Українське ракетобудування: Чому лише декілька компаній беруться за складні проєкти?

Засновник стартапів MySat та Aerobavovna, Дмитро Хмара, висловив думку, що ключовою перешкодою для розвитку ракетних програм в Україні є не брак фінансування, а дефіцит висококваліфікованих команд, готових до втілення амбітних та технологічно складних завдань. Саме тому лише обмежена кількість підприємств наважується розробляти ракетну техніку.

Дмитро Хмара

Після значних ракетних атак з боку росії на українські міста, зокрема Київ та область, постало питання про відсутність українських балістичних ракет та систем перехоплення. Дмитро Хмара пояснює, що навіть за наявності сприятливих умов для розвитку ракетної галузі, головною проблемою є критичний брак інженерних команд, готових до реалізації таких надзвичайно складних проєктів.

Виклики ракетного будівництва: що стоїть за вартістю та складністю?

За словами засновника MySat, у 2023-2024 роках він разом з Юрієм Власюком, директором iLand, активно шукали команди, здатні займатися розробкою ракет. Однак, процес виявився значно складнішим, ніж очікувалося. Багато фахівців відмовлялися братися за такі проєкти з об’єктивних причин:

• Висока складність: Ракетобудування вимагає глибоких знань у багатьох галузях: аеродинаміці, матеріалознавстві, двигунобудуванні, електроніці, програмному забезпеченні, а також складній інтеграції з військовими системами та протиповітряною обороною.
• Тривалість та витратність: Розробка та виробництво ракет – це довготривалий, дороговартісний та ризикований процес.
• Альтернативи: Дрони, на противагу ракетам, є значно простішими у проєктуванні, швидше втілюються в життя та користуються більшою популярністю серед інженерів та широкої громадськості.

Хмара зазначає, що деякі команди доводилося буквально переконувати, аби вони погодилися на участь у ракетних проєктах.

Роль держави та приватного сектору

Спеціаліст спростовує поширену думку про те, що розробка ракет – це виключно завдання держави. Він підкреслює, що уряд та Міністерство оборони України виконали своє завдання, створивши ефективні механізми підтримки таких ініціатив та виділивши значні бюджетні кошти. Мільярди гривень були спрямовані на створення сприятливих умов для розвитку галузі, але саме брак кваліфікованих кадрів став неочікуваною перепоною. Фінансування неможливо було ефективно розподілити через відсутність готових команд.

Майбутнє українських ракет

Наразі лише невелика кількість українських компаній наважилися взяти на себе відповідальність за розробку власних ракетних систем. Ці компанії, попри значні труднощі, фактично роблять те, про що багато хто лише говорить. Дмитро Хмара зауважує, що тисячі людей вимагають “українських ракет”, але далеко не всі з них доклали реальних зусиль для їх створення. Він наголошує, що розв’язання цієї проблеми залежить від інженерів, підприємців та команд, готових до довгострокової, відповідальної та ризикованої роботи, а не від лише публічних звернень.

За прогнозами Дмитра Хмари, Україна матиме як власні ракетні, так і супутникові розробки. Він переконаний, що справжні технологічні прориви народжуються завдяки наполегливій праці професіоналів, а не лише в онлайн-дискусіях.

Нагадаємо, Президент України Володимир Зеленський раніше повідомляв про обговорення питань виробництва зброї на засіданні Ставки, зокрема про розвиток ракетної програми, включно з виробництвом власної балістики та антибалістичних систем.

Порада від Бізнес новини в Україні

Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння реального стану української оборонної промисловості. Вона показує, що окрім фінансової підтримки, критично важливим є розвиток людського капіталу та залучення висококваліфікованих спеціалістів до складних інженерних проєктів. Для підприємців та інженерів це є сигналом до можливостей у перспективних галузях, а для громадськості – нагадуванням про необхідність підтримки та розуміння складності реалізації технологічних розробок.

Джерело