Фінансова грамотність в Україні: Наближаємося до 2030 року з новими знаннями

Лише третина наших співвітчизників здатні точно визначити річну процентну ставку за кредитом, навіть якщо їм відома місячна. Цей показник підкреслює актуальність затвердженої в Україні Національної стратегії розвитку фінансової грамотності до 2030 року, яка має на меті підвищити обізнаність громадян у сфері управління власними коштами.

У сучасному світі, особливо в умовах воєнних дій та економічної нестабільності, фінансова грамотність стає невід’ємною частиною особистої безпеки. Розуміння принципів бюджетування, ефективного контролю витрат, безпечного користування банківськими послугами, уникнення непотрібних боргів та захисту власності є критично важливим для кожного українця. Це допомагає орієнтуватися у змінах цін, мінімізувати ризики втрати доходів та протистояти зростаючій кількості онлайн-шахрайств.

Видання УНН розбиралося, як правильно планувати бюджет, відстежувати фінансові потоки, запобігати потраплянню у боргові пастки та формувати “фінансову подушку безпеки”.

Що таке фінансова грамотність та її значення

Фінансова грамотність – це комплекс знань, умінь та сформованих звичок, що дозволяють людині ефективно управляти своїми доходами, витратами, заощадженнями, зобов’язаннями та фінансовими ризиками.

Опанування цих навичок часто починається з простих, але фундаментальних питань:

• Який мій реальний дохід?
• На що витрачаються мої кошти?
• Скільки я можу відкладати?
• Чи дійсно мені потрібен цей кредит?
• Що станеться, якщо мій дохід раптово зменшиться?

Основна мета фінансової грамотності – формування свідомого ставлення до грошей. Особа, яка володіє базовими знаннями, значно менш схильна до потрапляння у боргову залежність, уважніше аналізує умови фінансових продуктів, порівнює пропозиції, уникає імпульсивних витрат одразу після отримання зарплати та поступово формує власну “фінансову подушку”.

Рівень фінансової грамотності населення України

Загальний рівень базової фінансової грамотності в Україні залишається на посередньому рівні. Як свідчать результати дослідження Info Sapiens, проведеного у червні 2025 року на замовлення ГО “Український Жіночий Конгрес” та “Ощадбанку”, лише третина українців коректно визначають річну ставку за кредитом, знаючи лише місячну. Водночас більшість громадян надають перевагу витрачанню залишків коштів або їх зберіганню у готівковій формі чи на банківських рахунках, уникаючи інвестиційних інструментів.

Згідно з даними дослідження, обізнаність українців у фінансових питаннях здебільшого обмежується розумінням валютних курсів, тоді як інші сфери фінансів залишаються менш зрозумілими.

Найвищий рівень фінансової грамотності демонструють особи віком 30–39 років, тоді як пенсіонери мають найнижчий рівень фінансових навичок.

Також спостерігається різниця між мешканцями великих міст та сільської місцевості: міські жителі демонструють кращі показники фінансової обізнаності.

Гендерний розрив також зберігається: 37% чоловіків проти приблизно 25% жінок правильно розраховують кредитні ставки.

Як зазначив Дмитро Савчук, директор Info Sapiens, рівень фінансової грамотності відображає не лише наявність базових знань, але й практичний доступ до фінансових ресурсів.

Особливо помітні гендерні та регіональні нерівності: жінки мають менший досвід управління коштами, що формує замкнене коло обмежених можливостей, а мешканці сільських територій і східних областей поступаються у фінансовій обізнаності міським жителям, будучи менш забезпеченими

– зазначив Савчук.

Інвестиційна активність українців також обмежена. За результатами опитування, 41% респондентів готові інвестувати вільні кошти в депозити або інші фінансові інструменти. Однак, якщо уявити отримання значної суми, частка тих, хто розглянув би інвестиції, зростає до 61%.

Найбільш схильними до інвестування є жителі західних регіонів та великих міст. Найменш – мешканці сіл і східних областей. При цьому жінки частіше віддають перевагу вкладенням у нерухомість, а чоловіки – розвитку бізнесу.

Дослідження також показало, що лише половина українців у разі гострої потреби у позиці звернулися б до банку. Водночас кожен одинадцятий готовий позичати кошти у небанківських організацій або незнайомих осіб, що може підвищувати ризик потрапити у боргову залежність.

Серед основних причин, через які українці уникають банківського кредитування, опитані назвали недовіру, складність умов, високі відсоткові ставки та надмірну бюрократію.

Рівень обізнаності щодо наповнення місцевих бюджетів також залишається недостатнім. 69% опитаних розуміють, що основними джерелами надходжень є місцеві податки та збори, однак серед молоді, сільських мешканців та жителів Сходу частіше спостерігається плутанина у цьому питанні.

Водночас попит на фінансову освіту в Україні є високим. Зацікавленість у безкоштовних освітніх курсах висловили 53% жінок і 44% чоловіків. 

Найпопулярнішими темами для навчання є відкриття власного бізнесу, грантові програми, заощадження та інвестиції, а також розуміння бюджету громади.

Формат навчання варіюється залежно від регіону: загалом українці частіше обирають онлайн-формат, проте жителі Півдня та Сходу надають перевагу офлайн-заняттям.

Окремо дослідження виявило гендерні відмінності у фінансових відносинах у межах домогосподарств. Зокрема, 37% жінок та 27% чоловіків час від часу звертаються до партнера за коштами. Понад чверть опитаних вважають такі прохання принизливими.

Ці дані свідчать про те, що рівень фінансової грамотності залишається обмеженим, але водночас існує чіткий запит на зміни, особливо з боку жінок і молоді. Це надає можливість державі, бізнесу та громадським ініціативам розробляти освітні програми, адаптовані до потреб різних верств населення

– підсумував Савчук.

Базові принципи фінансової грамотності для всіх

Перший фундаментальний принцип – точне розуміння власних доходів та витрат. Багато хто помилково вважає, що “майже нічого не витрачає”, доки не побачить загальну суму місячних витрат на каву, доставку їжі, таксі чи дрібні покупки. Облік витрат дозволяє побачити реальний грошовий потік за місяць. Вести такий облік можна у звичайному зошиті, спеціальних записниках, що продаються у книгарнях, або за допомогою тематичних мобільних застосунків.

Другий принцип полягає у необхідності планування бюджету за такими періодами:

• День
• Тиждень
• Місяць
• Рік

Найпростіший підхід – класифікувати витрати на обов’язкові, змінні та необов’язкові.

До обов’язкових витрат належать витрати на житло, комунальні послуги, харчування, зв’язок, медикаменти, а також виплати за кредитами.

Змінні витрати охоплюють транспорт, придбання одягу, господарські товари.

Необов’язкові витрати – це розваги, імпульсивні покупки та підписки, якими рідко користуються.

Третій принцип – прагнення до створення “фінансової подушки безпеки” навіть за мінімальних доходів. Це резерв коштів на випадок втрати роботи, хвороби, переїзду, ремонту техніки чи інших непередбачуваних обставин.

Оптимальним є поступове накопичення суми, яка покриє витрати протягом трьох-шести місяців. Починати можна з невеликих сум: навіть 5–10% від доходу щомісяця формують корисну звичку заощадження.

Четвертий принцип – обережне ставлення до боргових зобов’язань. Проблеми виникають, коли людина бере позику в мікрофінансовій організації, використовує кредитний ліміт банківської картки або оформлює кредит готівкою, не усвідомлюючи його реальну вартість, штрафні санкції, комісії, терміни погашення та наслідки прострочення платежів.

Тому перед підписанням будь-якого кредитного договору важливо оцінювати не лише розмір щомісячного платежу, але й повну вартість кредиту.

П’ятий принцип – захист від шахрайства. Категорично забороняється передавати стороннім особам PIN-код, CVV-код, паролі з SMS, а також дані для входу до онлайн-банкінгу. Банки ніколи не запитують таку інформацію телефоном чи через месенджери. Якщо ви отримуєте повідомлення з обіцянками “компенсації”, “допомоги” чи “виграшу”, слід перевіряти цю інформацію через офіційні канали.

Як опанувати фінансову грамотність з нуля

Перші кроки на шляху до фінансової грамотності слід розпочинати не з інвестицій чи модних порад у соціальних мережах, а з організації власного бюджету.

Перший крок: протягом одного місяця ретельно фіксувати всі витрати.

Другий крок: підрахувати регулярні платежі. Часто саме вони непомітно “з’їдають” значну частину доходу. До таких платежів належать:

• Послуги мобільного зв’язку
• Доступ до Інтернету
• Різноманітні підписки
• Страхові поліси
• Платежі за розстрочками

Після цього варто поставити собі запитання: без чого я справді не можу обійтися, а від чого можу відмовитись задля економії.

Третій крок: створити простий бюджет на наступний місяць. Він має складатися з трьох частин: обов’язкові витрати, резерв (або заощадження) та особисті витрати. Навіть якщо дохід невеликий, важливо передбачити принаймні мінімальну суму для резерву. Фінансова дисципліна формується не за наявності великих грошей, а за умови формування звички планувати.

Четвертий крок: розібратися з наявними боргами. Складіть список усіх кредитів, розстрочок, позик, вкажіть суму боргу, відсоткові ставки, обов’язкові платежі та терміни погашення. Найвигідніше погашати найдорожчі кредити в першу чергу. Якщо виплати стали непосильними, слід звернутися до кредитора для обговорення реструктуризації боргу.

П’ятий крок: навчитися відрізняти достовірну фінансову інформацію від “фінансового шуму”. Інтернет-поради слід ретельно перевіряти: хто їх надає, чи має ця особа професійну репутацію, чи не намагається вона продати “унікальний курс” або “гарантований заробіток”. У сфері фінансів обіцянки швидкого прибутку, як правило, є тривожним сигналом.

Універсальні правила фінансової грамотності

Перше правило: витрачати менше, ніж заробляєте протягом місяця. Якщо ваші витрати стабільно перевищують доходи, жодні мікропозики чи кредитні ліміти від банків не вирішать цю проблему.

Друге правило: спочатку “платити” собі. Це означає відкладати частину доходу одразу після його отримання. Автоматичний переказ коштів на окремий рахунок допомагає перетворити заощадження на сталу звичку.

Третє правило: уникати кредитів на придбання речей, які швидко втрачають цінність або не є життєво необхідними. Техніка, лікування чи освіта можуть бути виправданими витратами, якщо людина реально оцінює свої фінансові можливості. Однак кредит на імпульсивні покупки, відпустку чи предмети розкоші часто лише переносить фінансові проблеми у майбутнє.

Четверте правило: мати чітку фінансову мету. Варто визначити конкретну ціль: створення резерву, отримання освіти, придбання житла, ремонт, переїзд, пенсійні накопичення. Мета повинна мати чітку вартість та приблизний термін її досягнення.

П’яте правило: регулярно переглядати власні фінансові рішення. Раз на кілька місяців доцільно аналізувати банківські тарифи, умови депозитів, страхові поліси, витрати на зв’язок, підписки та кредити. 

Поради з фінансової грамотності для різних вікових груп

З дітьми фінансову грамотність найдоцільніше розвивати через ігри. Також можна:

• Видавати кишенькові гроші
• Дозволяти самостійно робити дрібні покупки
• Допомагати накопичувати на бажану річ
• Обговорювати різницю між “хочу” та “потрібно”

Підліткам варто пояснити:

• Принципи роботи банківських карток
• Особливості онлайн-платежів
• Існуючі шахрайські схеми та способи захисту від них
• Чому не завжди варто купувати те, що рекламується
• Небезпеку кредитів та розстрочок

Окрема увага має приділятися критичному ставленню до пропозицій “легкого заробітку” в інтернеті. Підліткам слід пояснювати, що за пропозиціями швидкого і великого заробітку часто стоять особи, причетні до наркобізнесу, або спецслужби, які використовують молодь у протиправних цілях.

Молодим дорослим важливо навчитися планувати свій перший стабільний дохід. Саме в цей період формуються фінансові звички, які в подальшому впливають на все життя. Слід уникати зайвих боргів, створювати фінансовий резерв, інвестувати в освіту та професійний розвиток.

Людям середнього віку варто зосередитися на балансуванні між поточними витратами, утриманням родини, страхуванням, великими покупками та довгостроковими накопиченнями. У разі наявності кредитів або фінансових зобов’язань перед родичами, бюджет повинен враховувати не лише бажання, а й потенційні ризики.

Людям старшого віку особливо важливо забезпечити безпеку власних коштів, уникати сумнівних інвестиційних пропозицій, ретельно перевіряти інформацію про соціальні виплати, не розголошувати дані своїх карток стороннім особам та мати чіткий план регулярних витрат.

Ресурси для опанування фінансової грамотності в Україні

Важливо зазначити, що в Україні затверджено Національну стратегію розвитку фінансової грамотності до 2030 року. Її ключова мета – допомогти українцям глибше розуміти принципи функціонування грошей, фінансових послуг, заощаджень, кредитів, інвестицій та інших фінансових інструментів.

Цей документ покликаний сприяти підвищенню впевненості громадян у прийнятті фінансових рішень, покращенню планування особистого бюджету, більш відповідальному використанню банківських та інших фінансових послуг, а також запобіганню необдуманим витратам та фінансовим ризикам.

Розробкою Стратегії займалися кілька державних інституцій: Національний банк України, Міністерство освіти і науки, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Міністерство економіки, Міністерство цифрової трансформації та Офіс з розвитку підприємництва та експорту.

Одним з основних напрямів Стратегії є створення в Україні комплексної системи фінансової освіти. Це передбачає узгоджену роботу різних державних органів, освітніх закладів, фінансових установ та інших учасників процесу, на відміну від поодиноких ініціатив, що часто трапляється у державній політиці.

Раніше програми з фінансової грамотності переважно фокусувалися на дітях та молоді, оскільки саме ця категорія населення демонструвала найнижчі показники фінансових знань. Тепер ж планується приділяти увагу й дорослим, підприємцям, ветеранам, внутрішньо переміщеним особам та громадянам похилого віку.

Робота над Стратегією розпочалася ще у червні 2021 року. Після початку повномасштабної агресії з боку росії, її діяльність була тимчасово призупинена у березні 2022 року, а відновлена у вересні 2023 року.

Під час розробки документа Україна спиралася на міжнародний досвід, зокрема на рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та підходи Міжнародної мережі фінансової освіти, членом якої є Україна.

Стратегія була затверджена відповідними рішеннями установ-розробників. Національний банк України затвердив її рішенням Правління НБУ від 12 квітня 2024 року, а у вересні 2025 року до документа були внесені зміни.

У зв’язку з цим в Україні реалізується низка проєктів та вже запущено кілька інструментів для підвищення фінансової освіти населення. Наразі українці мають доступ до таких ресурсів:

• Центр фінансових знань “Талан” (проєкт Національного банку України у сфері фінансової грамотності): https://talan.bank.gov.ua/
• Матеріали Національної стратегії розвитку фінансової грамотності до 2030 року: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalna-strategiya-rozvitku-finansovoyi-gramotnosti-v-ukrayini-do-2030-roku
• Сайт з фінансової грамотності “Гаразд”: https://harazd.bank.gov.ua/
• Навчально-методичні матеріали для викладання у школі предмета “Підприємництво і фінансова грамотність”: https://promo.bank.gov.ua/finlit/pidruchnyky.html
• Курси підвищення кваліфікації для вчителів, які викладають предмет “Підприємництво і фінансова грамотність”: https://promo.bank.gov.ua/finlit/study.html

Нагадаємо

Раніше ми повідомляли, що у старшій школі планується запровадити навчання фінансовій грамотності для учнів.

Порада від Бізнес новини в Україні

Ця інформація є надзвичайно актуальною для кожного українця, особливо в умовах економічної невизначеності. Розуміння принципів фінансової грамотності, викладених у статті, допоможе вам краще контролювати власні кошти, уникнути боргів, ефективно планувати бюджет та створювати фінансову “подушку безпеки”. Скористайтеся наданими ресурсами та порадами, щоб підвищити свою фінансову стійкість та приймати обґрунтованіші рішення щодо власних грошей.

Джерело