Український аграрний ринок: занижені очікування та реалії земельних торгів

Попри прогнози, що обіцяли доходи до 5000 доларів (приблизно 185 000 грн за курсом 2026 року) за гектар перед відкриттям ринку землі сільськогосподарського призначення, реальна середня вартість ледь сягнула 1800 доларів (приблизно 66 600 грн). Ця ситуація зумовлена не лише триваючою війною, а й браком ефективних економічних стимулів для розвитку агросектору, низьким попитом з боку великих агрохолдингів та фактичною забороною для компаній з іноземним капіталом купувати земельні ділянки. Про це свідчать аналітичні матеріали видання ТСН.

Нереалістичні прогнози прибутковості

Компанії, що спеціалізуються на земельних операціях, обіцяли інвесторам потенційний прибуток у 15-20% річних з кожного гектара. Такі оптимістичні прогнози базувалися на очікуванні повоєнного відновлення, притоку іноземних інвестицій, а також на дефіциті якісних земель через окупацію, мінування та близькість до лінії фронту. Однак, фактичні дані свідчать про значне завищення цих очікувань.

Статистика ринку: повільне зростання та зменшення активності

Згідно з даними OpenDataBot, за перші пів року 2026 року середня вартість гектара землі становила близько 75 тис. грн (приблизно 1800 доларів). У порівнянні з 2021 роком, коли гектар коштував 36,5 тис. грн (приблизно 1350 доларів), спостерігається зростання на 32%, або близько 5% на рік, що відповідає рівню інфляції долара. За чотири роки функціонування ринку було здійснено близько пів мільйона угод на загальну суму приблизно 50 млрд грн (близько 1,2 млрд доларів), що значно менше від очікуваних десятків мільярдів інвестицій. Кількість угод також демонструє тенденцію до зниження: з 92,9 тис. га у січні-квітні 2025 року до 82,1 тис. га за аналогічний період 2026 року.

Обмежений обіг та відсутність “земельного буму”

Державний кадастр констатував, що прогнози щодо масового продажу земельних ділянок не справдилися. Наразі в економічному обігу перебуває не більше 6% усієї землі, яка раніше була під мораторієм. Навіть після відкриття ринку для юридичних осіб у 2024 році, очікуваного “буму” не сталося. Попри прогнози Мінекономіки та комерційних компаній щодо щорічного зростання ціни на 10-15% (або навіть 50-60% у перший рік), перші тижні після відкриття ринку для компаній не принесли жодної угоди за їхньою участю. Більше того, бізнес радше продавав землю, ніж купував. Загалом за чотири роки було змінено власників лише близько 1,5% ділянок.

Іноземні інвестиції та стратегія агрохолдингів

Однією з ключових причин відсутності активності на ринку є його закритість для іноземців та українських компаній з іноземним капіталом. Оскільки більшість агрохолдингів мають у структурі нерезидентів, вони не можуть брати участь у купівлі землі. При цьому самі агрохолдинги публічно не виявляли значного інтересу до скуповування землі, натомість зосередившись на оренді. Деякі експерти вважають, що найкращі земельні ділянки вже перебувають в оренді, що зменшує кількість власників, готових продати свої активи.

“Відтак зростання ціни в межах 8-10% на рік цілком відповідає цьому адміністративному “важелю”, який “тягне” ціну за собою штучно, а не через збільшення попиту чи зростання ефективності використання гектарів. Зрештою, вартість землі визначається ситуацією в реальному аграрному виробництві. Зважаючи на комплекс негативних факторів, які останніми роками доводиться долати аграрним компаніям, очікувати на зростання прибутковості землі теж не варто”, — йдеться у матеріалі.

Обережні прогнози щодо іноземних інвестицій

Експерти закликають обережно ставитися до очікувань щодо швидкого притоку іноземних інвестицій у земельний сектор. Хоча Україна потребуватиме значних коштів на відновлення економіки, зокрема агросектору, оцінки обсягів інвестицій у сам ринок землі слід робити дуже помірковано.

“Допоки ринок закритий для іноземних компаній, стрімка динаміка зростання є лише теоретичною… Поствоєнні ризики, замінованість, конкуренція з боку вітчизняних виробників — можуть пригальмувати навіть спекулятивний попит з боку зовнішніх інвесторів, які будуть купувати гектари для перепродажу, а не для обробітку. Крім того, використання землі як застави для отримання кредитів на розвиток бізнесу, є вкрай непоширеним явищем”, — зазначається у статті.

Раніше “ФАКТИ” розповідали, де розташована найдорожча земля в Україні.

Фото Pixabay

Порада від Business News:

Ця інформація допоможе вам отримати реалістичну картину стану земельного ринку в Україні. Вона демонструє, що завищені очікування щодо швидкого заробітку на землі не виправдовуються, а ключовими факторами, що впливають на ціни та активність, є безпекова ситуація, економічні реалії та законодавчі обмеження. Розуміння цих аспектів є критично важливим для будь-якого потенційного інвестора чи власника землі, який планує свої подальші кроки.

Інформація підготовлена на основі матеріалів: fakty.ua