БЕБ порушує права авіакомпаній: лізинг літаків розслідують як кримінальний злочин

Бюро економічної безпеки (БЕБ) ініціювало розслідування кримінальних проваджень стосовно п’яти українських авіаперевізників. Приводом для таких дій стали операції з лізингу повітряних суден. Експертна спільнота висловлює занепокоєння, наголошуючи, що кваліфікація лізингових платежів як роялті суперечить усталеним нормам міжнародного права, пише УНН.

Український сектор цивільної авіації, який четвертий рік поспіль функціонує в умовах обмеженого повітряного простору, стикається з новою серйозною загрозою. Підхід Бюро економічної безпеки, який переводить стандартні міжнародні лізингові операції у сферу кримінальних розслідувань, викликає глибоке занепокоєння. Руслан Мельниченко, голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України, зазначає, що така практика не відповідає міжнародним стандартам оподаткування лізингових платежів, створює невизначеність у правовому полі та може призвести до непоправних наслідків. Авіакомпанії ризикують втратити контракти, флот та кваліфікованих спеціалістів ще до моменту відновлення польотів в Україні.

Після початку повномасштабної російської агресії українські авіаперевізники були змушені кардинально трансформувати свою діяльність. Це включало релокацію за кордон, пошук нових ринків, переорієнтацію на виконання міжнародних контрактів та підтримання операційної діяльності для збереження персоналу та професійних компетенцій до періоду відновлення регулярного повітряного сполучення в Україні.

Від дискусії до кримінального переслідування

За словами Руслана Мельниченка, українське законодавство щодо оподаткування лізингових платежів, що здійснюються авіаперевізниками на користь лізингодавців-нерезидентів, залишалося незмінним протягом понад трьох десятиліть. Однак у травні 2024 року Державна податкова служба (ДПС) опублікувала роз’яснення, згідно з яким платежі за фінансовий та операційний лізинг повітряних суден можуть бути класифіковані як роялті.

Це означає, що ДПС фактично пропонує трактувати оренду повітряного транспорту як використання об’єктів інтелектуальної власності. Така інтерпретація, очевидно, знаходить підтримку серед окремих представників державних органів, хоча й не всі податкові фахівці, які глибоко розуміють міжнародне оподаткування, поділяють цей підхід.

На думку експерта, саме така інтерпретація створила підґрунтя для ескалації податкових суперечок до рівня кримінальних проваджень.

“На перший погляд, це могло здаватися лише дискусійною позицією або “аналітикою”. Проте саме такі інтерпретації в податковій сфері доволі швидко стають практикою – спочатку у вигляді претензій, потім як додаткові нарахування, а далі, що є найбільш небезпечним, – у вигляді спроб перевести спір про кваліфікацію операції у кримінальну площину”, – зауважив Руслан Мельниченко.

Наразі така практика вже має конкретні наслідки. Як повідомлялося раніше УНН, Бюро економічної безпеки розслідує кримінальні провадження щодо кількох українських авіакомпаній. Серед них: ПАТ “Авіакомпанія “Міжнародні авіалінії України” (МАУ), ПрАТ “Авіакомпанія “Константа”, ПрАТ “Міжнародна акціонерна авіаційна компанія “УРГА”, ТОВ “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та ТОВ “Авіакомпанія “Скайлайн Експрес”.

Експерт підкреслює, що така діяльність створює для українських перевізників низку критичних ризиків. Перш за все, це загроза втрати міжнародних контрактів, погіршення умов фінансування та лізингу, а також значні репутаційні збитки у відносинах з іноземними партнерами.

“Кожен місяць правової невизначеності безпосередньо призводить до втрати контрактів, зростання вартості фінансування, погіршення умов лізингу та прискорення “відтоку” українських компетенцій з ринку. Додатково авіакомпанії зазнають репутаційних втрат: міжнародним партнерам складно пояснити логіку ситуації, коли стандартна для світового ринку операція починає розглядатися як підстава для кримінальних претензій. Компанії змушені витрачати дорогоцінні ресурси на юридичний захист та процеси, хоча й так функціонують у режимі виживання через війну та закрите небо”, – наголосив Руслан Мельниченко.

Ключова проблема: розбіжності в трактуванні лізингу

Голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України пояснює, що головна складність полягає у спробі прирівняти лізингові платежі до роялті.

“Проблема зводиться до фундаментального питання кваліфікації: чи правомірно вважати плату за користування повітряним судном за умовами лізингу аналогом роялті – тобто винагороди за використання інтелектуальної власності. Саме тут виникають суперечності не лише з логікою цивільного та податкового права, а й із принципами застосування міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування”, – зазначає Руслан Мельниченко.

Експерт деталізує, що в міжнародному правовому полі роялті – це винагорода за використання об’єктів інтелектуальної власності, таких як патенти, технології, авторські права, торговельні марки або програмне забезпечення. Лізинг же передбачає користування матеріальним активом, у даному випадку – повітряним судном.

“Транспортні засоби та технічне обладнання можуть містити інноваційні технічні рішення, але це не означає, що сам транспортний засіб автоматично стає “об’єктом інтелектуальної власності” для податкових цілей. Лізинг, натомість, є формою використання матеріального активу: авіакомпанія отримує в користування фізичне повітряне судно, яке застосовується для здійснення перевезень. Лізинговий платіж – це оплата за користування майном”, – пояснює Руслан Мельниченко.

Кваліфікація лізингу як роялті суперечить міжнародному праву

Голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України звернув увагу на те, що підхід, який застосовує БЕБ до лізингу в рамках кримінальних проваджень, прямо суперечить логіці міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Ці конвенції покликані забезпечувати передбачуваність для міжнародного бізнесу.

“Розмиття меж між цими категоріями створює системний ризик, оскільки саме кваліфікація платежу визначає, чи має Україна право на оподаткування, яку ставку можна застосувати, і чи не виникає ситуація подвійного оподаткування”, – зазначив експерт.

За його словами, конвенції про уникнення подвійного оподаткування, які діють між Україною та багатьма іноземними державами, є механізмом, що забезпечує стабільність міжнародної економічної діяльності.

“Якщо держава підписує та ратифікує такі конвенції, але потім намагається перекваліфікувати базову господарську операцію з метою отримання додаткового податкового права, це підриває саму сутність міжнародних зобов’язань”, – вважає Руслан Мельниченко.

Заміна фіскального процесу кримінальним

Окремо юрист наголосив, що податкові спори повинні врегульовуватися виключно в рамках податкового законодавства – через податкові перевірки, відповідні повідомлення-рішення та судові процедури оскарження, а не шляхом кримінального переслідування.

“Найбільш небезпечним у цій ситуації є не сам факт наявності спору, а спроба вирішити його “неправильним інструментом”. Податкове право передбачає чіткі процедури: перевірка, податкове повідомлення-рішення, адміністративне та судове оскарження. Саме так у правовій державі розв’язуються складні питання кваліфікації доходів”, – підкреслив Руслан Мельниченко.

Юрист переконаний, що кримінальне право не повинно підміняти собою податковий процес, особливо коли йдеться не про фіктивність операцій чи умисне приховування доходів, а про тлумачення та застосування норм міжнародного права.

Мельниченко висловив упевненість, що в цій ситуації держава має якнайшвидше усунути правову невизначеність. Це можна зробити шляхом налагодження діалогу між ДПС, Міністерством фінансів, профільними державними органами, парламентськими комітетами та представниками авіаційної галузі.

В результаті такої співпраці має бути сформована єдина офіційна позиція щодо кваліфікації лізингових платежів у міжнародних операціях, забезпечено уніфікацію правозастосовчої практики та чітке розмежування між податковими спорами та кримінальною відповідальністю.

На його думку, якщо фактично є зловживання, їх необхідно доводити на підставі належних доказів, а не шляхом “розширеного” трактування поняття роялті до рівня, що розмиває межі між майновими та ліцензійними відносинами.

“Ця ситуація підриває як довіру до України як до надійного партнера, що дотримується міжнародних зобов’язань, так і здатність зберегти власну цивільну авіацію до моменту відкриття неба. Якщо ми втратимо бізнес, флот та команди вже зараз, то в майбутньому доведеться відновлювати не просто авіаперевезення – доведеться відбудовувати цілу індустрію. Саме тому реакція держави має бути оперативною, змістовною та базуватися на правових нормах, а не на довільних інтерпретаціях”, – наголосив юрист.

Нагадаємо

Як раніше повідомляв УНН, БЕБ, схоже, свідомо ігнорує судову практику, яка забороняє оподатковувати лізинг транспорту як роялті. У своїх рішеннях суди неодноразово нагадували, що міжнародні конвенції, ратифіковані Україною, мають пріоритет у застосуванні над національним податковим законодавством.

Такий підхід до оподаткування, на думку експерта у сферах транспорту та машинобудування, виконавчого директора Громадської спілки “Українська авіатранспортна асоціація” Миколи Щербини, є не просто хибним трактуванням норм податкового права, як українського, так і міжнародного. Це свого роду “податок на український прапор”, який робить українських авіаперевізників неконкурентоспроможними на світовому ринку.

Порада від Бізнес новини в Україні

Ця інформація є надзвичайно важливою для українських авіакомпаній та їхніх партнерів. Розуміння правової невизначеності щодо лізингових платежів та потенційних кримінальних проваджень допоможе вам краще оцінити ризики, шукати юридичний захист та брати участь у формуванні чіткішої політики у цій сфері. Для міжнародних інвесторів та лізингодавців це також сигнал про необхідність бути обачними та ретельно вивчати правові аспекти ведення бізнесу в Україні.

Джерело