Eurosatory-2026: Україна трансформує європейську оборону від ШІ до ракет

## Україна – новий центр ракетних технологій Європи: досягнення на Eurosatory-2026

На престижній міжнародній оборонній виставці Eurosatory-2026, що відбулася в Парижі, понад 80 українських компаній з оборонно-промислового сектору представили свої інноваційні розробки. Це свідчить про стрімке зростання ролі України як провідного гравця у сфері розробки передових ракетних технологій на європейському континенті.

Від ШІ до ракет: міжнародна виставка Eurosatory-2026 показала нову роль України в європейській обороні

Цьогорічна участь українських компаній у Eurosatory, одній із наймасштабніших у світі вистав озброєнь, стала свідченням глибокої інтеграції українського оборонно-промислового комплексу (ОПК) в європейську систему безпеки. Понад 80 вітчизняних підприємств не лише представили свої досягнення, а й уклали низку стратегічних угод про співпрацю з провідними виробниками озброєнь Європи, як повідомляє УНН.

«Українські оборонці цього року були справжніми зірками найбільшої оборонної виставки у Парижі. Якщо у 2024 році Україну представляли лише 5 стендів, то цього року понад 80 наших компаній продемонстрували свою продукцію на Eurosatory», – зазначила народна депутатка, членкиня Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Галина Янченко.

Створення європейського «балістичного щита»

Одним із ключових досягнень стала угода між українською компанією Fire Point та німецьким оборонним гігантом HENSOLDT щодо спільної розробки системи протиповітряної та протиракетної оборони Freyja. Цей проєкт має на меті створення потужного антибалістичного щита для Європейського Союзу, в якому можуть бути використані ракети українського виробництва.

Українська компанія Fire Point та німецька HENSOLDT об’єднають зусилля для роботи над системою протиповітряної та протиракетної оборони FREYJA. Це надзвичайно перспективний проєкт, що передбачає створення антибалістичного щита ЄС, для якого потенційно можуть використовуватися ракети українського виробництва.

зауважила пані Янченко.

Фундаментом цієї системи ППО є українська ракета-перехоплювач балістичних цілей FP-7.x, розроблена Fire Point. Вона успішно пройшла випробування, досягнувши висоти польоту 25 кілометрів, що порівнянно з показниками американського комплексу Patriot. Важливою перевагою українських ракет є їхня значно нижча вартість: прогнозована ціна становить близько 700 тисяч доларів за одиницю, тоді як американська ракета коштує 3,8 мільйона доларів.

Hensoldt, провідний європейський виробник високотехнологічних радарних систем, вже має тривалу історію співпраці з Україною. Зокрема, їхні радіолокаційні станції TRML-4D, що входять до складу зенітно-ракетних комплексів IRIS-T SLM, продемонстрували виняткову ефективність у протидії російським повітряним атакам.

Представники Fire Point пояснили, що система Freyja розробляється з можливістю інтеграції різних типів радарів, зокрема німецького виробництва. Угода передбачає використання багатофункціонального радара TRML-4D, здатного одночасно відстежувати понад 1500 цілей на відстані до 250 кілометрів, а також радара SPEXER 2000 3D MkIII, призначеного для виявлення та класифікації наземних, морських та повітряних цілей на малих висотах.

Інтеграція німецьких радарних комплексів до системи Freyja є вирішальним етапом у створенні повноцінної системи ППО, здатної захистити Європу від балістичних загроз. Наступним кроком стануть випробування та завершення розробки антибалістичного щита.

Розвиток ракетобудування в Україні

Не менш значущою стала угода між компанією «Українська бронетехніка» та чеською AviaNera. Вона передбачає співпрацю у сфері розробки та постачання турбореактивних і турбогвинтових двигунів для українських ракетних систем та безпілотників. Партнерство також включає створення спільних підприємств, розширення виробничих потужностей та локалізацію відповідних технологій в Україні.

«AviaNera активно нарощує виробництво силових установок для безпілотних систем та керованих ракет, які часто є «вузьким місцем» у їхньому виробництві. Тому наша стратегія полягає у розширенні виробництва та його локалізації на ключових ринках, таких як Україна. «Українська бронетехніка» є надійним партнером CSG, і співпраця у сфері двигунів логічно продовжує проєкт ліцензійного виробництва боєприпасів західного калібру, який CSG успішно реалізувала з «Українською бронетехнікою» минулого року», — зазначив Павло Чехал, генеральний директор AviaNera Technologies.

Крім того, на Eurosatory-2026 було підписано меморандум між Державним Київським конструкторським бюро «Луч» та європейським ракетним концерном MBDA. Документ спрямований на розвиток ракетної платформи NEPTUNE та розширення її далекобійних можливостей.

«Угода зосереджена на подальшому розвитку крилатої ракети NEPTUNE. КБ «Луч» та MBDA впроваджуватимуть проривні інновації для розвитку спроможності глибокого удару NEPTUNE2, одночасно поглиблюючи стратегічну оборонну співпрацю з Україною», — повідомили в MBDA. Зазначається, що MBDA володіє необхідними технологіями, експертизою та міжнародними партнерствами для постачання європейських систем глибокого удару країнам-партнерам. Водночас КБ «Луч» має унікальні знання та досвід у проєктуванні, розробці, інтеграції та виробництві складних систем озброєння.

Штучний інтелект та роботизовані комплекси

Окремий напрямок співпраці стосувався розвитку роботизованих систем та застосування штучного інтелекту. Компанія Rovertech спільно з французькою Stronghold AI розпочала виробництво роботизованої системи активного захисту AURA в рамках програми TARANTUL. Frontline Robotics уклала угоди з Dropla та Milrem Robotics щодо розробки роботизованих бойових комплексів та мобільних антидронових платформ.

Ukrainian Unmanned Technologies домовилася з французькою Haulotte про масштабування виробництва роботизованих комплексів RAVLYK. Також було укладено партнерство MAC HUB та Paramount Greece у сфері дронів-перехоплювачів і морських безекіпажних платформ. Крім того, AIDronesUA та шведська Njord Technology уклали угоду про виробництво українських евакуаційних роботизованих комплексів MAUL у Швеції.

Важливим результатом стала домовленість між українською оборонною платформою Brave1 та Францією про запуск грантової програми BRAVE FRANCE обсягом 20 мільйонів євро.

«У межах цього партнерства розробники з обох країн створюватимуть новітні безпілотні, ракетні та системи ППО. Максимальний розмір одного гранту становитиме 1 мільйон євро, а перші конкурси для компаній розпочнуться вже у вересні 2026 року», — повідомили у Міністерстві оборони України. Програма буде зосереджена на розробку передових оборонних рішень, зокрема ракетних технологій, безпілотних систем та сучасних засобів протидії повітряним загрозам.

«Український ОПК стає дедалі потужнішим гравцем на європейському ринку. Сьогодні понад 60% озброєнь для фронту виробляється в Україні, а показник щодо дронів перевищує 90%. Українські компанії долучаються до спільних проєктів, тестують нові технології та будують виробництва разом із найбільшими оборонними компаніями світу. Саме так виглядає інтеграція України в європейський оборонний сектор, що приносить вигоду всім учасникам», — підкреслила Галина Янченко.

«Рамштайн» та нові перспективи української балістики

Паралельно з Eurosatory відбулося чергове засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» у Брюсселі. Під час зустрічі було вкотре підтверджено поглиблення технологічної кооперації між Україною та європейськими партнерами.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що міністри оборони України та Німеччини підписали угоду про об’єднання технологічних спроможностей двох країн для розробки нових оборонних рішень.

«Німеччина володіє певними технологіями. Сьогодні наші міністри оборони підписали угоду, щоб об’єднати ці спроможності», – зазначив пан Зеленський.

Президент наголосив, що Україна вже має компанію, яка наближається до освоєння виробництва балістичних ракет.

В Україні є компанія, яка здатна виробляти балістичні ракети. Fire Point активно працює над цим. І ви (партнери) також маєте відповідні можливості.

зазначив глава держави.

Йдеться про балістичні ракети FP-7 та FP-9, які готуються до серійного виробництва.

Таким чином, Україна не лише нарощує власні оборонні спроможності, але й дедалі активніше інтегрується в європейський оборонно-промисловий комплекс. Ключовими пріоритетами українського ОПК стає розвиток ракетобудування: від локалізації виробництва двигунів і модернізації крилатих ракет до створення систем протиракетної оборони Європи та підготовки до серійного виробництва балістичних ракет. Угоди, укладені на Eurosatory, та заяви, зроблені під час «Рамштайну», свідчать про те, що Україна поступово перетворюється на один із центрів розвитку ракетних технологій у Європі.

Порада від Бізнес новини в Україні

Ця новина демонструє вагомий прогрес української оборонної промисловості на міжнародній арені. Інтеграція у європейські оборонні кластери, спільні розробки та залучення інвестицій свідчать про потенціал українських компаній. Для бізнесу це означає появу нових можливостей для партнерства, експорту технологій та участі у глобальних оборонних проєктах, що сприятиме розвитку економіки країни.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *