Sure, I can help you with that! Here’s the Ukrainian translation of the provided text, maintaining all HTML tags and following your specific instructions. —

Роман Безсмертний: Мадяр несвідомо грає на руку Кремлю, хоч і не підтримує його публічно

Фото: Balint Szentgallay/NurPhoto via Getty Images

Одразу після тріумфу в Угорщині Петера Мадяра, українська сторона сподівалася отримати в його особі надійного союзника. Спочатку здавалося, що так і буде: він допоміг розблокувати кредит на 90 мільярдів євро для України, повернув кошти українського Ощадбанку, які були привласнені режимом Орбана, та навіть підтримав ініціативу щодо відкриття першого кластеру переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Однак, згодом ситуація змінилася. Той самий Мадяр почав активно перешкоджати подальшому прискореному процесу інтеграції України до ЄС, так само, як і Орбан, виступає проти надання нам озброєння. Чи перетворився проєвропейськи налаштований Мадяр на “Орбана 2.0”, з’ясовував журналіст видання «Коротко про» під час розмови з українським дипломатом Романом Безсмертним.

Мадяр, як і Трамп, — нарцис

Дипломат Роман Безсмертний. Фото: прес-служба Романа Безсмертного

– В особі Мадяра Київ очікував отримати прихильника, а отримує другого Орбана. Чому?

– Навряд чи це можна назвати появою нового Орбана. Попри зовнішню схожість у позиції з угорським прем’єром, мотиви Мадяра дещо відрізняються. Він діє в рамках ідеологічно правих угорських політичних традицій. Якщо уважно вивчити його програму, то нинішні кроки є реалізацією його ж програмних засад, але без прихованого проросійського елементу.
– Тоді в чому причина нинішніх антиукраїнських настроїв в угорській владі, особливо в економічній сфері? Можливо, Мадяр побоюється, що вступ України до ЄС призведе до того, що фінансування отримуватиме саме Україна, а не Угорщина?

– Така причина також існує. Дійсно, Мадяр, як і багато інших європейських політиків, чудово усвідомлює, що Україні доведеться гармонізувати свої економічні показники з нормами Європейського Союзу. Однак, він, як і багато хто в Європі, відчуває певне занепокоєння, наприклад, через потенційну конкуренцію з боку українських агрохолдингів, які можуть стати серйозними суперниками для угорських та інших європейських сільгоспвиробників. Зважаючи на те, що європейський стандарт аграрного сектору базується на моделі фермерських господарств, виникне потреба у взаємній зміні правил гри як для України, так і для Європи.

Проте, основна причина криється глибше. Мадяр не має досвіду у веденні міжнародної політики. Вже зараз помітно, що він має вельми специфічне ставлення до дипломатичного протоколу та міжнародних відносин. Тут важливо розуміти, що це несистемний політик, який з’явився на політичній арені лише нещодавно, ставши прем’єром. До цього Мадяр ніколи не працював в урядових структурах.

І, що найважливіше, що вже стало очевидним, — Мадяр, подібно до Трампа, є нарцисом. Такі типи політиків надмірно закохані в себе, позбавлені самокритики та впевнені у власній непогрішності. Тому до його дій слід ставитися спокійно, усвідомлюючи цю його рису.

– Але ж усі ці дії грають на руку Росії. Чи означає це, що Мадяр свідомо і таємно підігрує Кремлю, як це робив Орбан, чи існують інші мотиви?

– Так, це правда, що дії Мадяра приносять користь Кремлю. Він діє, спираючись на російські наративи, хоча й не підтримує їх публічно. Він просто не усвідомлює цього. Так само, як і словацький прем’єр Фіцо, який виступає проти допомоги Україні. Нам слід розуміти, що кожен із наших сусідів використовуватиме ситуацію для вирішення власних двосторонніх проблем. Мадяр використовуватиме ситуацію для врегулювання своїх проблем у відносинах як з Європою, так і з Україною.

– Тоді що йому завадило підтримати прискорений вступ України до Євросоюзу, чому він заблокував цей формат?

– Будьмо відвертими та об’єктивними: прискореного вступу України до ЄС насправді не існує. Проти цього виступає не лише Мадяр, а й багато інших країн, зокрема й провідні європейські держави. Тож він не може перешкодити тому, чого не існує.

Природа антиукраїнських поглядів Мадяра криється в його політичній ідеології

– Але чому Мадяр, як і Орбан, категорично блокує будь-які прямі постачання угорської зброї та військової техніки для ЗСУ?

– Це зумовлено природою угорських правих сил, адже Мадяр належить до правого популістського крила, а не до лівих чи центристів. Це те ж саме поле, на якому діяв Орбан. І саме через цю свою ідеологічну належність він не може утриматися від “гри” навколо військової допомоги Україні.

– А чи можливо, що Мадяр, використовуючи антиукраїнські наративи, заграє з правим електоратом Орбана, прагнучи приєднати його до себе, адже в Угорщині існує значний “орбанівський” спадок у рейтингах?

– Певною мірою, так. Але, на відміну від Орбана, Мадяр, намагаючись залучити виборців Орбана, водночас прагне налагодити стосунки з Євросоюзом. Він демонструє, що можна проводити ЛГБТ-прайди в Будапешті й водночас залишатися правим політиком.

– Чи не виглядає Україна надто поступливою до вимог Мадяра щодо Закарпаття? Київ підписав угоду з Угорщиною, за якою угорцям у цьому регіоні фактично дозволили не вивчати державну українську мову?

– Ні, а Мадяр, вимагаючи цього, “вистрілив собі в ногу”. Бо якщо угорці не вивчатимуть українську мову, вони будуть обмежені у своїх правах, оскільки не зможуть претендувати на посади в Україні. Жоден угорець не зможе стати, наприклад, міністром в Україні, якщо він не володіє українською мовою. Це так зване позитивне порушення загальної декларації прав людини, і рано чи пізно це матиме наслідки.

Виконання Києвом вимог Мадяра — це зустрічний компроміс

– Тоді чому ми пішли на це і ухвалили 11 пунктів вимог Угорщини до України?

– Це зустрічний компроміс, але загалом це питання слід адресувати тим, хто вів переговори з українського боку та прийняв цю позицію. Однак, дозвольте повторити: якби мені, наприклад, довелося вести переговори, я б ніколи в житті не пішов на це, адже це порушення прав, насамперед, самих угорців Закарпаття.

– Варто зазначити, що ці 11 пунктів вимог Мадяра — це фактично ті самі ультиматуми, які постійно висував нам Орбан. Чому ж тоді ми відмовляли Орбану, а погодилися задовольнити ці ж вимоги Мадяру?

– По-перше, ці вимоги ще ніхто офіційно не підписав. Вони лише взяті для опрацювання двома сторонами. Крім того, ми не зможемо виконати ті положення, які суперечать національним інтересам України, її Конституції та європейським стандартам. Враховуючи це, необхідно спокійно оцінювати ситуацію, не додаючи емоцій. Та й ми не можемо виходити за межі загальної європейської декларації прав людини, зокрема й щодо освіти.

Особливо важливо наголосити, що це має відбуватися на засадах дзеркальності. Умовно кажучи: ми йдемо назустріч закарпатським угорцям у Берегові, а Будапешт — українцям в угорських громадах у Ньїредьгазі чи в самому Будапешті.

– Така поступливість свідчить про слабкість Києва і може створити небезпечний прецедент для вимог з боку інших національних меншин України?

– Щоб цього не сталося, має діяти принцип рівності. Дійсно, ми не можемо надавати одній національній меншині більше, а іншій — менше.

Україні слід використовувати жорсткість залежно від політичних цілей

– Мадяр і надалі дотримуватиметься своєї антиукраїнської лінії, чи врешті-решт заспокоїться?

– Він продовжуватиме наполягати на реалізації своїх інтересів, але Київ повинен вести з ним діалог, враховуючи інтереси України та стандарти Європейського Союзу. Це — дипломатична тактика. Є проблема — давайте її вирішувати. Тому я не бачу тут загрози ні національній безпеці, ні чомусь іншому, бо ми перебуваємо у спільному європейському домі.

У мене був випадок, коли я працював послом у Білорусі. Я мав добрі стосунки з угорським послом у Мінську. Пам’ятаю, як Орбан під час чергових виборів запропонував концепцію подвійного громадянства для Угорщини. Тоді я запитав угорського посла: навіщо це подвійне громадянство, якщо Угорщина вже є членом Європейського Союзу, де немає внутрішніх кордонів? Він пояснив, що це виключно політична позиція, яка не вимагає практичної реалізації таких ініціатив, але добре впливає на рейтинги політика, який її озвучує.

– А можливо, Києву варто жорсткіше відповідати Мадяру, як, наприклад, на претензії польського президента Навроцького у випадку з «орденським скандалом»? Бо даси палець — руку відкусять.

– Знову ж таки, це залежить від цілей, які ставить перед собою політичне керівництво України. Це — дипломатична тактика: одному відповідати так, а іншому — інакше. Особисто я, як дипломат, не розумію, навіщо колишні президенти України (Кучма, Ющенко, Порошенко) повернули свої ордени Білого Орла Польщі. Адже вони заслужили ці нагороди, і я особисто бачив їхню важку працю, починаючи з 1994 року, у налагодженні міждержавних відносин з Польщею.

Я розумію, наскільки важко було врегулювати тодішню ситуацію. Крім того, ці ордени — це не лише заслуга президента, а й вияв поваги до всього українського народу. Відмовившись від орденів, вони лише роздмухали полум’я скандалу. Це не означає, що не потрібно було реагувати, але вони просто підкинули нові “дрова” у вогнище.

– Тоді як слід було вчинити в цьому випадку?

– Існує безліч варіантів дій, у рамках яких можна було працювати. Адже той самий президент Польщі Навроцький, отримуючи орден Білого Орла, сказав, цитую: «Це не наша справа, хто буде “королювати” (панувати) на вулицях України, навіть якщо це буде Степан Бандера». Тому і зараз слід було вступати в дипломатичний діалог з Варшавою, як це працювало за часів польських президентів Кваснєвського, Коморовського та навіть за Качинського. З ними працювали, зустрічалися, обговорювали міждержавні проблеми, знаходили їх вирішення. Так само потрібно діяти й нині.

Порада від Business News: Цей аналіз від Романа Безсмертного дає глибоке розуміння складних взаємин між Україною та Угорщиною, а також мотивів угорського прем’єра Петера Мадяра. Інформація буде корисною для тих, хто прагне розібратися в тонкощах міжнародної політики та зрозуміти, як дії окремих лідерів впливають на стратегічні інтереси України.

Джерело новини: kp.ua