрала своїх лідерів (Алісу Вайдель та Тіно Хрупаллу) і офіційно заявила про наміри увійти до складу федерального уряду. Партія залишається найвпливовішою опозиційною силою в країні.

В Італії уряд Джорджі Мелоні («Брати Італії») успішно утримує владу, демонструючи, що участь правих сил в управлінні державою більше не лякає виборців, а навпаки, зміцнює їхні позиції.

Лідер сувереністської правої партії AUR Джордже Сіміон у Румунії, який переміг у першому турі президентських виборів у 2025 році, до середини 2026 року став головним бенефіціаром затяжної економічної кризи в країні та має високі шанси на перемогу у виборах у листопаді 2026 року.

Праві сили успішно закріпилися в політичних ландшафтах Данії, Фінляндії, Бельгії, Австрії та Угорщини. Сьогодні вони диктують свої умови мейнстримним партіям, змушуючи навіть центристів переймати жорстку праву риторику, аби не втратити електорат.

Навіть у самому Європарламенті традиційна проєвропейська центристська більшість фактично розмита. Помірно права Європейська народна партія (ЄНП) дедалі частіше блокується з правими та ультраправими фракціями для ухвалення рішень, зокрема щодо міграційної політики та створення депортаційних центрів поза межами ЄС.

Сучасна політика Євросоюзу сприяє зростанню впливу правих та ультраправих

І, якщо бути відвертими, існують вагомі причини для зростання популярності правих та ультраправих в Європі. Накопичилося стільки політичних, соціальних та бюрократичних проблем, що симпатії виборців, а разом з ними і потенційна влада, буквально «падають до рук» правих сил.

По-перше, європейців дедалі більше обурює міграційна політика Євросоюзу. Традиційні партії тривалий час ігнорували масштаб проблеми, що дозволило правим перехопити ініціативу. Їхні вимоги щодо жорсткого обмеження надання притулку, посилення прикордонного контролю та запуску програм масової депортації (реміграції) нелегалів почали сприйматися суспільством не як радикальні гасла, а як нагальна потреба.

Далі йдуть економічні виклики. Багаторічне зростання інфляції, зниження реальних доходів населення та дефіцити національних бюджетів серйозно підірвали довіру до традиційних центристських урядів. Праві популісти майстерно використовують невдоволення громадян, звинувачуючи чинну владу в неефективному витрачанні коштів, підвищенні податків та нездатності захистити вітчизняний бізнес від глобальної конкуренції.

«Зелена» політика Євросоюзу – ще один козир у руках правих та ультраправих. Жорсткі екологічні реформи Брюсселя, спрямовані на декарбонізацію (відмову від традиційних джерел енергії на користь відновлюваних), стали значним фінансовим тягарем для європейської промисловості, фермерів та пересічних споживачів. Зростання цін на енергоносії та паливо, а також суворі обмеження для аграрного сектору спричинили масові страйки по всій Європі, перетворивши праві партії на головних захисників інтересів робітничого класу.

Крім того, європейців відверто дратує бюрократія Євросоюзу, що призводить до стрімкого зростання євроскептицизму в суспільстві. Праві сили успішно використовують цей тренд, просуваючи ідеї суверенізму. Вони вимагають повернути ключові важелі управління та прийняття рішень з Брюсселя до національних парламентів, захищаючи місцеву ідентичність від розмивання в рамках наддержави ЄС.

Демонстрацій із радикальною символікою у європейських містах з кожним днем ​​стає дедалі більше. Фото:  Mateo Lanzuela/Europa Press via Getty Images 

Україні слід бути напоготові

Зростання популярності ультраправих сил у Європі створює серйозні довгострокові ризики для стабільності, обсягів та передбачуваності військової та фінансової допомоги Україні. Попри те, що багато лідерів правих популістів, як-от Марін Ле Пен, публічно засудили дії Росії після 2022 року, ці заяви можуть виявитися прагматичним передвиборчим кроком, а не фундаментальною зміною переконань.

Зокрема, прихід до влади правих та ультраправих сил у країнах Європи може призвести до таких наслідків: затягування ухвалення рішень на користь України та розмивання консенсусу щодо надання допомоги Києву. Це також може спричинити зміщення фокусу уваги виборців з України на внутрішні проблеми. Праві популісти будують свої кампанії на гаслі «Своя країна – насамперед» (приклад Угорщини та Польщі).

Прихід до влади цих сил також становить серйознішу загрозу для Києва. Це може призвести до повного блокування євроінтеграції України, адже праві партії є затятими прихильниками суверенітету та євроскептиками. Вони категорично виступають проти розширення Євросоюзу за рахунок нових членів.

Далі можуть пролунати вимоги від партій-переможців у Європі щодо негайного початку мирних переговорів на умовах поступок з боку України (відмови від анексованих територій).

Найгірший сценарій – ризик формування проросійської коаліції в межах ЄС. Якщо сьогодні блокуванням ініціатив на користь України системно займалася Угорщина, то з приходом до влади правих сил у Німеччині, Франції, Австрії, Румунії та інших державах може утворитися потужний блок всередині ЄС. Такий альянс здатен повністю паралізувати санкційну політику проти Росії та припинити спільні закупівлі озброєнь для ЗСУ.

Думка політолога

Віталій Кулик, експерт-міжнародник:

– Зростанню популярності правих та ультраправих сприяє комплекс соціальних, економічних та інших проблем. Наприклад, очевидна криза мультикультуралізму в європейському проєкті. Це питання тривалий час ігнорувалося європейським істеблішментом. Наслідком міграційних хвиль після «Арабської весни» стала демонстрація проблеми, з якою європейський проєкт не справляється.

Зросла криміногенна обстановка, виникло відторгнення або сегрегація всередині суспільства, і, як результат, досить швидко накопичилися інші проблеми, які інші політичні партії не змогли вирішити. Праві скористалися цим. Вони просувають ідею повернення до національних держав, захисту їх кордонів, суверенітету, ідентичності та збереження чи повернення до звичного способу життя.

Це перегукується із загальносвітовим трендом MAGA, започаткованим Дональдом Трампом. Багато політичних проєктів, бачачи його популярність, мімікрують під цей рух. Нинішня бюрократія та істеблішмент Євросоюзу не мають ефективної протидії правим та ультраправим гаслам. Вони пропонують певні рішення, але для пересічного європейця вони виглядають як половинчасті заходи.

 

Порада від Business News:

Зважаючи на посилення впливу правих та ультраправих сил у Європі, Україні варто уважно стежити за змінами у політичному ландшафті ключових країн ЄС. Це може вплинути на обсяги та стабільність міжнародної допомоги, а також на перспективу євроінтеграції. Важливо бути готовими до можливих переговорних позицій щодо припинення війни та адаптувати свою зовнішню політику до нових реалій.

Інформація підготовлена на основі матеріалів: kp.ua