Українські авіакомпанії під кримінальним пресингом: чи загрожує стратегічній галузі крах?

Бюро економічної безпеки (БЕБ) розслідує кримінальні провадження проти вітчизняних авіаперевізників, що викликано суперечливим трактуванням оподаткування операцій з лізингу повітряних суден. Експерти галузі та юристи вбачають у цих діях ознаки замовного тиску на бізнес, що може мати катастрофічні наслідки для майбутнього авіації в Україні.

Попри триваючу повномасштабну війну та активні зусилля з залучення міжнародних інвестицій для повоєнного відновлення, одна з ключових галузей економіки України, яка продовжує стабільно генерувати значні податкові надходження, опинилася під безпрецедентним тиском з боку державних органів. Серія кримінальних проваджень, ініційованих Бюро економічної безпеки проти українських авіакомпаній, дедалі більше скидається на системне послаблення стратегічної галузі, а не на боротьбу з економічними злочинами. Якщо ця тенденція не зміниться, Україна ризикує втратити не лише потужне джерело наповнення державного бюджету, а й одну з галузей, яка мала б стати локомотивом повоєнного відновлення економіки, як зазначає видання УНН.

Авіаційна галузь демонструє стійкість під час війни, але стикається з державним тиском

Закриття повітряного простору України через повномасштабну агресію змусило авіакомпанії перенести свою діяльність за кордон, кардинально перебудувати бізнес-моделі та активно шукати міжнародні контракти. Це дозволило зберегти висококваліфікований персонал та підготуватися до швидкого відновлення операційної діяльності в Україні після завершення війни.

Незважаючи на релокацію, галузь продовжує робити вагомий внесок у державний бюджет. За даними Державної податкової служби, лише за 2025 рік підприємства авіаційної сфери сплатили понад 702 мільйони гривень податків, що є найвищим показником за останні вісім років.

Водночас, приблизно через два роки після початку повномасштабного вторгнення, Бюро економічної безпеки розгорнуло активне кримінальне переслідування авіакомпаній. Це пов’язано з новим трактуванням міжнародних конвенцій, що регулюють лізинг повітряних суден. Хоча податкове законодавство щодо лізингу літаків та гелікоптерів у нерезидентів України залишалося незмінним протягом останніх 30 років, з 2024 року БЕБ, спільно з тодішньою командою податкової служби, почало застосовувати до нього нове тлумачення.

Суть нового підходу полягає в тому, що за оренду повітряних суден у нерезидентів України авіакомпанії тепер мають сплачувати роялті, трактуючи це як плату за користування інтелектуальною власністю.

Ця зміна у підході до оподаткування лізингу повітряного транспорту вже торкнулася щонайменше п’яти українських авіакомпаній, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”. Усім їм намагаються інкримінувати несплату додаткових 15% роялті за оренду літаків і гелікоптерів, які мали б надійти до українського бюджету.

Окрім вимоги сплати 15% роялті, що не має обґрунтування ані в міжнародному, ані в українському праві, БЕБ також ставить під сумнів правомірність застосування авіакомпаніями конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, ратифікованих між Україною та низкою іноземних держав.

Фахівці наголошують, що така позиція суперечить чинним міжнародним угодам України і може створити вкрай небезпечний прецедент для загального інвестиційного клімату в країні.

Олена Кузнєчікова, керуюча партнерка LAW GUIDE, експертка з міжнародного податкового планування, M&A, структурування бізнесу та захисту активів, зазначає, що міжнародні податкові конвенції покликані запобігати подвійному оподаткуванню одного й того ж доходу — як у країні джерела виникнення, так і в країні резидентства отримувача.

Питання оподаткування авіаційного лізингу — це не абстрактна академічна дискусія. Авіаційний парк України майже повністю знаходиться за кордоном. Усі українські авіакомпанії — МАУ, SkyUp, “Роза Вітрів” та інші — орендують повітряні судна через лізингові структури, часто зареєстровані у юрисдикціях з розгалуженою мережею КПО: Кіпр, Ірландія, Велика Британія. Якщо Україна систематично оподатковуватиме лізингові платежі, кваліфікуючи їх як роялті — це означає зростання операційних витрат авіакомпаній. У підсумку — або дорожчають квитки для пасажирів, або авіакомпанії зазнають збитків, або ж іноземні лізингодавці відмовляються від співпраці з українськими партнерами на стандартних умовах. Жоден з цих варіантів не є прийнятним для країни, яка прагне відновити авіаційну мобільність після війни.

– підкреслює експертка.

Пані Кузнєчікова пояснює, що сучасний міжнародний підхід, закріплений у Модельній конвенції ОЕСР, давно відійшов від практики віднесення орендних платежів за обладнання до категорії роялті.

Принципово важливо, що з 1992 року ОЕСР свідомо вилучила зі складу роялті платежі за використання промислового, комерційного або наукового обладнання. Лізингові платежі за техніку, транспорт, обладнання — це підприємницький прибуток за Статтею 7, або оренда транспорту в межах міжнародних перевезень за Статтею 8, а не роялті.

– наголосила вона.

Водночас, в Україні вже сформувалася судова практика, яка також не дозволяє трактувати оренду транспортних засобів як користування інтелектуальною власністю з виплатою роялті за лізинг. Однак, слідчі Бюро економічної безпеки, схоже, ігнорують усталені рішення українських судів з цього питання.

Ознаки тиску на бізнес

Юристи, з якими поспілкувалося видання УНН, вказують на те, що кримінальні провадження проти авіакомпаній мають ознаки замовного тиску на бізнес. Це підтверджується як характером претензій слідства, так і зневажливим ставленням до судової практики та міжнародних правових норм.

Валерія Одинцова, адвокатка та засновниця юридичної компанії “ЛОДЖІК”, пояснила, як розпізнати тиск на бізнес з боку слідчих органів. За її словами, одним із ключових індикаторів можливого стороннього впливу є неприродна інтенсивність процесуальної активності правоохоронців. Це може проявлятися як у надмірно швидкому проведенні слідчих дій без належного збору доказів, так і в протилежній ситуації, коли розслідування роками не показує жодного реального прогресу.

Увага приділяється лише обставинам, які підтверджують версію обвинувачення, а за відсутності достатніх доказів слідство не закриває провадження, а змінює або розширює правову кваліфікацію діяння, проводить численні обшуки та допити для створення психологічного тиску. При цьому орган розслідування може тривалий час не приймати процесуальних рішень, що створює додаткові репутаційні ризики.

– пояснила пані Одинцова у коментарі УНН.

Кримінальні справи як інструмент економічного впливу

Юристка зазначає, що про потенційно замовний характер кримінальних проваджень найчастіше говорять у випадках, коли вони відкриваються стосовно осіб чи компаній, діяльність яких суперечить інтересам впливових груп. Це можуть бути як політичні опоненти, так і бізнес-конкуренти.

На її думку, в таких сценаріях кримінальний процес може використовуватися як інструмент економічного впливу, зокрема для здобуття конкурентних переваг, примушування до певних рішень, перерозподілу активів або послаблення ринкових позицій підприємства.

У більшості випадків потенційне замовне кримінальне переслідування може бути прогнозованим за наявності певних передумов та індикаторів ризику, тому правова робота має бути спрямована не лише на реагування, а й на превентивне запобігання ризикам до фактичного загострення ситуації.

– наголосила пані Одинцова.

За словами адвокатки, у випадку відкриття кримінального провадження для підприємства надзвичайно важливо діяти виключно у правовому полі: провести ретельний юридичний аудит ситуації, розробити стратегію захисту, забезпечити захист активів та налагодити професійну комунікацію, адже репутаційні втрати можуть мати не менш серйозні наслідки, ніж саме кримінальне переслідування.

Руйнування авіаційної галузі — удар по майбутньому України

Якщо йдеться не про окремі помилки слідства, а про системну практику кримінального переслідування стратегічно важливого бізнесу, наслідки виходять далеко за межі діяльності кількох авіакомпаній. Під ударом опиняється ціла галузь, яка навіть в умовах війни продовжує підтримувати українську економіку, а приватні авіаремонтні підприємства — оборонний сектор.

Експерти авіаційної галузі вважають, що якщо практика кримінального переслідування через некоректне трактування міжнародного права продовжиться, частина українських перевізників може остаточно перенести свій бізнес до інших юрисдикцій, фактично залишивши Україну.

У такому разі держава втратить не лише сотні мільйонів гривень податкових надходжень. Україна ризикує втратити висококваліфікованих пілотів, інженерів, технічний персонал, ремонтні підприємства, навчальні центри та іншу інфраструктуру, відновлення якої після війни буде надзвичайно складним завданням.

Ця ситуація виглядає особливо небезпечною в контексті майбутньої повоєнної відбудови. Адже, за прогнозами економістів, саме авіація має стати ключовим елементом для забезпечення міжнародного сполучення, перевезення інвесторів, гуманітарних місій, логістики, розвитку туризму та інтеграції української економіки у світові ринки. Без потужного національного авіаційного сектору ці процеси можуть суттєво сповільнитися.

Крім того, поточна ситуація створює серйозні ризики для міжнародної репутації України. Коли державні органи починають по-новому трактувати міжнародні договори та відкривають кримінальні провадження проти підприємств, що працюють за загальноприйнятими світовими стандартами, це неминуче викликає запитання у потенційних інвесторів щодо передбачуваності української юрисдикції та гарантій захисту бізнесу.

Якщо українська держава власними діями витіснить цивільну авіацію за кордон, після завершення війни їй доведеться фактично створювати цю галузь з нуля, що потребуватиме додаткових часових та фінансових ресурсів. Саме такого сценарію прагне Росія, яка від початку повномасштабного вторгнення веде війну не лише проти української армії, а й проти української економіки.

Порада від Бізнес новини в Україні

Ця інформація є надзвичайно важливою для всіх, хто пов’язаний з авіаційною галуззю, інвесторів та громадян, які користуються авіаперевезеннями. Розуміння потенційних ризиків, пов’язаних із діями БЕБ, допоможе бізнесу краще підготуватися до можливих викликів, а суспільству — усвідомити загрози для стратегічної галузі, яка відіграватиме ключову роль у повоєнному відновленні України. Важливо стежити за розвитком подій та підтримувати прозорість і законність у взаємодії бізнесу та держави.

Джерело