Українські балістичні ракети: від випробувань до ударів по ворогу – реальні терміни

## Від випробувань до фронту: Як українські балістичні ракети здобувають бойову готовність

Українські балістичні ракети пройдуть низку обов’язкових етапів сертифікації та кодифікації, перш ніж офіційно стануть на озброєння Сил оборони України.

Від випробувань до масового виробництва: коли українські балістичні ракети зможуть вдарити по росії

Повномасштабне вторгнення спонукало Україну до активного розвитку власного оборонно-промислового комплексу, охопивши широкий спектр від ударних безпілотників до високоточних ракет. Зокрема, приватні українські компанії вже оголосили про готовність розпочати серійне виробництво балістичних ракет. Компанія Fire Point планує завершити процес кодифікації своєї ракети FP-7, здатної уражати цілі на відстані до 300 кілометрів, до кінця поточного року. Паралельно триває аналогічна процедура для ракети FP-9, яка має дальність до 900 кілометрів. Саме після успішного завершення цих державних процесів сертифікації та кодифікації розпочнеться серійний випуск цих ракет для потреб Збройних сил України. Агентство УНН з’ясувало, як відбуваються ці державні процедури та які складнощі вони несуть.

Як виявилося, шлях балістичної ракети до арсеналу війська є значно складнішим, ніж для ударних БПЛА. Перед тим, як новий зразок озброєння буде офіційно прийнятий на озброєння, він мусить пройти державні випробування, підтвердити всі заявлені тактико-технічні характеристики, отримати відповідну сертифікацію та кодифікацію від Міністерства оборони.

Сертифікація та кодифікація: у чому відмінність?

Хоча ці терміни часто вживаються як взаємозамінні, вони позначають два різні, послідовні етапи підготовки озброєння до серійного виробництва.

На першому етапі виріб проходить комплексні випробування та оцінку відповідності заявленим характеристикам. Тут перевіряються такі параметри, як дальність польоту, точність ураження, надійність роботи, стійкість до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), характеристики бойової частини та інші. Це і є процес сертифікації виробу.

Після успішної сертифікації виробник подає необхідний пакет документів для кодифікації. Це процедура присвоєння виробу унікального номенклатурного номера за стандартами НАТО (NATO Stock Number – NSN). Саме після отримання цього коду ракета чи ударний БПЛА може бути офіційно прийнята на озброєння ЗСУ та використовуватися в бойових умовах.

Авіаційний експерт Богдан Долінце у коментарі УНН наголосив, що кодифікація є фінальним етапом постановки нового зразка озброєння на озброєння.

“Загалом, сертифікація та кодифікація – це комплексний процес, який фактично забезпечує постановку техніки чи озброєння на озброєння. Цим займається Міністерство оборони”, – пояснив експерт.

За його словами, Україна вже працює за стандартами, що використовуються країнами-членами НАТО, тому проходження відповідних процедур у вітчизняному оборонному відомстві є достатнім.

Оскільки Україна імплементує європейські та натівські норми і підходи до кодифікації та сертифікації, українські вироби фактично отримують так званий код НАТО. Це дозволяє вносити ці вироби до міжнародних баз озброєнь та військової техніки Альянсу.

пояснив авіаційний експерт.

Він також зазначив, що українським виробникам не потрібно проходити додаткових процедур за кордоном.

“Кожна країна проводить цей процес самостійно. Це означає, що українським виробникам не потрібно проходити жодних додаткових процесів кодифікації за межами України. Достатньо пройти українські процедури, і це автоматично означає, що ці види озброєнь або техніки потрапляють до загальної бази військових об’єктів, які мають код і статус НАТО”, – пояснив Долінце.

Таким чином, повний цикл підготовки до введення в експлуатацію виглядає так: розробка ракети, державні випробування, її кодифікація, а потім отримання дозволу на експлуатацію або прийняття на озброєння.

Хто проводить випробування та кодифікацію

Випробування нових зразків озброєння здійснює Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки. Також до цього процесу залучаються військові частини, визначені Міністерством оборони, які проводять випробування на військових полігонах.

Після завершення випробувань виробник подає до Міністерства оборони пакет документів, що включає результати лабораторних та польових випробувань, технічну документацію та підтвердження відповідності заявленим характеристикам.

“Органом, який ухвалює фінальне рішення про кодифікацію, є Міністерство оборони. Воно отримує від виробника повний пакет підтверджуючих документів щодо проходження всіх перевірок, отримання необхідних сертифікатів, результатів лабораторних тестів та польових випробувань. На підставі цього приймається рішення про присвоєння коду та постановку на озброєння відповідного виду озброєння чи військової техніки”, – пояснив Долінце.

За словами авіаційного експерта, фінальним етапом будь-якої кодифікації є перевірка виробу в контрольованих умовах, тобто завершальне випробування.

Чому ракети проходять складніший шлях, ніж БПЛА

Процедура кодифікації залежить від типу озброєння.

Для безпілотних авіаційних комплексів (БПЛА), наземних роботизованих систем, засобів РЕБ та низки інших категорій озброєння діє спрощений порядок проходження сертифікації та кодифікації. Натомість для балістичних ракет державний контроль залишається значно суворішим.

Як пояснює Богдан Долінце, кожен тип озброєння має власний алгоритм проходження кодифікації, який включає різні етапи та специфічні вимоги.

Водночас експерт зазначає, що Україна за останні роки значно спростила ці процедури.

В Україні для деяких видів озброєння, зокрема для безпілотних платформ, наземних роботизованих комплексів, ракетного озброєння, вибухових речовин та боєприпасів, запроваджено спрощену процедуру. Це дозволяє значно швидше проходити процеси сертифікації та кодифікації, ніж за стандартного режиму.

 зазначає Долінце.

Він навів приклад, коли українські виробники свідомо кодифікували ракети як ударні БПЛА, щоб скористатися спрощеними процедурами та прискорити можливість серійного випуску.

“Ми бачимо, що в попередні роки деякі виробники ракет, наприклад, називали свої вироби не ракетами, а “дронними ракетами”, оскільки діяла прискорена процедура саме для дронів. Багато виробників використовували приставку “дрон” лише для того, щоб потрапити під прискорену кодифікацію”, – розповів Долінце.

Скільки триває процедура

Хоча Міністерство оборони скоротило адміністративний етап кодифікації до десяти діб, основний час все ж таки займає підготовка документів, проведення випробувань та підтвердження всіх характеристик. Експерт вважає, що тривалість проходження кодифікації здебільшого залежить від готовності самого виробника.

В Україні на сьогодні цей цикл, як правило, скорочено до кількох місяців, іноді трохи більше, залежно від комплексності та складності самої платформи.

зазначив Долінце.

За кордоном же повний цикл кодифікації озброєння може тривати роками.

Коли розпочнеться серійне виробництво балістики в Україні

Компанія Fire Point планує завершити кодифікацію балістичної ракети FP-7 дальністю до 300 км до кінця поточного року. Після цього аналогічну процедуру має пройти далекобійна балістична ракета FP-9.

“Ми вже сертифікуємо нашу балістичну ракету F7 для бойового застосування, а FP-7.х (перехоплювач балістики – ред.) майже готова. Запуск FP-9 ми очікуємо до кінця цього року”, – розповіла CEO та CTO Fire Point Ірина Терех під час міжнародної виставки озброєнь Eurosatory-2026 у Парижі.

Проте, як наголошує Богдан Долінце, отримання коду НАТО – це лише один із компонентів запуску серійного виробництва. Насамперед необхідне підтвердження всіх заявлених характеристик ракети.

“Виріб має бути не просто балістичною ракетою, він має виконувати завдання, які очікуються, які безпосередньо ставить замовник. Тобто, це дальність польоту, точність ураження, ефективна маса бойової частини, здатність працювати в певних умовах, зокрема, в умовах агресивної системи радіоелектронної боротьби”, – пояснює експерт.

Другим не менш важливим фактором є виробничі потужності підприємства. Тобто, чи готовий виробник масштабувати виготовлення ракет і постачати необхідну державі кількість.

Співзасновник і головний конструктор компанії Fire Point Денис Штілерман в одному з нещодавніх інтерв’ю зазначив, що компанія готова до масового виробництва балістичних ракет.

На запитання журналіста, чи може Fire Point виробляти більше ракет, ніж росія, яка, за його словами, щомісяця випускає до 60 балістичних ракет “Іскандер-М”, Штілерман відповів:

“Звичайно, значно більше можемо”.

Крім того, він пояснив, що складність підготовки до серійного випуску далекобійної балістичної ракети FP-9 полягала в необхідності побудови власного заводу для заливки твердопаливних двигунів.

“З “дев’яткою” (FP-9 – ред.) потрібно було побудувати новий завод з виробництва твердопаливних двигунів. Тобто, вага цього двигуна доволі велика, і його потрібно заливати з одного міксера. Для цього потрібен великий міксер, здатний за один раз залити таку велику ракету. Зараз все це зроблено, і ми чекаємо перший політ найближчим часом”, – розповів Штілерман.

Ймовірно, йдеться про завод у Данії, відкриття якого раніше анонсувала Ірина Терех.

“Ми сподіваємося на відкриття першої черги заводу вже у 2026 році, а основної черги – скоріше за все, вже наступного. На заводі виготовлятимуть ракетні двигуни, ракетне паливо, корпуси, стикувальні частини до інших компонентів ракети”, – зазначала вона в інтерв’ю Defender Media у березні.

А вже 25 червня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що Данія незабаром розпочне виробництво палива для українських ракет Flamingo, які також виготовляє Fire Point.

Отже, можна зробити висновок, що українська компанія підготувала виробничі потужності та інфраструктуру для серійного виробництва балістичних ракет.

Авіаційний експерт Богдан Долінце також додав, що для балістичної ракети потрібен цілий комплекс: пускова установка, обладнання для її підготовки, використання та запуску, а також підготовлений персонал. Враховуючи, що перший політ планується до кінця цього року, вся ця інфраструктура вже підготовлена.

Таким чином, запуск української балістики у серійне виробництво залежить не лише від успішної сертифікації та кодифікації, а й від готовності повного виробничого циклу. Виробник заявляє про готовність до масового виробництва, тому очікується, що державні процеси будуть найближчим часом завершені. Якщо все відбудеться за планом, Україна може отримати суттєве підсилення далекобійних спроможностей Сил оборони та вагомий важіль впливу на агресора.

Порада від Бізнес новини в Україні

Ця новина є надзвичайно важливою для України, оскільки свідчить про значний прогрес у розробці та потенційному виробництві власних далекобійних ракет. Це не тільки зміцнить обороноздатність країни, але й може стати суттєвим фактором стримування для потенційного агресора. Для бізнесу це сигнал про розвиток високотехнологічного сектору оборонної промисловості, що може залучити інвестиції та сприяти подальшому зростанню.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *