Український досвід трансформує тактику: як дрони витісняють танки з поля бою
Україна формує нову військову доктрину: Дрони як головний інструмент ураження
Конфлікт на території України докорінно змінює підходи до військових доктрин, де безпілотні літальні апарати (БпЛА) відіграють визначальну роль у завданні уражень. Наша держава активно застосовує “мідлстрайки” (middle strikes) та “діпстрайки” (deep strikes) для виведення з ладу ворожої логістики та стратегічних об’єктів.

Повномасштабне вторгнення Росії на територію України кардинально змінило парадигму ведення бойових дій. Безпілотні системи, які раніше вважалися другорядними елементами, нині перетворилися на ключовий інструмент. Класичну лінію фронту, де головну роль відігравали піхота та бронетехніка, дедалі частіше замінює так звана “кілзона” – зона вздовж лінії зіткнення, насичена розвідувальними та ударними дронами. Будь-який рух техніки чи особового складу в цій зоні фіксується та моментально карається.
Якщо раніше військова міць визначалася танковими арміями, артилерією та авіацією, то український досвід чітко демонструє: безпілотні комплекси, високоточні ракети та далекобійні засоби ураження виходять на перший план. Про це пише УНН.
Нова філософія війни народжується в Україні
Ще кілька років тому дрони розглядалися переважно як допоміжний засіб для ведення розвідки та коригування вогню. Сьогодні вони стали одним із найважливіших інструментів у сучасних бойових діях.
Катерина Бондар, старша наукова співробітниця американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), у своєму дослідженні щодо можливостей автономної війни дійшла висновку, що Україна послідовно впроваджує концепцію бойових дій, де значна частина завдань покладається на безпілотні та автономні системи. Ключовою метою при цьому є мінімізація ризиків для особового складу.
Україна розбудовує масштабну інтегровану систему, яка об’єднує FPV-дрони, ударні безпілотники різних типів і класів, включно з “мідлстрайками” та “діпстрайками”, морські дрони та наземні роботизовані комплекси.
Війна в Україні вже отримала неофіційну назву “перша велика війна дронів” і суттєво впливає на розробку нових військових доктрин. У цій війні традиційні засоби ведення бою втрачають своє домінуюче становище. Наприклад, заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Павло Єлізаров зазначив, що у виборі між дроном та танком він надасть перевагу дрону, оскільки “він мобільніший, дешевший, не залежить від рельєфу, не застрягає в багнюці, потребує менше людей для обслуговування”.

Бійці 28-ї ОМБр ім. Лицарів Зимового Походу за допомогою БпЛА знищили російський “танк-монстр”
Масове застосування дронів докорінно змінило саму логіку бойових дій. Якщо раніше фронт мав відносно чітку лінію зіткнення, то зараз він дедалі більше нагадує багатокілометрову “кілзону”. Це територія, де будь-яке переміщення техніки чи особового складу оперативно фіксується та може бути вражене. За оцінками експертів, ця “кілзона” сягає глибини від 10 до 30 кілометрів, що значно ускладнює проведення класичних механізованих операцій.
Інститут вивчення війни (ISW) ще на початку 2026 року повідомляв, що на Куп’янському напрямку українські військові за допомогою безпілотників створили тактичну зону ураження, яка обмежує використання російською армією техніки на відстані 20-25 кілометрів від лінії фронту, а піхоти – в межах одного кілометра. За даними військових з підрозділу “Оріон”, вони можуть знищити до 88% російських сил ще до того, як ті наблизяться до українських позицій.
“Кілзони”, контрольовані БпЛА, ускладнюють, а подекуди роблять неможливим формування ударних угруповань для прориву фронту, адже будь-яка концентрація техніки одразу виявляється та може бути знищена.
Мідлстрайк: робота за межами “кілзони”
Якщо в “кілзоні” уражається все, що рухається поблизу лінії фронту, то ударні безпілотники класу middle strike вражають цілі, розташовані глибше. Приблизна дальність дії таких БпЛА становить від 30 до 300 кілометрів.
Дрони для ураження на середній глибині зазвичай є полегшеними версіями “діпстрайків”, здатними нести до 200 кг корисного навантаження. Українські військові активно використовують такі дрони для перерізання логістичних артерій, аеродромів, складів, баз та скупчень ворожих сил. Найбільш показовими прикладами застосування “мідлстрайків” стало знищення мостів, які забезпечували логістику для російських військ до окупованого Криму.
Так, за допомогою українських middle-strike БпЛА було завдано ударів по ключових кримських мостах поблизу Чонгара та Армянська. Удари здійснювалися з використанням безпілотників FP-2 та “Бегемот”. Міст, що з’єднує Херсонську область із Кримом у Чонгарі, атакували двічі – у ніч з 6 на 7 червня та в ніч на 9 червня. Вже 8 червня під ударом опинився міст, що веде з Генічеська до Арабатської стрілки. Ще два мости через Північнокримський канал – у районі населених пунктів Преображенка та Мирне біля Армянська – були атаковані 11 червня. 23 червня Сили спеціальних операцій повідомили про знищення залізничного мосту через Північнокримський канал.
Центр мультидоменних операцій “Фаланга” активно використовує “мідлстрайки” від Fire Point для подібних завдань. Варто зазначити, що їхній дрон FP-2, який застосовується для ударів середньої глибини, за короткий термін пройшов значні модернізації: тепер він може нести більше корисного навантаження, а дальність його польоту збільшилася (до 370 км). Крім того, модернізація дозволяє використовувати цей дрон не лише як ударний БпЛА, але й як платформу для запуску FPV-дронів та некерованих авіаційних ракет, що робить атаку більш масштабною та ускладнює реакцію ворога.
Очікується, що дальність дії “мідлстрайків” з часом розширюватиметься, зберігаючи при цьому здатність нести потужний бойовий заряд. Вже зараз такі дрони ефективно пригнічують наступальний потенціал ворога, руйнуючи його логістику, запаси пального та боєприпасів.
Діпстрайк: удари туди, де ворог вважав себе в безпеці
Поки “мідлстрайки” руйнують логістику на оперативній глибині, далекобійні дрони (deep strike) працюють по стратегічному тилу ворога. Основними цілями у ворожому тилу є об’єкти нафтопереробної промисловості, підприємства оборонного комплексу та, як свідчать останні події, центри космічного зв’язку.
Перше українське ураження на далеку дистанцію відбулося в грудні 2022 року – під удар потрапила авіабаза Енгельс-2 на відстані 650 км. 3 травня 2023 року в російському селі Волна на Таманському півострові після ураження українським безпілотником загорілася нафтобаза. Хоча кількість та дальність таких ударів були вражаючими, вони не мали настільки значного ефекту, як очікувалося. У 2025 році Україна почала нарощувати як частоту таких уражень, так і їхню дальність. У 2026 році “діпстрайки” по території противника стали майже щоденною рутиною.
Атака на московський нафтопереробний завод 18 червня – яскравий приклад такої роботи. За словами військового, який брав участь в операції, кожен дрон, що досяг цілі, фактично означає, що кілька інших дронів були втрачені раніше через необхідність пробиватися крізь кілька ешелонів ППО. Українцям це вдалося.

Москва – ціль хоч і символічна, але не найпоказовіша для розуміння масштабу роботи “далекобійних санкцій”. 20 червня підрозділи Deep Strike Сил спеціальних операцій ЗСУ уразили тюменський нафтопереробний завод – дрони успішно подолали близько 2500 кілометрів до цілі. Це були модернізовані далекобійні FP-1 від Fire Point, які, за прогнозами, зможуть долати відстань понад 3000 кілометрів.
Лише за кілька років “діпстрайки” просунулися від 650 км до понад двох з половиною тисяч кілометрів. І, очевидно, це не межа. За таких умов, завдяки ударним дронам, а не лише класичним чи модернізованим ракетам, у Росії скоро може не залишитися жодної безпечної території.
Поєднання “мідлстрайку” та “діпстрайку”, за оцінками експертів, дозволяє одночасно сповільнити російський наступ ударами по логістиці на полі бою та підірвати економічний потенціал РФ, завдаючи ударів по виробництву пального й озброєння в глибокому тилу.
Економіка війни зазнає змін
Експерти наголошують, що безпілотні системи стають одним із найпріоритетніших напрямків оборонних інвестицій. Традиційні види важкого озброєння, звісно, не зникають повністю, але математика війни невблаганна. Простий розрахунок: один російський танк коштує від 1,2 до 4,5 мільйона доларів (приблизно 45-165 млн ₴), залежно від моделі. Навіть якщо для його знищення потрібно 5-7 ударних дронів, їхня сукупна вартість буде значно нижчою за знищену ціль. До того ж, оператор дрона може перебувати на відносно безпечній відстані від місця ураження.
Навіть дрони вартістю не десятки, а сотні тисяч доларів є економічно виправданими, адже цілі, які вони вражають, коштують значно дорожче. Дешевим дронам часто доводиться протистояти дорогими засобами протидії. Спочатку це відчула Україна, коли Росія почала запускати відносно дешеві іранські “шахеди”. Найбільш показовим прикладом протидії цим дронам стала ситуація на Близькому Сході, де “шахеди” збивалися дефіцитними та дороговартісними ракетами Patriot PAC-3.
Генерал Джон Стрінгер, заступник Верховного головнокомандувача Об’єднаних сил НАТО в Європі, назвав використання дорогих ракет проти дешевих дронів “нежиттєздатним підходом”. За його оцінкою, один “шахед” коштує від 20 до 50 тисяч доларів (приблизно 750 тис. – 1,85 млн ₴), тоді як ракета Patriot PAC-3 для його перехоплення – близько 3,7 мільйона доларів (приблизно 137 млн ₴). Він додає, що відповідь Заходу має “перебувати на правильній ділянці кривої вартості”, інакше традиційна архітектура протиповітряної оборони, що спирається на дорогі ракети й винищувачі, просто не витримає масованого застосування дешевих дронів. Однак Україна вже знайшла рішення – дрони-перехоплювачі вартістю кілька тисяч доларів.
Сукупність цих тенденцій складається у просту воєнно-економічну формулу. Танк, артилерійська система чи літак залишаються потужними інструментами, але їхня ефективність на сучасному полі бою знизилася пропорційно до зростання радіусу та щільності дронового покриття. Самі ж дрони, залежно від типів, стали засобами, здатними виконувати різноманітні завдання: стримувати наступ ворога, руйнувати його логістику та виробничу базу.
Порада від Бізнес новини в Україні
Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння еволюції сучасних військових конфліктів та ролі технологій у них. Вона підкреслює, як інновації, зокрема у сфері безпілотних систем, можуть кардинально змінювати перебіг бойових дій та впливати на стратегічне планування. Для бізнесу це означає необхідність адаптації до нових реалій, де технологічна перевага та швидкість впровадження інновацій стають ключовими факторами успіху, зокрема й у оборонній галузі.
