БЕБ нищить бюджетоутворювальну галузь: Україна шукає кошти на оборону

## Україна Рекордними Темпами Збільшує Оборонний Бюджет, Отримуючи Мільярди від ЄС, На Тлі Тиску БЕБ на Авіагалузь

На 2026 рік Україна затвердила безпрецедентний оборонний бюджет, сягнувши показника у 4,4 трильйона гривень. Цьому сприяло отримання першого траншу від Європейського Союзу у розмірі 3,9 мільярда євро, кошти з якого призначені для закупівлі безпілотників. Водночас, Бюро економічної безпеки створює перешкоди для авіакомпаній, які минулого, 2025 року, сплатили до бюджету 702 мільйони гривень податків.

БЕБ знищує галузь, яка наповнює бюджет, поки Україна шукає гроші на оборону

П’ятий рік поспіль Україна протистоїть повномасштабній агресії, тому забезпечення фінансування сектору безпеки та оборони залишається пріоритетним завданням держави. Для підтримки обороноздатності Київ вимушений постійно збільшувати витрати на армію, закупівлю військової техніки та озброєння, активно залучаючи фінансову допомогу від міжнародних союзників. На цьому тлі викликає занепокоєння діяльність деяких державних органів, які можуть підірвати стабільність галузей, що, попри складні умови, продовжують забезпечувати надходження до державного бюджету. Зокрема, йдеться про тиск з боку Бюро економічної безпеки на авіаційний бізнес, який щорічно перераховує до скарбниці близько мільярда гривень податків, як зазначає видання УНН.

Рекордне Збільшення Видатків на Оборону

У червні поточного року Верховна Рада схвалила внесення змін до державного бюджету на 2026 рік, збільшивши фінансування сектору безпеки та оборони на 1,56 трильйона гривень. Президент України Володимир Зеленський підписав відповідний закон, який набув чинності.

З урахуванням цих коригувань, загальний обсяг оборонних видатків у 2026 році сягнув рекордних 4,4 трильйона гривень.

Розподіл додатково виділених коштів виглядає наступним чином:

  • 1,52 трильйона гривень спрямовано Міністерству оборони;
  • 16,7 мільярда гривень – органам системи Міністерства внутрішніх справ;
  • 4,8 мільярда гривень – Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації;
  • 2,5 мільярда гривень – Службі безпеки України;
  • 1,8 мільярда гривень – Головному управлінню розвідки Міноборони;
  • 14,6 мільярда гривень – резерву сектору безпеки і оборони.

Важливо зазначити, що 2,3 трильйона гривень будуть витрачені на закупівлю озброєння та військової техніки, а понад 1,45 трильйона гривень – на грошове забезпечення військовослужбовців.

Ці масштабні цифри ще раз підкреслюють, що для ефективного протистояння агресії держава змушена невпинно нарощувати оборонні витрати.

Україна Залучає Фінансову Допомогу від Партнерів

Забезпечення таких значних фінансових потреб виключно за рахунок внутрішніх ресурсів є надзвичайно складним завданням. Саме тому Україна активно співпрацює з міжнародними партнерами.

Збільшення оборонного бюджету стало можливим завдяки узгодженню Європейським Союзом значного пакету фінансової підтримки для України.

Йдеться про кредит у розмірі 90 мільярдів євро на період 2026–2027 років, з яких 60 мільярдів євро безпосередньо спрямовані на оборонні потреби України.

30 червня Україна отримала перший транш на суму 3,9 мільярда євро, призначений для закупівлі дронів, у межах цього кредиту Ukraine Support Loan.

“Винахідливість України є ключовою для її успіху у протистоянні повномасштабному вторгненню росії. Саме цю винахідливість ми прагнемо підтримувати. Сьогодні ми надаємо перші 3,9 мільярда євро на передові технології безпілотників для зміцнення обороноздатності України. Це лише початок”, – зазначила голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн.

Наступні виплати будуть спрямовані на продовження закупівель безпілотників, а також на боєприпаси, ракети та системи протиповітряної оборони.

Таким чином, міжнародні партнери допомагають Україні покривати частину фінансових потреб, необхідних для продовження боротьби, закупівлі озброєння та забезпечення макроекономічної стабільності. Однак, навіть за наявності зовнішньої допомоги, надзвичайно важливо зберігати та розвивати внутрішній ресурс держави, тобто податкові надходження від українського бізнесу.

Авіаційна Галузь Підтримує Бюджет Навіть Без Відкритого Неба

Одним із прикладів такої стійкості в умовах війни є українська цивільна авіація. Незважаючи на повністю закритий повітряний простір над Україною, вимушену релокацію бізнесу за кордон та роботу в надскладних умовах, авіапідприємства не лише зберегли свою діяльність, але й продовжують сплачувати значні податки.

Як повідомила Державна податкова служба у відповідь на запит УНН, у 2025 році авіаційна галузь перерахувала до бюджету 702,23 мільйона гривень. Це є рекордним показником за останні вісім років.

Найбільшими платниками стали підприємства, що спеціалізуються на пасажирських авіаперевезеннях. Від них до бюджету надійшло понад 526,8 мільйона гривень.

Майже 125,7 мільйона гривень сплатили компанії, які займаються ремонтом та технічним обслуговуванням повітряних суден, а близько 49,7 мільйона гривень забезпечили підприємства вантажної авіації.

Динаміка податкових надходжень свідчить про постійне зростання: у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, галузь сплатила близько 297 мільйонів гривень. У 2023 році ця сума зросла до 392,6 мільйона гривень, у 2024 році – до 515,5 мільйона гривень, а у 2025 році встановлено новий рекорд – понад 702 мільйони гривень.

Таким чином, навіть без можливості здійснювати польоти в межах України, авіаційні підприємства продовжують генерувати прибутки за кордоном, сплачувати податки до українського бюджету та підтримувати економіку країни. Економічні експерти наголошують, що в повоєнний період авіація може стати одним із ключових драйверів відновлення економіки України.

“Авіаційна сфера – це одна з галузей, де Україна може відновити та розвинути свої провідні позиції у світовій економіці. Якщо говорити образно, то ключові напрямки розвитку української економіки відображені на державному прапорі. Блакитний колір символізує небо, а це – авіакосмічна сфера, а пшеничне поле – це аграрна сфера”, – вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак.

В умовах, коли Україна змушена запитувати десятки мільярдів євро міжнародної допомоги для фінансування оборони, кожне підприємство, що забезпечує стабільні податкові надходження, набуває стратегічного значення. Однак, дії деяких державних органів демонструють протилежний підхід.

Тиск на Авіаційний Бізнес

Під тиском Бюро економічної безпеки опинилися компанії, які використовують механізми, що десятиліттями застосовуються у глобальній авіаційній індустрії. Зокрема, БЕБ намагається класифікувати платежі українських авіакомпаній за лізинг літаків від нерезидентів як роялті, що стало підставою для відкриття кримінальних справ. Від такого трактування оренди транспорту як використання інтелектуальної власності постраждали щонайменше п’ять авіакомпаній, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”.

Юристи, податкові консультанти та адвокати, опитані УНН, неодноразово наголошували, що така позиція суперечить міжнародним конвенціям про уникнення подвійного оподаткування, положенням Податкового кодексу України та усталеній судовій практиці. Крім того, той факт, що українське податкове законодавство щодо лізингу повітряних суден залишається незмінним протягом останніх 30 років, наштовхує на висновок про свідомий тиск на бізнес з боку Бюро економічної безпеки. Претензії до діяльності низки авіакомпаній виникли лише після 2024 року, хоча сутність їхньої роботи не змінилася.

На думку експертів, ця проблема виходить далеко за межі окремих кримінальних проваджень. Для бізнесу, який п’ятий рік працює в екстремальних умовах, додаткові кримінальні ризики можуть стати вирішальним чинником для перенесення своєї діяльності до інших юрисдикцій.

За словами виконавчого директора Громадської спілки “Українська авіатранспортна Асоціація” Миколи Щербини, спроби подвійного оподаткування авіакомпаній ставлять під загрозу функціонування всієї галузі цивільної авіації, яка наразі виживає завдяки міжнародним контрактам.

“Невизначеність у кваліфікації платежів означає невизначеність щодо ставок та права оподаткування, а отже – ризик подвійного оподаткування та донарахувань. Проте, ще небезпечнішим є те, що невизначеність для міжнародного партнера сприймається як юрисдикційний ризик. На конкурентному ринку це вирішується просто: контракт отримує той, у кого менше ризиків і більш прогнозовані правила”, – підкреслив Щербина.

Сьогодні Україна одночасно веде війну, звертається до міжнародних партнерів за новою фінансовою допомогою та шукає ресурси для збільшення власного оборонного бюджету. В таких умовах державна політика має бути спрямована не на створення додаткових ризиків для добросовісних платників податків, а на збереження та розвиток галузей, які навіть під час війни забезпечують стабільні надходження до бюджету.

Якщо держава втрачатиме платників податків, які забезпечують надходження сотень мільйонів гривень, потреба у зовнішньому фінансуванні лише зростатиме. Умовно кажучи, Україна паралельно проситиме партнерів профінансувати оборону, а власними діями скорочуватиме джерела доходів державного бюджету.

Порада від Бізнес новини в Україні

Ця інформація є надзвичайно важливою для українських підприємців, особливо тих, хто працює у сфері авіації. Вона наочно демонструє, як державні органи можуть створювати перешкоди для бізнесу, який приносить значні податкові надходження, в той час, як країна потребує кожного гривні для оборони. Уважно стежте за змінами в законодавстві та діями державних органів, щоб уникнути потенційних ризиків та захистити свій бізнес. Для тих, хто працює в галузі авіації, ця новина є попередженням про можливі проблеми з трактуванням лізингових платежів, що може вплинути на їхню діяльність.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *